Тріснутий «Орєшнік»: чого домагається Путін до приходу Трампа до Білого дому

Путінська Росія в ніч на четвер, 28 листопада, завдала нового масованого комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України. Для атаки було застосовано понад 90 ракет – цю цифру, що дуже й дуже примітно, назвали не лише Повітряні сили ЗСУ, а й кремлівський диктатор, який, наголосимо, робить це вперше. Путін стверджує, що удар став відплатою за застосування американських ракет ATACMS для цілей у РФ. Він також пригрозив ударом ракетою «Орєшнік» по «центрах ухвалення рішень» у Києві. Проте про все по порядку.

Отже, зазначимо, що попередній комбінований удар по всій території нашої з вами країни держава-терорист завдавала 17 листопада. Тоді було використано 120 ракет та 90 безпілотників, повідомляли у вітчизняному Генштабі. Метою, як і тепер були об'єкти критичної інфраструктури. Цього разу, як випливає зі зведення Повітряних сил, було застосовано 91 ракету, у тому числі 28 крилатих «Калібрів» морського базування та 57 крилатих Х-101, запущених зі стратегічних бомбардувальників, а також 97 дронів-камікадзе. Збити вдалося 79 ракет і 35 дронів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У Києві уламки ракет впали у двох районах, пошкодивши господарські будівлі та вантажний автомобіль. На Одещині було поранено двох людей. У Харкові пошкоджено виробничі корпуси. Багато регіонів залишилися без світла. Комбінований удар рашистів був спрямований на об'єкти енергетики, було 12 попадань «переважно в об'єкти паливно-енергетичного сектора», заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

І ось на тлі чергової, дикої у всіх сенсах масованої атаки на об'єкти громадянської інфраструктури України виступив Путін, який перебував у Казахстані на саміті ОДКБ. Він уперше з початку війни проти України назвав кількість використаних для удару ракет, причому цифри, як ми вже зазначили вище, майже повністю зійшлися з тими, що раніше дали Повітряні сили ЗСУ. При цьому кремлівський диктатор стверджує, що метою удару були військові об'єкти, об'єкти оборонної промисловості та «системи їхнього забезпечення». Також Путін, назвавши нову атаку відповіддю на «безперервні удари» по російській території американськими ракетами ATACMS, а також Storm Shadow, додав, що для цього, в тому числі, був задіяний відомий «Орєшнік».

До речі, за останні кілька днів слово «Орєшнік» стало свого роду мемом у росполітиці. Зокрема, лідер однієї з парламентських партій (причому, що показово – так званих опозиційних політсил) з'явився у росДерждуму у футболці з портретом Путіна та написом «Крєпкій орєшнік», а голова созкомпартії Зюганов і зовсім запропонував заснувати державне свято на честь «успішних» атак на мирних громадян українського Дніпра.

Тим часом сам Путін, виступаючи на саміті ОДКБ у Казахстані, міркував про те, що у разі масованого застосування нової ракети потужність удару буде порівнянна із застосуванням ядерної зброї, «хоча зброєю масового ураження «Орєшнік», звичайно ж, не є». Генштаб та Міноборони Росії, за його словами, зараз «підбирають цілі центрів прийняття рішень для поразки на території України».

Путін стверджує, що серійне виробництво «Орєшника» вже розпочалося. Тим часом західні медіа пишуть, що Москва має в своєму розпорядженні лише кілька таких ракет і той же Путін у Казахстані фактично це підтвердив: «У наявності у нас сьогодні є кілька готових до застосування подібних виробів». При цьому він із неприхованим захопленням описав смертоносну дію своєї нової зброї: «Десятки бойових блоків, що самонаводяться, атакують мету зі швидкістю 10 Махів, це близько трьох кілометрів на секунду. Температура елементів, що вражають, досягає 4000 градусів. Якщо мені пам'ять не зраджує, на поверхні сонця температура 5,5-6 тисяч градусів. Тому все, що знаходиться в епіцентрі вибуху, поділяється на фракції, на елементарні частки, перетворюється, по суті, на пил…».

Пізніше на прес-конференції Путін порівняв удар "Орєшніка" з ударом метеорита. А від відповіді на запитання, по яких центрах ухвалення рішення можуть бути завдані удари, військовим чи політичним, він ухилився.

«Удар «Орєшніком» по Дніпру передбачає ще й прихований підтекст – це пряма «наживка» від Путіна для Вашингтона. У перший термін правління Трампа США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД). Це сталося через порушення Росією протягом тривалого часу умов Договору, зокрема розробки та розгортання ракетної системи 9М729 (SSC-8). Договір між СРСР та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності було підписано під час радянсько-американського саміту у Вашингтоні 8 грудня 1987 року. Підписантами були Михайло Горбачов та Рональд Рейган. Враховуючи постійний косплей Путіним подій минулого, логіка підказує, що Кремль намагається «хоч тушкою, хоч опудалом» провернути з американцями те, що підписували Горбачов та Рейган», - зазначає голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Задавшись питанням про те, а власне навіщо це потрібно Путіну, експерт констатував таке: «Тут все очевидно. Остаточний вихід із міжнародної ізоляції, визнання Росії рівної США, початок відкритих політичних контактів. Все це – для подальшої мети – залучити США та Трампа до «захоплюючого» дискурсу навколо величі Росії, в процесі якого можна продовжувати нав'язувати американському істеблішменту локшину про «історичне право», яке має передувати міжнародному. Якщо Трамп «клюне» на цю наживку, на нас чекають не дуже легкі часи. Принаймні перший рік правління Трампа. Тому що кожен новообраний президент США намагався вибудувати із Росією (Путіним) якісь конструктивні відносини. Але щоразу цей експеримент провалювався, бо Росія ніколи не дотримувалася свого слова, а лише переходила до погроз. Буду радий, якщо цього разу Трамп, враховуючи свій попередній досвід, довго не експериментуватиме. Тому що час для нас надто цінний. А підтримка США надто потрібна».

До речі, якщо говорити про Сполучені Штати, то Дональд Трамп недавно вирішив повернути у свою майбутню адміністрацію посаду спецпосланця по Україні. За часів свого першого президентського терміну він уже створював подібну посаду, що дісталася дипломату Курту Волкеру, проте демократ Джо Байден, який змінив республіканця, цю позицію скасував. З поверненням до Білого дому пана Трампа, який обіцяв «дуже швидко» покласти край російсько-українській війні, такий спецпосланець з'явиться знову. «Я дуже радий призначити Кіта Келлога на посаду помічника президента та спецпредставника по Україні та Росії. Кіт зробив видатну військову та ділову кар'єру, включаючи службу на дуже важливих посадах у сфері національної безпеки у моїй першій адміністрації. Він був зі мною з самого початку!», - написав Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social.

Генерал-лейтенант у відставці, 80-річний ветеран американської війни у В'єтнамі Кіт Келлог за першої каденції Трампа обіймав посаду радника віце-президента з питань нацбезпеки. У червні поточного року Кіт Келлог разом із колишнім аналітиком ЦРУ Фредом Флейтцем, який також працював у керівництві апарату Ради нацбезпеки при Трампі, подав план припинення російсько-української війни. Автори плану пропонували використовувати підтримку ЗСУ як елемент тиску на обидві сторони, щоб змусити їх сісти за переговорний стіл. Іншими словами, Трамп може припинити постачання військової допомоги Україні у разі, якщо вона відмовиться від мирних переговорів, а РФ також попередять, що будь-яка відмова від переговорів призведе до значного посилення підтримки Києва. За ідеального сценарію бойові дії будуть заморожені по лінії фронту на старті переговорів.

Крім того, згідно з планом, США та їхні союзники візьмуть на себе довгострокове зобов'язання (судячи з усього, може йтися про 20 років) не приймати Україну в НАТО і підпишуть з РФ якусь «широку угоду з гарантіями безпеки». Від Києва ж не вимагатимуть визнавати за Москвою будь-які території, проте він має погодитися на їх повернення виключно дипломатичним шляхом, хоч би скільки часу це зайняло. Крім цього, пропонується часткове зняття санкцій із Росії. Однак паралельно можуть бути введені деякі спеціальні мита на російську нафту, за рахунок яких фінансуватиметься відновлення України.

Келлог і Флейтц, до речі, під час презентації свого плану влітку в один голос стверджували, що Дональд Трамп поставився до їхніх ідей «дуже прихильно».

Слід зазначити, що ще кілька днів тому агентство Reuters повідомляло, що кандидатом на посаду спецпосланця з російсько-української війни розглядається Річард Гренелл, який під час першого президентства встиг попрацювати не тільки керівником Нацрозвідки, а й послом США в Німеччині, а також спеціальним представником голови Білого дому на мирних переговорах у Сербії та Косово. Річард Гренелл є «надзвичайно досвідченим дипломатом», зазначали співрозмовники Reuters, проте, уточнювали вони, українська влада навряд чи прийме його пропозиції, оскільки він закликає створити «якісь незрозумілі автономні зони» у рамках мирної угоди між Києвом та Москвою, а також виступав проти ухвалення України до НАТО. Крім Гренелла на посаду спецпосланця по Україні розглядалися колишній спецпредставник по Ірану Браян Хук і юрист Трампа Борис Епштейн, який народився в РФ.

Призначенням пана Келлога Трамп фактично сформував зовнішньополітичну команду, яка займеться розробкою мирного плану «під ключ». До цього, нагадаємо, республіканець висунув у держсекретарі США сенатора Марко Рубіо та призначив своїм радником із нацбезпеки Майкла Уолца – колишнього конгресмена. Що ж до Кіта Келлога, то він не раз коментував хід бойових дій. Зокрема, навесні 2022 року він називав Україну «новою Спартою» і закликав США якнайсильніше її озброїти, тим самим даючи «шанс перемогти». На його думку, це вплинуло б на політику Китаю, КНДР та Ірану. "У вас з'явився шанс - раз у житті - перезавантажити світову арену", - заявляв тоді генерал Келлог. Потім його погляди дещо змінилися. Вже влітку 2024 року він хвалив дії ЗСУ, але наголошував, що цей конфлікт неможливо завершити військовою перемогою.

На даний момент немає жодних підтверджень, що саме пропозиції Кіта Келлога виявляться тією стратегією, яку нова адміністрація представить як план Трампа. При цьому завдання розробити остаточний підхід до врегулювання зараз покладено не на Келлога і навіть не на Марко Рубіо, а на майбутнього радника з безпеки Майкла Уолца. Як повідомив телеканал CNN, саме пан Уолтц зараз поринув у всілякі мирні плани і намагається оцінити, який з них має більше шансів на успіх. Джерела телеканалу запевнили, що з одним у команді Дональда Трампа вже визначилися: Вашингтон вимагатиме від Києва та Москви відповідно до повного заморожування бойових дій на період переговорів. Інші пункти стратегії ще перебувають у опрацюванні. Наприклад, серед варіантів розглядаються як гарантія (для РФ) невступу України до НАТО, так і, навпаки, прийом Києва до Альянсу в обмін на збереження за РФ зайнятих територій.

Зазначимо, що всі «плани Трампа», які публікувалися раніше у західних медіа, суперечили офіційно заявленим цілям як України, так і країни-агресора. При цьому днями путінський речник Пєсков заявив, що кремлівський диктатор «неодноразово підтверджував свою готовність до мирного процесу», але додав, що Москва дивиться на президентство Дональда Трампа «без рожевих окулярів».

Читайте також: Вступ України до НАТО може допомогти зупинити гарячу фазу війни

Читайте також: Північна Корея поставила 100 балістичних ракет у Росію