Темні ігри Білого дому: навіщо держсекретар США екстрено прилітав до України

Насамперед слід зазначити, що у владних коридорах та експертних колах учорашній приїзд до Києва 59-річного держсекретаря США Ентоні Блінкена вже охрестили екстреним. І це цілком закономірно, з огляду на те, що про візит стало відомо буквально за добу до його фактичного старту (домовленість про приїзд між Банковою і Держдепом було досягнуто на вихідних), що в принципі свідчить про те, що рішення у Вашингтоні приймали буквально у пожежному режимі. При цьому візит Блінкена до України – лише перший пункт його бліц-європейського турне. Вже сьогодні він проведе переговори з європейськими лідерами у Берліні, а у п'ятницю, 21 січня, відбудеться зустріч американського держсека з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Женеві.

Саме майбутня швейцарська «стрілка» з головним російським дипломатом, як кажуть у політкулуарах, і стала причиною, яка спонукала Блінкена відвідати Київ для, скажімо так, звіряння годинників. З одного боку, це, безумовно, плюс, оскільки зрозуміло, що Блінкен і Лавров передусім обговорюватимуть український кейс і приїзд держсекретаря Сполучених Штатів до нашої країни перед його рандевою з керівником російського МЗС — нехай символічний, проте своєрідний дипломатичний реверанс Зе-владі. З іншого боку, скільки б глава Офісу президента Єрмак не розпинався, запевняючи, що зустріч українського гаранта та американського держсека була «дуже гарною та предметною», деякі нюанси викликають серйозні побоювання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Вчорашній день на українській землі держсекретар США розпочав із зустрічі з американськими дипломатами та співробітниками посольства, що працюють у Києві. Він повторив тезу про «нарощування російських сил біля українських кордонів» і продовжив: «Ми знаємо, що існують плани ще більшого збільшення цих сил у дуже короткі терміни. І це дає президенту Путіну можливість також у дуже короткі терміни вжити подальших агресивних дій проти України».

Але наскільки ймовірно, що такі дії буде вжито, пан Блінкен так і не сказав.

Примітно, що 19 січня командування Сухопутних військ ЗСУ відвідав з візитом військовий аташе США Брендон Преслі. Згідно з досить мізерними повідомленнями, обговорювалися стратегічні напрями співпраці, робота тренувальних місій, а також питання надання Україні оборонних озброєнь. І вчора ж Володимиру Зеленському зателефонував генсекретар НАТО Йєнс Столтенберг, який повідомив, що «виказав рішучу підтримку Україні перед російською загрозою» і наголосив, що Альянс не піде на компроміси з РФ у ключових принципах.

Для бачення цілісної картини продовжимо асоціативний ряд. Отже, окрім не надто афішованого візиту до України Преслі та візуального контакту Зе з генсеком Північноатлантичного альянсу, наприкінці минулого тижня до Києва прилітав директор ЦРУ Білл Бернс, який за неофіційними відомостями обговорював із представниками вищої владної ланки, у тому числі силового її крила, майбутню військову допомогу США в Україні.

Ще раніше, а саме, 7 січня група із семи американських сенаторів зустрічалася з Володимиром Зеленським у Києві. Під час діалогу зокрема обговорювалася тема «Північного потоку-2». Як відомо, американський Сенат провалив голосування щодо санкцій проти ПП-2, оскільки демократи проголосували «проти» через ймовірне погіршення відносин із Німеччиною.

«Як розповіли учасники зустрічі з американськими гостями, у них склалося стійке враження, що Nord Stream і надалі буде джерелом протиріч, і поки Росія не зробить кроку до розширення масштабів агресії щодо України, не буде єдності з цього питання в політ істеблішменті США. Тому нам потрібно по всіляких каналах «тиснути» на лояльних до України законодавців Сполучених Штатів, щоб вони лобіювали виділення нам превентивно серйозних партій летального озброєння», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

Про збільшення оборонної допомоги офіційному Києву у разі ескалації ситуації на Донбасі говорив учора й держсекретар США Ентоні Блінкен. Крім того, за його словами, якщо Кремль виявить агресію, то негайно запроваджений новий пакет санкцій «скалічить російську економіку». РосЗМІ на ці сигнали відреагували блискавично та єхидно, мовляв, РФ ходить під санкціями вже багато років і нічого надзвичайного не сталося.

«Не дозволяйте Москві вас поділити. Лідери всередині українського уряду та за його межами мають виключити свої розбіжності та зосередитись на спільних національних інтересах», - сказав Блінкен під час вчорашньої спільної прес-конференції з головою МЗС Дмитром Кулебою. Також він виголосив постійні мантри про підтримку США українського суверенітету та територіальної цілісності. Нічого нового не прозвучало.

Із Зеленським же Блінкен зустрічався у закритому режимі та підсумкового брифінгу не було. Тільки перед стартом переговорів, одягнені в однаково білі сорочки та чорні захисні маски український президент і американський держсек, широко посміхаючись і вітаючись по «ковидному» - торканням ліктів попозували для протокольної зйомки. За словами джерел, близьких до ОП, Блінкен у ході бесіди з Зе намагався під соусом «дипломатичного виходу з критичної ситуації на Донбасі» нав'язати йому наратив про необхідність практичної реалізації політичної частини Мінських домовленостей, однак у ОП побачили в цьому «зраду» Вашингтона, тобто таємні домовленості Білого дому та Кремля для останнього.

Непрямо підтверджує цю гіпотезу і змістовна частина вчорашнього відеозвернення Зеленського, яке його Офіс оприлюднив невдовзі після зустрічі нинішнього господаря Банкової з Ентоні Блінкеном. Зе назвав «вторгнення Росії» чутками та прозоро натякнув, що чутки ці роздмухують саме західні партнери.

«Зараз усі новини та інформаційний простір заповнені тезами, що вторгнення Росії може початися прямо завтра, будь-якої миті і це «вже точно». І воно відрізняється від того «точно», яке було місяць тому і «точно», яке було минулого року. А ще те, що ми нібито не готові. Але нас нібито не залишать самих. Насправді ризики існують уже не один день і сьогодні вони не стали більшими. Більше став ажіотаж довкола них. І зараз активно нападають не нашу землю, а на ваші нерви, щоб у вас було постійне почуття тривоги, а також емоції інвесторів та кон'юнктура для бізнесу – послабити Україну, щоб примусити до поступок. Створити таке тло, щоб наше «ні» звучало слабше», - заявив Зеленський, принагідно порадивши іноземним партнерам України «бути дієвими не лише на словах».

Тобто очевидно, що це – чергова шпилька на адресу американців та їх численних заяв про неминуче вторгнення Росії. Іншими словами, Володимир Зеленський фактично підтверджує версію деяких експертів про те, що США під загрозою ескалації ситуації на Донбасі нібито прагнуть схилити Київ до виконання апріорі неприйнятного для більшості українського суспільства і досить ризикованого з точки зору збереження державного суверенітету України «Мінська-2» (вибори до передачі контролю за кордоном, амністія, особливий статус та закріплення їх у Конституції).

За неофіційною інформацією, на Банковій не вірять у можливість великомасштабного вторгнення і, прораховуючи можливі протестні хвилювання всередині країни, не збираються йти на будь-які поступки Кремлю, навіть якщо про них або прямо, або завуальовано просять західні партнери.

Звертає на себе увагу той факт, що Ентоні Блінкен учора заявив, що не привезе на майбутню зустріч із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим письмову відповідь на пропозиції Кремля щодо гарантій безпеки, які прямо й безпосередньо стосуються долі України: «Я не представлю папір на даний момент. Нам потрібно подивитися, де ми знаходимося і чи залишаються у нас можливості вести дипломатію та діалог, що є, безумовно, кращим».

Це — ще один явний сигнал про те, що ОП не йде хай не на відверто капітуляційні, проте сумнівні з погляду держінтересів кроки, на яких наполягає Кремль.

Україна опинилася у вкрай скрутній ситуації – не лише через військову загрозу з боку Росії, а й через невизначеність можливої допомоги від Заходу, пишуть європейські та американські газети. На думку відразу кількох відомих аналітиків, невиправдано слабка позиція США, Німеччини, Франції та ЄС загалом, які не поспішають обіцяти серйозну підтримку Києву, тим самим залишаючи Україну віч-на-віч з Путіним.

«Євросоюз ганебним чином кинув Україну напризволяще», - пише в авторській колонці для британської Daily Telegraph політолог Марк Алмонд, акцентуючи, що багато країн не поспішають відмовлятися від «затишних» відносин із РФ.

Про слабку реакцію Заходу на російські «хотелки», що стосуються України, пише і відомий французький філософ Бернар Анрі Леві у Wall Street Journal. За його словами, рівень агресії в риториці російських чиновників безпрецедентний, але західні держави не переймаються «імперськими амбіціями Москви». «Путін оголосив війну Європі та Заходу. Це холодна війна, відкладена війна, із залізною завісою, яка (поки що) лягла вздовж українського фронту. Але це все одно війна та її підбурювач несе величезну відповідальність в очах історії», - резюмує французький експерт.

У свою чергу, відомий український політолог Ілія Куса, робить наступний акцент: «Наш єдиний можливий на сьогодні меседж — це готовність воювати до кінця. Тільки це може переконати Росію та США шукати більш лайтовий компроміс та уникнути масштабної війни. А західні союзники повинні розуміти, що з або без їхньої допомоги ми готові відстоювати свою позицію зі зброєю в руках, якщо жодних інших варіантів немає. Це по-перше. По-друге, українська влада має почати серйозно займатися підвищенням обороноздатності держави. По-третє, нам потрібні альтернативні плани врегулювання конфлікту на Донбасі, оскільки очевидно, що Мінські угоди, підписані в умовах 2014-2015 років, не найвигідніші для нас, особливо у стратегічній перспективі».

Коментуючи вчорашній візит держсекретаря США до України, експерт наголосив, що він повинен був вирішити два завдання: роз'яснити українській владі, що США конкретно робитимуть у разі ескалації (розширені санкції, підкріплення країнам НАТО на сході та постачання озброєнь), та переконати Київ домовлятися з Росією по Мінську-2 сподіваючись, що це дозволить стати тією самою поступкою Росії в переговорах про стратегічну безпеку. "Для Штатів це був би найменш витратний і ризикований варіант", - робить висновок Куса.

Тим часом, судячи з наведеної вище риторики президента Зеленського, Київ не пішов на ймовірні запропоновані Вашингтоном умови. Проте ключова проблема полягає в тому, що «вічно» підзвітна позиція України щодо інших гравців на геополітичній дошці не дозволяє з урахуванням насамперед наших національних інтересів диктувати свій порядок денний. Тим часом застереження Джо Байдена на брифінгу вчора ввечері про те, що у разі «невеликого вторгнення» Москва може заплатити менш серйозну ціну, наводять на думку, що Білий дім продовжує торгуватися за нашою спиною. І що ці торги можуть бути абсолютно невигідними для України…

Читайте також: США не бачать необхідності у перегляді Мінських угод

Читайте також: Байден висловився на важливі для України теми: про вступ до НАТО та війну з Росією