Свята Трійця-2023 та "Зелені свята"

Як ми вже розповідали, Трійцю відзначають на 50-й день після Великодня (звідси назва – П'ятидесятниця). Згідно з Євангелією, святі апостоли-учні Ісуса Христа цього дня зібралися в Єрусалимі, як наказав їм за життя Ісус. Там на них зійшов Святий Дух, після чого апостоли здобули дар зцілення і пророкування, а також заговорили різними мовами. Ці знання дав їм Бог, щоб його учні могли проповідувати Боже Слово у всьому світі.

Цього дня православні віруючі відвідують служби у храмах та читають молебні. У церкві можна поставити свічки та помолитися за здоров'я рідних та близьких, а також попросити у Бога благословення. Писали ми також про те, що за давньою українською традицією будинки та храми на Трійцю прикрашають зеленню – а тепер розповімо, звідки взявся цей звичай. Справа в тому, що Трійці передують три дні та тривають перші три дні Троїцького тижня події, які в українській традиції називаються "Зелені свята".

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як і деякі інші свята, вони беруть початок ще в язичницьких часах і пов'язані, зокрема, з родючістю. Сама назва "Зелені свята" походить від того, що, за народними переказами, Бог "озеленів" усю Землю. А слово "Трійця" з народної етимології пов'язане з тим, що дорогою з Єрусалиму апостоли Петро і Павло і сам Господь утрьох відпочивали під дубом. За традицією в суботу, яка називалася "клечаною", будинок і двір прикрашали "клечанням" - зеленими гілочками та великим листям, яке навіть клали за ікони. Підлогу в будинку вистилали пахучими травами, а після цього сідали за святкову вечерю. У кожному регіоні Україні для прикрашання будинку використовували свої рослини, наприклад, на Київщині, молодь приносила додому гілки дуба.

Існувала також безліч обрядів, пов'язаних із рослинами, насамперед деревами - "водіння куща" та "водіння тополі", коли в першому випадку дівчата водили по селу одну з них, прикрашену зеленню, а у другому це робили хлопці, які несли " тополю" на руках, а дівчата намагалися відібрати її і поставити на землю. Було ще "завивання березі", коли хлопці з дівчатами, взявши їжу, йшли до лісу, водили там хороводи та співали, а потім сідали за трапезу. Після цього шукали молоді берізки з довгими та гнучкими гілочками і дівчата завивали з них, не відламуючи, вінки. При цьому хлопці могли допомагати – кожен своїй дівчині. Потім вінки забирали додому, а пізно ввечері пускали їх по воді, як на Купала.

Деякі з цих обрядів вже практично зникли, а деякі, як прикраса житла зеленню, залишилися досі - хоча багато хто з нас вже й забув, чому це робили їх батьки.

Фото: реконструкція обряду "водіння тополі" у Пирогові Вікіпедія