Тремор нібито сильних: як Захід реагує на путінський шантаж

До зустрічі американського президента та британського прем'єра, що відбулася у Вашингтоні 13 вересня, була прикута підвищена увага світової громадськості. Справа в тому, що, за численними повідомленнями впливових західних медіа, саме під час цих переговорів Джо Байден та Кір Стармер мали ухвалити рішення про зняття обмежень для України ударами далекобійними ракетами вглиб території країни-агресора. До цього держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великобританії Девід Леммі побували в Києві, де від них також чекали на відповідну заяву. Тим часом топ-дипломати тоді про далекобійні ракети нічого нового публічно не повідомили, що лише підігріло інтерес до зустрічі Байдена та Стармера.

Проте за підсумками рандеву американського та британського лідерів жодних оголошень про зміну позиції Вашингтона та Лондона щодо атак проти цілей на території РФ так і не було. Кір Стармер заявив, що його переговори з Джо Байденом мали «стратегічний, а не тактичний» характер, а на пряме питання, чи вдалося йому переконати Байдена зняти обмеження для ЗСУ, прем'єр почав розповідати про «довгу і продуктивну дискусію щодо низки напрямків». Дискусія ця, за словами глави британського уряду, торкалася України, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону. У Білому домі тим часом виявились ще менш щедрими на конкретику. В убогому прес-релізі за підсумками бесіди Байдена зі Стармером там абстрактно констатували, що лідери «підтвердили свою непохитну підтримку України».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Президента Зеленського, який довгі місяці за кожної можливості і без нього, просить у ключових союзників дозволу на удари по цілях у глибині російської території, подібний результат зустрічі з цілком зрозумілих причин не влаштував. Ще до її завершення чинний гарант української Конституції заявив, що в нинішній ситуації дуже важко постійно чути «ми працюємо над цим».

Утім, судячи з публічних сигналів, питання про удари по Росії далекобійними ракетами, незважаючи на відсутність публічного рішення, не знято з порядку денного. Як натякнув Кір Стармер, подальшого розвитку подій навколо запиту України варто очікувати під час тижня високого рівня на Генасамблеї ООН, яка стартує наступного вівторка, 24 вересня. За його словами, обговорення продовжаться за участю «ширшого кола осіб». Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван підтвердив, що в Нью-Йорку наприкінці вересня має відбутися окрема зустріч між Джо Байденом та Володимиром Зеленським. На ній, за його словами, обговорюватиметься «всеосяжна стратегія успіху» Києва у російсько-українській війні.

Як повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в європейських країнах, Україна вже передала США та Великобританії список цілей на російській території, за якими ЗСУ могли б завдати ударів ракетами, якби вони мали такий дозвіл. Видання вказує, що серед таких цілей значаться склади зброї, паливні сховища, місця дислокації військових, а також командні центри. Крім того, Україна раніше просила США дозволити удари ракетами ATACMS по російським аеродромам. Але цю ідею забракували у Пентагоні, зазначивши, що РФ вже перекинула свої літаки за межі досяжності ATACMS.

Крім дозволу на удари американськими ATACMS, Київ також хоче домогтися зняття обмежень на використання британсько-французьких Storm Shadow (SCALP у французькій версії). Тим часом, як повідомляє CNN, без згоди з Вашингтона Лондон та Париж подібних дозволів не видадуть, зокрема через наявність у цих ракетах американських деталей. Крім того, існують побоювання, що їх наведення буде неможливим без використання даних, зібраних саме Сполученими Штатами.

Дуже показово, що на тлі дискусій навколо ударів по території путінської Росії вкотре висловитися про тему далекобійної зброї вирішив німецький канцлер Олаф Шольц «Я сказав «ні». Це рішення залишиться в силі, навіть якщо інші країни вирішать інакше», - запевнив пан Шольц, який, на відміну від Байдена, Макрона і Стармера, досі не виділив Україні жодної далекобійної ракети, не кажучи вже про дозвіл наносити удари німецькою зброєю вглиб російської території. Від Берліна Київ все не дочекається ракет Taurus з дальністю польоту близько 500 км. Найбільш далекобійні озброєння, які передала ФРН Україні - це ракетні установки HIMARS (радіус дії до 100 км) та самохідки Panzerhaubitze 2000 (близько 40 км). Для порівняння: ATACMS мають граничну дальність польоту близько 300 км, а Storm Shadow – понад 560 км.

«У Німеччині зараз складається такий політичний розклад, що Шольц фактично втрачає контроль за ситуацією, адже вперше з початку XX століття на місцевих виборах у ФРН перемагають не просто праві, а праворадикальні сили, такі як «Альтернатива для Німеччини». При цьому останні опитування свідчать, що Шольц є одним із політичних лідерів, які не викликають довіри у німців. І в ситуації, що склалася, зрозуміло, що він банально боїться, що будь-яке його рішення, в тому числі щодо підтримки України, викличе додатковий рейтингопад. Як сказав мені в розмові один із німецьких колег, канцлер вважає, що приймати сьогодні знакові рішення щодо російсько-української війни, це все одно, що танцювати у берцях на тонкому льоду. Довелося знову і знову нагадати, що за вікном сьогодні осінь, а не зима і не хочеться, щоб ключовий європейський союзник в особі Берліна повернувся до того, з чого починав - виділенню захисних касок, що відчайдушно б'ється з агресором Україні», - зазначає в розмові з Lenta .UA один із чинних українських дипломатів.

Тим часом на болотах схиляються до того, що рішення дозволити ЗСУ завдавати ударів по РФ далекобійними ракетами з великою ймовірністю вже прийнято. Зокрема, путінський спікер Пєсков вважає, що «зараз просто у ЗМІ ведеться така інформаційна кампанія щодо формалізації вже ухваленого рішення». Аналогічної думки дотримується і голова РосМЗСу Сергій Лавров. На його думку, рішення «вже прийнято давно», а «зараз його намагаються покрасивіше, пристойніше, чи що, більш витончено оформити в публічному просторі».

"Рішення таке є, всі карт-бланші, індульгенції київським клієнтам виписані", - заявив і заступник Лаврова Сергій Рябков. За його словами, Росія реагуватиме «так, щоб мало не здалося».

Якраз перед зустріччю Байдена та Стармера прокоментував питання і кремлівський диктатор. «Це (дозвіл бити вглиб території РФ - ред.) означатиме, що країни НАТО, США, європейські країни воюють із Росією. А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми прийматимемо відповідні рішення, виходячи з тих загроз, які нам створюватимуться», - підкреслив злочинець Путін, який розшукується Міжнародним кримінальним судом (МКС).

«Днями у солов'єво-скабеєвих почали зі страхом обговорювати, коли американські ракети полетять Москвою. Фактично, Путін опинився в глухому куті і змушений був наче щур кидатися в психічну атаку. Тому він виперся на світ під телекамери і викотив Штатам черговий ультиматум про нібито прямий вступ НАТО у війну. Чергові кремлівські лінії рідкого кольору потрібно просто не помічати. Але глава Білого Дому знову почав вагатися (врешті-решт, чого чекати від літньої людини, яка хоче без ексцесів доопрацювати до пенсії?). Однак у екзистенційній війні це фатальний прояв слабкості. Гопник, якому демонструють страх, різко нахабніє. Зараз у всій недоімперії, у її військах теж розпочнеться агресивне піднесення: нас бояться, тож нам можна все. Включаючи терористичні атаки з міжнародних баз США. Включно з ударами тактичної ядерної зброї по Україні – бо адекватної відповіді не буде. Як у Висоцького «Грай, рванина, від рубля і вище», - коментує ситуацію, що склалася, політолог Олександр Кочетков.

Наголосивши, що продовження «абсолютно зайвого» обговорення американського дозволу на використання ракет продовжиться у кулуарах Генасамблеї ООН, експерт констатував: «Тобто, певні шанси недопущення перемоги Росії залишаються. Проте неофіційний дозвіл у стилі «нас там немає» вже не допоможе. Бо слабкість уже продемонстрована. У ситуації, що склалася, потрібно саме відкрите беззастережне рішення як підтвердження принципу, що агресивне зло має бути покаране найрішучішим чином, інакше воно почне розповзатися по світу».

Тим часом політолог Віктор Небоженко, поставивши питання про те, що важливіше – рішення чи привід – констатував: «Міжнародне співтовариство поступово наближається до найнепристойнішої таємниці XXI століття – хто врятує світ від катастрофи: мужність України чи безволя та розгубленість (нелідерство) Америки».

Читайте також: У ЗСУ назвали головний спосіб боротьби з ударами КАБ

Читайте також: Путін знову збільшив чисельність російської армії