Тиха сапа Кремля: що демонструють Україні вибори у Молдові

За даними ЦВК Молдови, після обробки ним 100% протоколів на перше місце вийшла чинний президент Мая Санду з 42,45% голосів, тоді як її найближчий суперник, колишній генпрокурор Олександр Стояногло – трохи менший за 26%. Третє місце посів лідер політсили «Наша партія» Ренато Вусатий з 13,70%, четверте – екс-глава Гагаузії Ірина Влах із 5,4%. На п'ятому місці - екс-прокурор Вікторія Фуртуне з 4,5%, на шостому та сьомому - колишні прем'єри Василь Тарльов з 3,22% та Іон Кіку з 2,9%. Інші кандидати набрали менше 1%.

Тим часом 15-відсотковий відрив від конкурента не гарантує Маї Санді легку прогулянку під час другого туру виборів, який ЦВК призначила на 3 листопада, вважають експерти. І ключова причина, яка найчастіше звучить у даному контексті – іміджевий удар по Санду у зв'язку з перипетіями навколо ініційованого владою референдуму з європейської інтеграції, під час якого виборцям було запропоновано відповісти на запитання: «Чи підтримуєте ви зміну Конституції з метою вступу Республіки Молдова до Європейський союз?».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Внаслідок того, що активність на референдумі виявилася відчутно нижчою, ніж на виборах президента, станом на 15 годину неділі, 20 жовтня в ньому взяли участь менше однієї третини виборців, що не дозволяло вважати його таким, що відбулося, на відміну від виборів глави держави. Така різниця була пов'язана з тим, що Партія соціалістів та низка інших опозиційних сил, які, зазначимо, прямо чи завуальовано орієнтуються на Кремль, закликали своїх виборців бойкотувати плебісцит. Лише ближче до вечора у тамтешньому ЦВК повідомили, що і референдум щодо євроінтеграції відбувся. Однак на цьому історія не завершилася. Той самий Центрвиборчком Молдови спочатку був змушений визнати, що більшість виборців, які беруть участь у голосуванні, виступили проти внесення змін до Конституції з метою вступу країни до Євросоюзу. Ще о восьмій ранку в понеділок дані ЦВК свідчили про те, що після обробки 91,08% протоколів проти євроінтеграції проголосували 53,54% громадян, у той час як підтримали її 46,46% виборців. Однак після обробки 99,5% протоколів прихильники вступу Молдови до ЄС раптово вирвалися вперед на символічні десяті частки відсотка (50,46% – за, 49,54% – проти). І вирішальну роль тут, як пишуть найвпливовіші західні ЗМІ, відіграла діаспора. Згідно з офіційними даними, вступ до ЄС на референдумі підтримали у Кишиневі та восьми районах. Проте ще 24 райони, а також Гагаузька автономія, муніципалітет Бєльці та виборці з невизнаного Придністров'я висловилися проти.

Коментуючи хід і результат єврореферендуму, президент Мая Санду заявила таке: «Молдова зіткнулася з безпрецедентним нападом на свободу та демократію, що став проявом зовнішньої змови. Злочинні угруповання, які працюють спільно з іноземними силами, ворожими нашим національним інтересам, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найганебніші кошти, щоб тримати наших громадян і нашу країну у пастці невизначеності та нестабільності». За словами пані Санду, правоохоронці мають «чіткі докази того, що ці злочинні угруповання прагнули купити 300 тис. голосів, здійснивши шахрайство безпрецедентних масштабів». «Їхня мета була підірвати демократичний процес. Їхнім наміром було посіяти страх і паніку у суспільстві. Ми не відступимо від захисту демократії та свободи», - наголосила вона.

Невдовзі після цієї заяви Маї Санду з'явилася перша реакція Євросоюзу зі звинуваченнями на адресу путінської Росії. «Ми уважно стежили за перебігом голосування на молдовських президентських виборах та референдумі. Це важливий партнер Євросоюзу», - заявив на брифінгу у Брюсселі офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано. За його словами, вибори в Молдові «проходили в умовах безпрецедентного тиску» та «залякування з боку Росії та її проксі».

На болотах категорично відкинули версію про «російський слід» та звернули увагу «на численні питання, які виникають у зв'язку з підрахунком голосів». Зокрема, путінський спікер Пєсков закликав Кишинів надати докази втручання іноземних держав у вибори через якісь злочинні угруповання: «Якщо вона каже, що недоотримала голоси через якісь злочинні угруповання, то вона має надати докази, і непогано, напевно, також, щоб пані Санду пояснила таку кількість голосів, які не згодні з її лінією. Це також злочинні угруповання? Або вона має на увазі, що громадяни Молдови, які її не підтримують, асоціюються у неї зі злочинними угрупованнями». За словами «голосу» Кремля, «перше те, що ми бачимо, - це, звичайно, такі, скажімо так, механічні важкозрозумілі темпи приросту голосів за Санду і на користь тих учасників референдуму, які висловлюються за орієнтацію на Євросоюз». «Власне, будь-який більш-менш розуміючий суть політичних процесів спостерігач може відфіксувати ці аномалії», - підсумував путінський прес-секретар.

Вибори і референдум, що щойно пройшли в сусідній Молдові, активно обговорюють у вітчизняній політичній та експертній спільноті.

«Результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій нацбезпеці. У країні, яка за кілька місяців має розпочати переговори з ЄС щодо вступу, не вистачає голосів, щоб увічнити європейський вибір без голосів діаспори. Президент Молдови заявляє про масштабні порушення, а отже, не контролює ситуацію, як треба. Якщо цю негативну спіраль не зупинити, РФ призведе до громадянського конфлікту Молдови. Нам терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що й головне, як ми маємо спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм у Молдові, хоч би чого це коштувало. Молдова може стати західною чи піти Західними Балканами і бути російським анклавом у нашому тилу. Тут немає жодних «але» чи «або», – зазначає колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

У свою чергу, політолог Вадим Денисенко наголошує: «Нас зараз взагалі не повинен цікавити результат референдуму в Молдові. Для нас ключове питання полягає у перемозі Санду у другому турі. Якщо ж коротко говорити про причини того, що сталося в Молдові, можна виділити кілька ключових причин.

Перша причина – чотири ідентичності Молдови (без Придністров'я): румунська (близько 40% та їх акумулювала Санду), молдавська (до 30% і це головний потенціал Санду), гагаузька та радянська (всі інші) ідентичності. Друга причина – євроскептицизм, враховуючи страх війни та слабку допомогу Україні. До речі, в Україні теж росте цей самий скептицизм. І третя причина – фальсифікації та підкуп виборців, насамперед пенсіонерів».

На переконання експерта, для України зараз головне – другий тур. «Росія кине всі гроші світу і для них є два позитивні результати: програш Санду, створення революційної ситуації та заворушення у Кишиневі. При цьому навіть за таких умов у середньостроковій перспективі вони нічого не зможуть зробити зі сторони Придністров'я. Щоправда, інформаційний шум може почати різко зростати. Не виключено, що цей напрямок інформвійни помітно загостриться», - підсумовує Вадим Денисенко. Водночас його колега з експертного цеху Віктор Небоженко, аналізуючи виборчі перипетії в сусідній Молдові, робить ключовий висновок: «Тепер ми знаємо, якими методами путінська Росія «проводитиме» вибори в розореній війною Україні, «після» війни».

Утім, Україну руйнують повним ходом і під час війни, причому далеко не завжди путінські «визволителі». У вівторок, 22 жовтня, після цілої серії обурливих за своєю суттю корупційних скандалів, президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО, яким усі МСЕК (Медико-санітарні експертні комісії, які встановлюють інвалідність – ред.) мають бути ліквідовані до кінця поточного року. Відповідний указ опубліковано на сайті глави держави. Не секрет, що фактично МСЕК являли собою альтернативну ТЦК, яка чудово плодоносить корупційну гілку для вирішення питань щодо ухилення від мобілізації. Військкоми не мають впливу на ухвалення рішень МСЕК щодо інвалідності, а тому так звані ухилянти могли заносити гроші не військкомам, а в МСЕК, які підконтрольні МОЗ, а не МОУ.

Окремо під час вчорашнього засідання Ради безпеки було розглянуто питання щодо скандалу з масовим оформленням інвалідностей працівникам прокуратури у Хмельницькій області. Крім того, що багато хто з цих персонажів таким «липовим» чином уникнув мобілізації, вони ще й отримали пенсії на мільйони гривень по інвалідності від держави, оскільки більшість із них оформили свій статус інваліда ще задовго до повномасштабного вторгнення. Наприклад, керівник Хмельницької облпрокуратури Олексій Олійник, який опинився в центрі скандалу з інвалідностями, отримував пенсію з 2017 року, і її розмір за 7 років зріс у 7 разів і в сумі становив 1,3 мільйона гривень.

Коментуючи прокурорсько-інвалідний скандал, президент Зеленський написав у соцмережах про те, що за має настати політична відповідальність персонально для генпрокурора. У відомстві на Різницькій сигнал Банковій упіймали миттєво і генпрокурор Костін подав у відставку. «Президент України провів засідання РНБО щодо очевидно аморальної ситуації з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. Багато ганебних фактів зловживань встановлено і в системі органів прокуратури України», - написав генпрокурор. І додав, що вважає «абсолютно правильною позицію президента», що має бути «персональна відповідальність», зокрема політична.

У тому, що Верховна Рада прийме відставку Костіна вже найближчим часом не має жодного сумніву. А ось чи вирішить проблему «вбивство» МСЕКів – велике питання, оскільки ті ж ТЦК чи не щодня фігурують у кримінальних зведеннях із корупційним душком, метастазами якого буквально просякнута вся країна.

Читайте також: В Україні ліквідують Центральну МСЕК

Читайте також: Чортова Москва: як і навіщо Трамп «мокнув» Путіна