Темрява не вічна: як і коли стабілізується енергетичний пульс країни

Рашисти не припиняють атакувати українську енергосистему. У Міністерстві енергетики повітряний удар 15 листопада назвали наймасовішим (випущено близько сотні ракет) з початку повномасштабної війни. Глава відомства Герман Галущенко повідомив про попадання як щодо об'єктів генерації, так і системи передачі електроенергії. Після цього було запроваджено аварійні відключення світла. «Це дозволяє запобігти повному знеструмленню країни. Ремонтні бригади проводять відновлювальні роботи цілодобово», - сказав в ефірі телемарафону голова «Укренерго» Володимир Кудрицький. Після масованих ракетних ударів, відновлення деяких об'єктів енергетики може зайняти до двох тижнів залежно від ступеня руйнувань, додав він.

Таким чином очевидно, що відключення електроенергії продовжаться. При цьому відзначимо, що гранично жорсткі обмеження з електрики, коли віялові відключення змінюються аварійними і так по колу, в деяких регіонах йдуть ще з початку листопада.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Страждають переважно області, які живить центральна енергосистема – Київ та Київщина, Чернігівська, Черкаська, Житомирська, Сумська, Харківська, Полтавська області. Цього разу удари знову припали по центру та півночі країни, хоча суттєво постраждав також і західний регіон.

Як кажуть профільні експерти, поки що із виробництвом електроенергії критичної ситуації не спостерігається. Але проблеми є з розподілом, де дефіцит загалом по країні становить до десяти відсотків, а по Києву та області близько 25-30%.

«Слід враховувати, що під час останніх масованих ракетних атак було пошкоджено підстанції, трансформатори, частково ЛЕП. Завести додаткові потужності з інших енергосистем за резервною схемою практично неможливо. Для цього потрібно хіба що кабель тягнути довжиною півтори сотні кілометрів до столиці – проект досить складний і явно не вписується у рамки воєнного часу», - зазначає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук у коментарі Lenta.UA.

На його думку, всі заклики влади про необхідність максимально економити електроенергію мають дуже невеликий коефіцієнт корисної дії: «Вимкнені лампочки та інше великого ефекту не дають, а електроприлади великої потужності, наприклад електрокотли в години пік у нас використовують не так вже й багато людей. Впливають більше побутові користувачі комерційного спрямування. Тому заклик до пересічних громадян економити, швидше, має емоційний характер – щоб люди відчули гостроту моменту та усвідомили свою відповідальність. Культура споживання проводитиметься роками. За місяць, та ще й за умов жорсткого воєнного стану, її не виробиш. Треба розуміти, що, крім ціни, для людини дуже велику роль відіграє звичка. Думаю, ми рухатимемося від першого до другого: зростатиме ціна – люди це пам'ятатимуть і звикатимуть економити. Але це буде згодом, а зараз набагато ефективніший спосіб, який і застосовують – примусове обмеження енергоспоживання. Це – цілком правильний та логічний крок у такій ситуації. Люди повинні поставитися з розумінням цього кроку».

Набагато гірше, наголошує Корольчук, якщо надалі найпотужніших ударів буде завдано по інфраструктурі, що забезпечує видачу електроенергії з атомних електростанцій: «Ось це вже буде справжня проблема, бо якщо маневрені ТЕС та ТЕЦ виробляють 25% електроенергії, то «атомка» 70 і більше відсотків. У такій ситуації за неможливості заміщення буде вже реальний і повний блікаут. Плюс – газопостачання. По газовій системі також можуть завдавати ударів, а не буде газу – не буде тепла і ось тоді справді може бути катастрофа».

Наголосивши, що столиця та Київська область загалом споживають приблизно вдвічі більше електроенергії, ніж інші регіони, Юрій Корольчук резюмував, що саме тому дефіцит тут відчувається найбільш гостро.

В експертних колах подейкують, що після «прильотів» 15 листопада із чотирьох великих трансформаторів у столиці без пошкоджень фактично залишився лише один і відновлювальні роботи проводять буквально у режимі 24/7. Сьогодні ж ситуацію посилює похолодання, з яким з одного боку проводити ремонтні роботи стане набагато складніше, а з іншого – споживання електроенергії зросте, за оцінками фахівців як мінімум на 10%.

«Коли розробляли графіки стабілізаційних відключень, то враховували абсолютно усі райони Києва. У Києві кожну із трьох груп розбили на 10 черг, щоби відключення йшли рівномірно. Ці черги розраховуються за потужністю. Тобто, коли потрібно стабілізувати систему менш ніж на 250-270 МВт, то відключають лише певні черги всередині групи. Причому, припустимо, якщо з ранку відключали 1-5 черг, то ввечері – 6-10, завтра можуть 3-8 тощо. І колеги прораховують середній час без світла для кожної черги, щоб не було перекосів, коли в одних світло вимикають набагато частіше, ніж в інших. Звичайно, наскільки це можливо, все залежить від необхідної економії потреби в момент. Зараз у нас така ситуація, що мережам доводиться гасити усі 10 черг у рамках однієї групи. А якщо «Укренерго» каже, що цього недостатньо – вводити екстрені відключення та залазити в інші групи», - пояснив у Facebook логіку відключень СЕО YASNO Сергій Коваленко.

Він окремо додав, що у Києві багато об'єктів критичної інфраструктури, і якісь будинки чи навіть під'їзди можуть бути на одній лінії з ними, тож практично не відключаються.

«Ворог крок за кроком пробивається крізь міць нашої енергосистеми. Поки що того результату, якого хотіли, у них немає. Що можна однозначно сказати зараз – ця ситуація подвоює наш запит щодо підтримки наших партнерів. І щодо ППО, і щодо енергетичного устаткування. Нині без партнерів ми не зможемо довго утримувати систему. Враховуючи топологію енергосистеми України, справжній блекаут – масоване неконтрольоване відключення енергосистеми, що тягне за собою велику кількість технічних аварій – може статися у двох сценаріях. Або це вся лівобережна Україна, чи це вся Україна. Поки що я не бачу підстав, щоб це сталося. Але чи може статися, в принципі, питання. Теоретично може бути все, що завгодно. Якщо буде запущено двісті чи триста ракет, можливо, в якийсь момент міцності системи не вистачить, тоді ми якнайшвидше її перезапускатимемо, і особливо цінним для нас буде імпорт електроенергії з Європи. Енергетики працюють цілодобово, щоб цей резерв оновлювати. Загалом я переконаний, що московські терористи не дочекаються того результату, який вони хочуть отримати. Так, ми далекі зараз від комфортного режиму роботи і сьогодні на енергетичному фронті вся країна, на жаль», - зазначив недавно в ефірі телемарафону директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

У свою чергу аналітик енергетичних ринків Максим Белявський написав у себе у Facebook: «Проаналізував найбільші 130 інцидентів щодо масштабного відключення електроенергії у світі за більш ніж 55 років. Аварійні відключення електроенергії відбувалися практично всюди (у 44 країнах на всіх континентах), включаючи острови Кіпр, Ява та Тенеріфе. Найбільша частота аварій у Північній Америці – через погодні умови, кібератаки та технічну несправність. Середня тривалість відновлення електропостачання у проаналізованих випадках від 4 до 12 годин. Однак я так і не знайшов жодного випадку цілеспрямованого обстрілу енергосистеми під час непровокованої агресії. Ось усе, що потрібно знати про почерк російського тероризму – це безпрецедентний випадок. Ми переможемо цю суцільну пітьму на всіх фронтах і досвід наших героїв вивчатимуть у всьому світі».

Проте хочеться вірити в те, що до цілковитого колапсу справа не дійде і, до речі, цілком можливо, вітчизняній енергосистемі вдасться балансувати за рахунок допомоги від Європи. За повідомленням Укренерго, ЄС незабаром надаватиме Україні по 1,5 млрд євро на місяць на відновлення енергетичної інфраструктури, плюс паралельно – спецтехніку та обладнання. Крім цього, у разі виникнення форсмажорно-критичної ситуації, напевно, буде задіяна формула надання аварійної допомоги в рамках єдиної енергосистеми, тобто екстрених постачаннях електроенергії з Європи.