Трамп – «визволитель»: навіщо президент США оголосив тарифну війну всьому світу

78-річний Дональд Трамп, перебуваючи в Овальному кабінеті лише кілька місяців, буквально щодня розбурхує світ своїми заявами та рішеннями. Середа, 2 квітня, не стала винятком. Назвавши цю дату «Днем визволення» США, головний республіканець принагідно оголосив торговельну війну практично усьому світу. «Це один із найважливіших днів в американській історії, це – декларація американської економічної незалежності. Ми знову зробимо Америку великою та багатою. Нашу країну обдирали понад 50 років. Такого більше не буде», - зі властивим йому пафосом акцентував американський лідер. Нинішній господар Білого дому вважає, що торгові бар'єри змусять друзів та ворогів піти йому на поступки – грошові та територіальні.

Загалом, Трамп одним розчерком пера ввів 10% мита на імпорт практично з усіх країн світу. Під час свого виступу він показав таблицю індивідуальних мит, які будуть запроваджені щодо окремих країн чи об'єднань. Дане мито, зазначимо, додаватиметься до базових. Зокрема вони будуть встановлені на товари з Китаю, ЄС, Японії та інших країн. Однак від мит ​​буде звільнено Мексику та Канаду.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

До списку Трампа також потрапила і Україна. Для нашої з вами країни буде встановлено 10% мита на експорт товарів до США. При цьому у списку немає путінської Росії. Представник Білого дому Каролін Левітт повідомила Axios, що країна-агресор не була включена до митних списків через те, що чинні санкції США «вже перешкоджають будь-якій значній торгівлі». Пані Левітт окремо наголосила, що Куба, Білорусь та Північна Корея також не були включені, оскільки вже існуючі мита та санкції для них «надто високі».

Вражаючий факт: у списку держав, на які Трамп наклав мито, є безлюдні острови Херд та Макдональд. Там мешкають лише великі популяції пінгвінів, яким, зрозуміло, на указ глави Білого дому начхати.

Зазначимо, що загальне мито (10%) набуде чинності 5 квітня, підвищені – 9-го числа. Втім, за цей час багато що може змінитись, як це неодноразово траплялося з попередніми тарифними рішеннями Трампа. Ось і зараз, заявляючи про «звільнення» Америки, Трамп додав, що готовий до переговорів, і якщо комусь не подобаються нові мита – «скасовуйте свої та подивимося».

Важливо підкреслити, що для того, щоб ввести тарифи указами в обхід Конгресу, Трамп розширив трактування загроз національній безпеці і включив до них торговий дефіцит США. На цій підставі він оголосив надзвичайний стан, який наділяє його владою вводити мита без огляду на законодавців. До речі, у «День визволення» Трамп запросив до Рожевого саду робітників автозаводу та пообіцяв їм захист від іноземних автовиробників. Словом, як бачимо, показна артистичність, яка чітко пахне дешевим піаром – друге «Я» пана Трампа.

Якими будуть тарифи після того, як кожна з країн домовиться або посвариться з Трампом внаслідок майбутніх переговорів, передбачити складно, якщо не сказати неможливо. Проте вже зараз провідні західні експерти припускають, що за рішенням Трампа середній податок на імпортні товари в США зросте до 10-15% із нинішніх 3-4%. Для порівняння: у Євросоюзі зараз середнє мито – близько 5%, у Китаї – 7,5%, в Індії – 17%.

Слід зазначити, що Трамп обкладав імпортними податками різні країни та товари та у перший термін свого президентства. Але це були краплі у морі порівняно з тим, що він озвучив у Рожевому саду у «День визволення» 2 квітня. Експерти називають такий підхід архаїчним і таким, що дозволяє старому-новому президенту США не так відновлювати економічну «справедливість», як зміцнювати власну владу в країні (тарифна війна, як зазначалося вище, оголошена в обхід Конгресу) та на міжнародній арені.

Тим часом паралельно з цим трампівська адміністрація продовжує шукати способи домогтися обіцяного президентом США миру в Україні. Так, у ніч на четвер, 3 квітня Києвом путінський представник з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв провів переговори у Вашингтоні зі спецпосланцем президента Трампа Стівом Уіткоффом. «Опір діалогу між США та Росією реальний, він обумовлений вкоріненими інтересами та старими наративами. Але що, якщо покращені стосунки - це саме те, що потрібно миру для сталої глобальної безпеки та миру?», - написав Дмитрієв у X. За даними співрозмовників кореспондента CBS Сари Кук, для організації його візиту Мінфін США призупинив дію санкцій, введених проти Дмитрієва, щоб Держдеп міг видати йому візу.

Тим часом Reuters опублікувало розслідування, за даними якого у Білому домі та Держдепартаменті США визнали, що Путін «активно чинить опір спробам адміністрації Трампа домовитися про мир». З посиланням на анонімних співрозмовників у владних структурах агентство передає, що недавно американські чиновники обговорили, «які ще економічні та дипломатичні заходи можуть підштовхнути Москву до поступок». За словами співрозмовників Reuters, члени адміністрації Трампа у приватних бесідах довго скаржилися на манеру Києва вести переговори, але останніми днями їх все більше розчаровує позиція Кремля. У цьому контексті агентство, нагадавши, що Трамп та його команда розраховували домогтися повного припинення вогню до квітня чи травня, наголосило, що у Білому домі більше не вважають ці терміни реалістичними. Водночас, близький до адміністрації Трампа телеканал Fox News повідомив, що Білий дім «активно шукає способи змусити Москву до змістовних переговорів про мир, оскільки Трамп розчарувався у Путіні та бачить, що той гальмує мирний процес».

Не сидять, склавши руки, і американські сенатори. Представники обох партій внесли законопроект щодо нових санкцій проти Росії на випадок, якщо вона продовжить ухилятися від змістовних переговорів щодо мирного врегулювання. Автори ініціативи – республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь. Співавторами ж, включно з ними, виступили по 25 законодавців від Республіканської та Демократичної партій, тобто половина складу всього Сенату. Документ, серед іншого, передбачає заборонні, 500-відсоткові мита на імпорт із країн, які купують російські нафту, газ, уран та іншу сировину, заборону на інвестиції в РФ та посилення заходів проти «тіньового флоту» країни-агресора. Ці санкції, як випливає з записки пояснення до законопроекту, передбачається запровадити, «якщо США переконаються, що Росія саботує мирні переговори». Аналогічний проект, також двопартійний, внесено і до Палати представників Конгресу США. Як пише видання The Hill, законопроекти «неодмінно» отримають двопартійну та двопалатну підтримку під час голосування. До речі, у Кремлі відмовилися коментувати цей кейс. Путінський спікер Пєсков лише зазначив, що Москва «як і раніше» відкрита для діалогу з Вашингтоном.

Чи будуть нові санкції США ефективними і чи змусять вони партнерів путінської Росії скоротити обсяги торгівлі з Москвою? Такий розвиток подій є цілком реалістичним, оскільки якщо такі країни, як Китай та Індія, зіткнуться з високими митами на свої товари при експорті до США через закупівлю російських енергоресурсів, то, природно, вони можуть переглянути обсяги закупівель у РФ або навіть повністю від них відмовитися. Втім, можливість обійти потенційні санкції у країни-агресора та її партнерів, ймовірно, залишаться. Чому? Тому що ситуація дуже і дуже нагадує ембарго на імпорт нафтопродуктів із Росії, яке 2023-го вводили країни G7 та ЄС. Ці санкції, як відомо, мали лише частковий успіх. Так, вони справді створювали додаткові складності, однак у більшості випадків знаходилися різноманітні обхідні шляхи, які давали змогу проводити закупівлю роснафти та газу за допомогою багатоступінчастих схем із залученням фірм-прокладок.