Судовий Форум XI розпочав "військову трансформацію правосуддя"

Ключова подія року на юридичному ринку – Судовий Форум XI – розпочала свою роботу. Розмова торкнулася питання реформування судової системи за умов війни.

Розпочався перший день форуму зі звернення Президента АПУ Ганни Огренчук

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ми проводимо форум 11 років поспіль, але за таких умов ми працюємо вперше за всю історію. Але головне, що ми все ж таки маємо цю можливість у вільному та непокореному Києві завдяки українським Силам Оборони та підтримці міжнародних партнерів. Я вдячна Асоціації правників України та співорганізаторам XI Судового форуму – Проекту ЄС «Право-Justice», які, незважаючи на виклики безпеки, підтримали нас», – зазначила Ганна Огренчук.

Також виступила керівниця EU Project Pravo-Justice в Україні Оксана Цимбрівська.

«Від імені право Pravo Justice хочу подякувати ЗСУ. Я вдячна АПУ за ініціативність. Ми шукатимемо шляхи вирішення тих чи інших проблем, з якими зіткнулася Україна. Система правосуддя зіткнулася із безпрецедентними викликами. Але вона продовжує працювати.

У рамках форуму ми говоритимемо про судову трансформацію, необхідну у рамках кандидатства України на членство в ЄС. Першочергове, це прийняття та впровадження законодавства щодо відбору судді Конституційного суду та друге – завершення відбору до ВРП та ВККС.

Водночас важливим є й питання електронного суду. Україна віддана цифровій трансформації та показала результати під час війни. Сьогодні е-суд та дистанційне правосуддя – не лише відповідь трендам сучасної європейської системи, а й відповідь війні. Війна винесла це питання на перший план. Багатьом зручно використовувати цифрові сервіси, а ще це доступ до правосуддя».

У формі відеозвернення до учасників форуму звернулися:

Генеральний прокурор України
Генеральний прокурор Андрій Костін :

«Ми співпрацюємо задля забезпечення невідворотності покарання. Сьогоднішній форум наголошує на унікальності ситуації: війна триває, а правосуддя здійснюється. Нюрнберзький процес описав агресивну війну як найвищий міжнародний злочин. Національна система правосуддя не допустить, щоб військові злочинці залишилися безкарними. Водночас Україні потрібний міжнародний трибунал, де політичне керівництво держави-терориста, відповідальне за злочин агресії, має отримати справедливий вирок. Адвокуючи ці та багато інших актуальних тем, ми визначаємо наше майбутнє. Статус кандидата на членство в ЄС є важливим кроком, у тому числі для органів правопорядку. Результатом цього процесу буде ухвалення комплексного стратегічного плану щодо реформування всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України. Ця умова для вступу України до ЄС удосконалить комплексне значення та підвищить інституційну ефективність органів правопорядку», - зазначив Костін у своєму виступі.

Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України, у своєму онлайн-зверненні зазначив:
 

«Уже 11 років поспіль Судовий форум АПУ збирає іноземних та національних експертів із правосуддя. Але сьогодні форус має особливе значення. Питання безпрецедентні: притягнення до відповідальності, перетворення санкцій на репарації, створення механізмів відшкодування шкоди. Наша судова система має бути трансформована і це має відбутися швидко».

Також для учасників події відбулося спеціальне інтерв'ю зі Всеволодом Князєвим, Головою Верховного Суду .

Він порушив важливі питання щодо можливості дистанційного правосуддя та необхідності створення військових судів.

Князєв, зокрема, розповів про роботу системи автоматичного розподілу справ та фіксацію судового процесу технічними засобами.

"Без світла суд не може розглядати справу, розподілити її, зафіксувати та внести до електронного реєстру. Без усього цього суд не працює. Тому необхідно постачати суди електроенергією, генераторами або відключати їх в останню чергу", - наголосив він. Також Князєв зазначив, що наразі органи судової влади вивчають питання щодо можливості дистанційної роботи суддів.
"Поки думаємо, що безпечніше для суддів – чи безпечніше з дому, чи безпечніше в суді. Якщо в суді буде спокійно, то проводитимемо судові засідання в судах, але якщо будуть обстріли, то стежитимемо за ситуацією, де буде безпечніше", - сказав він.

На першій сесії експерти обговорили питання судової реформи як необхідного кроку на шляху до європейської інтеграції, функціонування судової системи під час війни та дистанційного правосуддя.

«Цьогорічна зустріч – особлива. Адже відбувається в умовах агресії РФ проти України. Про ці речі ми навіть і подумати не могли минулого року. Але ми дякуємо ЗСУ, волонтерам та всім, хто допомагає захищати нашу державу», — зазначив модератор сесії, керівник практики вирішення спорів ЮК MORIS Андрій Савчук.

Журналіст Lenta.UA поставив важливі для громадськості питання. Насамперед це стосується роботи суддів, призначених ще за режиму Януковича.

- "Коли відбудеться трансформація суддів, призначених за часів Януковича?", спитали у Голови Ради Суддів України, Богдана Моніча.

У відповідь пан Богдан, відповів, що це повноваження Вищої Ради правосуддя.

Через відсутність регламентного часу в публічній дискусії, розмова була продовжена на кава-брейку, де журналіст отримала можливість поставити прямі запитання пану Моничу щодо однієї з одіозних суддів, яка, до речі, була присутня на цьому заході.

Йдеться про Марину Шаховніну, яка у 2012 році була указом Віктора Януковича призначена суддею Подільського райсуду Києва. І хоча її термін повноважень минув у 2017 році, вона не лише продовжила працювати в суді, а й у 2021 році стала... головою суду. На це у своєму листі до Богдана Моніча звернулися представники громадськості.

«Ви у своїх відповідях на запит ГО відповідаєте, що суддя Шаховніна на незаконних підставах обіймає посаду голови Подільського суду. Чому ж ви не проводите засідання ради суддів з цього питання і не оголошує вибори голови Подільського суду?

Хоча загалом це питання вийшло риторичним, адже на рахунку Шаховніної скандальні рішення проти майданівців та автомайданівців. І їй це чомусь "вибачили". Яке моральне право (і юридичне, враховуючи викладені факти у листі про незаконне призначення головою суду) має пані Шаховніна обіймати адміністративну посаду голови суду одного зі столичних суддів Києва, незрозуміло.

На питання про нелегітимну голову Подільського райсуду було отримано докладну відповідь:

На це може вплинути лише Вища Рада правосуддя. Але після нашої з вами розмови, я займуся цим питанням більше, у мене, на жаль, немає таких повноважень. Напевно варто звернути увагу суддів Вищої Ради правосуддя на це питання" - відповів Моніч.

"На мою особисту думку, вона перебуває на своїй посаді всупереч рішенню ради суддів", - відповів Моніч.

На форумі ми мали можливість поспілкуватися з пані Мариною Олегівною Шаховніною, яка почала шукати виправдання, та відмовилася відповідати на поставлене запитання, а воно було досить коротким.

«Чому ви, знаючи, що не маєте права обіймати адмінпосаду Голови суду, як суддя, яка не має повноважень на здійснення правосуддя, не подаєте заяву про звільнення з посади у зв'язку з неможливістю обіймати цю посаду у зв'язку із законодавчими обмеженнями?»

Почувши запитання журналіста, пані Шаховніна зробила все, щоби на нього не відповідати. І попросила написати запит на її ім'я. Мовляв, тоді вона – "можливо" – зможе відповісти. Достатньо банальною вийшла "відмазка" як для судді, яка, якби вона була впевнена у своїй правоті, одразу озвучила хоч якісь контраргументи...

Під час другої сесії, спікери торкнулися важливих питань міжнародної та національної санкційних політик, серед яких: стягнення підсанкційних активів у дохід держави; санкції, конфіскація, націоналізація – способи вилучення активів в Україні;
український Task Force з розшуку, арешту та конфіскації активів; санкційна політика країни.

Третя сесія була не менш насиченою, ніж попередні: експерти обговорили найважливіші питання судових процесів про відшкодування збитків з РФ, серед яких: проблемні питання судового імунітету РФ; розгляд судами справ про стягнення збитків з РФ: існуюча практика та тенденції;
судові аспекти іноземних ініціатив щодо відшкодування з боку Росії та висновки для України;
погляд з рітейлу на фіксацію та відшкодування збитків.

Завтра, 8 грудня, пройде другий день форуму, подія відбуватиметься у формі онлайн. Деталі тут.