ПолітикаСкандал

Троянський кінь на горизонті: чи очолить Орбан Єврораду і чим це загрожує

08:19 09 січ 2024.  3418Читайте на: УКРРУС

У неділю, 7 січня, стало відомо про те, що чинний голова Європейської Ради Шарль Мішель має намір достроково залишити посаду. З чим пов'язане це рішення великого друга України, як небезпідставно називають пана Мішеля на Печерських пагорбах, і чому його звільнення несе в собі ризики для нашої країни щодо позицій і перспектив на євроарені, читайте в матеріалі Lenta.UA.

Голова Європейської ради Шарль Мішель недавно заявив, що найближчими місяцями залишить свою посаду, щоб взяти участь у виборах депутатів Європейського парламенту. Якщо ЄС своєчасно не призначить нового керівника Євроради, цю посаду може обійняти прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, країна якого 1 липня стане головою Євросоюзу.

У неділю Шарль Мішель із цього приводу зазначив таке: «Хочу, щоб усі розуміли: у будь-якому випадку в червні мало бути ухвалене рішення про мого наступника, тож за наявності політичної волі є багато інструментів, щоб уникнути Віктора Орбана».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Це перший випадок, коли чинний президент Євроради буде кандидатом на виборах до Європейського парламенту, а також перший випадок, коли він залишає посаду раніше строку. Голова Євросоюзу, нагадаємо, обирається більшістю 27 членів блоку. Якщо вони не зможуть ухвалити рішення до 1 липня, посада президента автоматично перейде до Орбану, оскільки, як ми зазначили вище, Угорщина цього дня стане країною-головою.

Відповідно до процедури, різні держави-члени ЄС обіймають посаду голови по черзі, змінюючись кожні півроку. Мабуть, тут доречно нагадати, що торік Європарламент ухвалив резолюцію у зв'язку з головуванням Угорщини в ЄС, висловивши «серйозну стурбованість» подіями в цій країні щодо демократії. Дійсно, Угорщина – з багатьох боків унікальна держава. Де-юре, будучи членом ЄС, вона вже давно не відповідає основним критеріям дотримання європейських цінностей. При цьому Угорщина не стала офіційною диктатурою, юридично зберігаючи механізм виборів та свободу ЗМІ. Але практично юридичні норми не завжди працюють. Так, за даними «Репортерів без кордонів», станом на 2023 рік уряд Орбана та правляча партія мали фактичний контроль над 80% угорських медіа. «Доглядаючим» за пресою є керівник апарату Орбана Антал Роган.

Сценарій, за якого Орбан «безконтрольно керуватиме Єврорадою протягом шести місяців відразу після виборів Європарламенту-2024», пише видання Politiсo, - це те, чого інші 26 лідерів ЄС «відчайдушно хочуть уникнути, враховуючи напругу між Угорщиною та іншими країнами блоку». Сам же Орбан недавно заявив: «Мій план полягає не в тому, щоб ми залишили Брюссель, а в тому, щоб його окупувати. Я не хочу, щоб Угорщина стояла осторонь, на узбіччі. Я хотів би, щоб Брюссель та Європа загалом серйозно задумалися над тим, чи не варто нам замість прогресивно-ліберального божевілля, яке ми спостерігаємо сьогодні, звернути увагу на Угорщину». Тобто, як бачимо, Орбан хоче ні багато, ні мало, а перетворення всього ЄС на таку собі колективну Угорщину з властивими їй процедурно-владними «принадами».

Європейські лідери мають зробити все, щоб перешкодити головуванню Орбана, переконаний відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков: «Без сумніву, головування Угорщини в Євросоюзі навряд чи піде на користь тим країнам, які розраховують на прискорення процесів своєї інтеграції в ЄС, насамперед Україні. Як відомо, угорський прем'єр-міністр – противник цієї інтеграції. Але політичні позиції Віктора Орбана з погляду європейської інтеграції пов'язані аж ніяк не лише з Україною. Він – рішучий противник реформування Євросоюзу, оскільки хоче зберегти за своєю країною та за тими країнами, які гальмують процес європейської інтеграції, право вето на будь-які принципові рішення всього ЄС. Також Орбан виступає за нормалізацію у майбутньому відносин із Російської Федерації і тут його позиція докорінно відрізняється від позиції керівників провідних країн Європейського Союзу. Можна сказати, що Угорщина – це та модель Європейського Союзу, якої у майбутньому, після того, як буде припинено війну в Україні, хотів би домогтися Володимир Путін. Адже ми знаємо про плани російського лідера. Це – ліквідація суверенітету колишніх радянських республік. Зараз в Україні розігрується лише перший акт цієї трагедії, а потім розповсюдження сфери російського впливу пошириться якщо не на всю Європу, то на її центральну частину. РФ, скажімо так, надаватиме допомогу в приході до влади тим політикам, які розумітимуть необхідність тісніших зв'язків із Російською Федерацією і усвідомлюватимуть, що саме Росія визначатиме порядок денний у центральній Європі. Це плани Путіна, які необхідно зірвати, добившись поразки Росії у війні з Україною, але Орбан має зовсім інші плани та зовсім інше уявлення про те, хто стане переможцем у цій війні. І ось у такій ситуації людина політична платформа якої, по суті, суперечить усім намірам цивілізованого світу стає тим, хто визначає порядок денний Європи. Навіть головування Угорщини в Євросоюзі викликає серйозне занепокоєння. А якщо до цього головування Віктор Орбан отримає ще й посаду тимчасового президента Європейської ради... Ну, я сказав би тут через кілька місяців можуть статися найнезвичайніші події».

«Керівники країн Європи чудово розуміють весь рівень проблем, який може бути пов'язаний із несподіваним піднесенням Орбана. Не випадково зараз багато хто критикує Шарля Мішеля за його рішення достроково залишити посаду і називають це егоїстичним кроком. Але європейські лідери мають можливість перешкодити угорському прем'єр-міністру здійснити свої сміливі плани. Яким чином? Вже зараз необхідно приступати до узгодження фігури, яка могла б змінити Шарля Мішеля. Задля цього керівникам країн Європейського Союзу необхідно було залишити свої звичні амбіції і знайти кандидатуру, яка одночасно задовольнятиме Німеччину, Францію, країни центральної та південної Європи. І тут блокуючих можливостей Угорщина вже не матиме. Якщо знайдеться сильна та авторитетна фігура, то жодний Віктор Орбан не зможе завадити її обранню – євролідерам потрібно лише цього захотіти», - підсумовує Віталій Портніков на своєму авторському Youtube-каналі.

Зазначимо, що під завісу минулого року Угорщина заблокувала 50 мільярдів євро допомоги ЄС Україні, що, на думку експертів, є критичним під час війни з путінською Росією. Це сталося саме після того, як лідери ЄС насилу проголосували за те, щоб розпочати переговори про членство України. Офіційний Будапешт виступає проти членства нашої країни в євроклубі, але не наклав вето на цей крок. Орбан під час голосування вийшов із зали, що дозволило проголосувати одноголосно за. А ось для того, щоб спробувати ще раз виділити Україні 50 мільярдів євро, лідери ЄС зберуться на позачерговий саміт 1 лютого.

Дуже примітно, що угорський прем'єр, засуджуючи російське вторгнення, не критикує бункерного мешканця. Більше того, у жовтні минулого року він провів із Путіним зустріч face to face на саміті в Китаї – і це були перші очні переговори якогось західного лідера із кремлівським диктатором із квітня 2022-го. При цьому сам Орбан стверджує, що його позиція щодо України «одночасно прагматична та конструктивна».

Довести не на словах, а на ділі свій нібито конструктивізм Віктор Орбан може дуже скоро, оскільки нещодавно він публічно заявив, що ухвалив запрошення Володимира Зеленського провести двосторонню зустріч – першу з моменту старту путінської «спецоперації». Втім, як зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, це ймовірне рандеву ставить Київ на певний шпагат.

«З одного боку, Україна має розмовляти з таким проблемним сусідом, як Угорщина, яка є, по суті, єдиним оплотом Кремля в Євросоюзі. З іншого боку, Орбан може використати зустріч із президентом Зеленським для того, щоб наростити свої симпатії в євротаборі, стати тимчасовим главою Євроради, а потім підкладати нашій країні одну свиню за іншою», - наголосив співрозмовник, наполягаючи на тому, що в діалозі з угорським прем'єром «необхідно дмухати навіть на холодну воду».

Ромашова Наталя

Найпопулярніше