Тінь виборів: як і чому між Києвом та Варшавою пробігла чорна кішка

Днями керівник офісу з міжнародної політики адміністрації польського президента Марчін Пшидач заявив, що Україна має більше цінувати допомогу та підтримку Польщі. І хоча це прозвучало не конкретно, а в контексті ситуації із блокуванням експорту українського зерна через Польщу, у Києві досить різко сприйняли подібні висловлювання. «Категорично відкидаємо спроби окремих польських політиків нав'язати польському суспільству безпідставну думку, що Україна не цінує допомоги Польщі. Це, очевидно, гра на власні кон'юнктурні інтереси, яка не має нічого спільного з дійсністю. Маніпуляція», - наголосив заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга. У своїй заяві він досить емоційно згадав про те, що «саме українці сьогодні віддають життя, у тому числі за своїх польських друзів», а тим часом у них намагаються «виторгувати» ще більше. «Немає нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає в тебе плату за порятунок, навіть коли ти спливаєш кров'ю», - підсумував Сибіга. Але на цьому не завершилося.

1 серпня українське МЗС повідомило, що викликало польського посла Бартоша Ціхоцького через висловлювання Пшидача. «Під час зустрічі було зазначено, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та неприйнятні», - заявили у зовнішньополітичному відомстві. Польща при цьому зробила дзеркальний крок та викликала до свого МЗС українського посла Василя Зварича. У польських ЗМІ з'явилося багато коментарів із обуренням через сам факт виклику посла в українське МЗС. Тамтешній прем'єр Матеуш Моравецький назвав це політичною помилкою Києва, а генеральний секретар провладної партії «Право і справедливість» (PiS) Кшиштоф Соболевський зауважив, що саме польський посол був єдиним, хто залишився в Києві під час повномасштабного вторгнення, коли всі інші дипломати поїхали. «Виклик у МЗС польського посла – це гра з вогнем, а особливо 1 серпня - це просто нахабство, яке не може залишитися без відповіді», - написав він у себе у Twitter, маючи на увазі, що саме першого серпня Польща відзначає річницю Варшавського повстання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З кожним наступним коментарем, що лунав із Варшави, дискусійна пожежа тільки наростала і гасити її взявся Володимир Зеленський. Пізно ввечері 1 серпня він опублікував заяву, в якій подякував Польщі за підтримку: «Україна бореться за свободу свою та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який допомагає. Дуже цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщини у цьому щиті бути не може».

Закликавши обидві сторони бути єдиними і не псувати стосунки, нинішній господар Банкової констатував: «Ми не дамо жодним політичним моментам зіпсувати відносини між українським та польським народами, а емоціям слід охолонути. Свобода і благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе».

«Події, які відбуваються останніми днями у відносинах Києва та Варшави, слід розглядати у широкому політико-економічному та геополітичному контексті. Насамперед не слід забувати про те, що незабаром у Польщі відбудуться парламентські вибори і з тим, щоб мобілізувати свій електорат, провладна партія «Право і справедливість» все частіше вдається до різких заяв, які наголошують, що нібито руками та ногами підтримує вітчизняного виробника. Це – популістська гра, скажімо відверто. А ось бажання продовжити заборону імпорту українського зерна після 15 вересня – це вже «наїзд» Польщі на Євросоюз, оскільки одноосібне рішення Варшави порушує європейські правила. Зараз Єврокомісія у відпустці, але з настанням осені, переконаний, між Брюсселем і Варшавою неодмінно відбудеться «гаряча» розмова щодо цього. Що ж до теми подяки українців, зазначу таке. Очевидно, що вона – подяка – була, є і буде, тож польським політикам не варто спекулювати на людських почуттях. А якщо говорити прагматично, то польським політдіячам не слід забувати про те, що минулого року українські біженці від війни сплатили до тамтешнього бюджету близько двох мільярдів євро проти 600 мільйонів, витрачених поляками на допомогу нашим співвітчизникам. Загалом же скандал «подяк» між Україною та Польщею зіграв на руку країні-агресору і дав російським пропагандистам тему для брудних інформаційних ігор. На мій погляд, дзеркальний виклик послів – це перебір, такі питання країнам-союзникам слід вирішувати більш, скажімо так, тихо та мирно», - зазначає у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС.

Такої ж думки дотримується і відомий український дипломат, колишній посол України в Ізраїлі, Канаді, США та Мексиці Юрій Щербак. «Я б ніколи не викликав посла, я б з ним провів дружню вечерю і згладив усі кути. На жаль, у Польщі також є сили, які хочуть підірвати нашу єдність. Тому нам потрібно в цій ситуації бути дуже обережними і не розкидатися якимись заявами, які можуть бути трактовані як наша невдячність Варшаві. Потрібно розуміти, що Польща є практично тилом України, яка бореться і спливає кров'ю у боротьбі з російським агресором. Польща надала величезну допомогу, вона, в принципі, на третьому місці після США та Великобританії. Також Польща перебуває під безпрецедентною кампанією погроз та ненависті з боку Росії. Все це спрямоване лише на одне – щоб зруйнувати нашу дружбу з польським народом. І який реальний результат? Вже Марія Захарова, відома провокаторка, представниця МЗС Росії, сказала, що ось «польські вовки» хочуть, мовляв, убити, зарізати «українську овечку». І починає російська пропаганда розкручувати тему...», - зазначив пан Щербак в ефірі «Радіо Свобода», додавши при цьому, що сварок з українсько-польської хати дипломатам обох країн не слід було виносити до публічної площини, «бо немає тут таких однозначно винних і водночас чистих, світлих та безневинних сторін».

У тому, що виборча компонента є сірником, який розпалив багаття взаємних звинувачень, переконаний нардеп від опозиційної Євросолідарності екс-президента Порошенка Володимира Ар'єва. «Київ має розуміти, що в ході передвиборчих перегонів українське питання у польському дискурсі порушуватиметься все частіше. Різні партії та політики можуть спекулювати на тему України та війни у своїх електоральних цілях. У тому числі боротися за голоси поляків, незадоволених потребою допомагати Україні та приймати українців у своїй країні. Тому українській стороні слід виявити мудрість і не рефлексувати з цього приводу, допоки допомога від Польщі триває у надзвичайних масштабах. Виклик посла Польщі до МЗС не був мудрим та зваженим рішенням. Це, навпаки, розпалило передвиборну риторику – міністр освіти Польщі у відповідь заявив, що «ми союзники, а не фраєра». Такий вислів також не є прикладом мудрості та виваженості, однак, у цій ситуації діє принцип: не дратуй тварин у шлюбний період, а політиків у виборчий. Просто потрібно мати трохи терпіння, щоб потім передвиборча напруга не переросла у поствиборчі проблеми», - наголосив парламентар.

У свою чергу, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков робить такий акцент: «Багато хто вважає, що загострення між Києвом та Варшавою зумовлене імпульсивністю українського керівництва, невдячністю союзникам тощо. Але я порадив би подивитися на цей конфлікт об'єктивними очима. Суть конфлікту – зерно. Єврокомісія дала час полякам підготуватися та надала щедру компенсацію, проте польські політики у цьому випадку керувалися виборчою доцільністю. При цьому всі економічні та інші здобутки Польщі пов'язані з її інтеграцією до Євросоюзу. Тож повага до Єврокомісії і була б відображенням захисту національних інтересів, а решта — їхня свідома зрада на користь власних політичних та владних амбіцій. Україна очікувала, що 15 вересня заборона на імпорт українського зерна буде знята і чула це від президента Дуди. Але саме після виходу Путіна із зернової угоди, що стало ударом по українському агросектору – країни центральної Європи звернулися до Єврокомісії із вимогою залишити обмеження. І можна скільки завгодно пропонувати українцям дякувати полякам за підтримку (що поза всяким сумнівом необхідно робити), але позиція щодо продовження заборони – це синхронізована дія з РФ. Тому польському керівництву слід замислитись, кого вони захищають: фермера у Білостоку чи не фермера у Кремлі? Це риторичне питання, оскільки кожен польський політик чудово бачить, що відбувається, а решта – білий шум».

«Окрім усього іншого, треба чітко розуміти, що Польща зацікавлена у перемозі України, бо інакше ймовірність гібридних воєн Польщі та Росії збільшиться у рази. Тож і поляки теж мають дякувати українцям за те, що вони знищують російську армію на фронті за бажання бачити свою країну вільною від чужих диктаторських режимів. Кожен українець сьогодні заслуговує на повагу від польського народу. Що ж до польської влади… Здатність відмовитися від егоїзму в політиці завжди відрізняє політиків від державних діячів. І з цього погляду мені здається, що польській політеліті необхідно усвідомити: Україні потрібні не лише пишномовні слова. Польські політдіячі повинні знаходити сили приносити жертви на вівтар спільної боротьби і переконувати своїх громадян у необхідності таких жертв, навіть якщо це може призвести їх до електоральних проблем», - резюмував Віталій Портников на своєму авторському каналі в Youtube.

Читайте також: Морський бій: що відбувається довкола українських портів

Читайте також: У Польщі готові продовжити заборону на ввезення української агропродукції