Сучасне мистецтво: «бананову інсталяцію» вартістю 120 тис. доларів нахабно з'їли

Історія з «банановою інсталяцією» Мауріціо Каттелана, про яку розповіла Lenta.UA , отримала несподіване продовження - банан, оцінений в $120 тис., з'їв інший художник, американець Девід Датун. Чи є це рівноцінним створенню «бананової інсталяції», так би мовити, «художнім актом» - питання непросте. Скоріше за все ні. Чому - пояснимо на прикладі.

У 1953-му році американський художник Роберт Раушенберг виставив роботу під назвою «стертий малюнок Віллема де Кунінга». У рамочці був виставлений аркуш паперу, на якому дійсно збереглися залишки зробленного олівцем малюнка і сліди, що залишилися від його стирання. Але вся справа в тому, що тут мова йшла про двох рівновеликих художників, «нормальні» роботи яких стоять сьогодні десятки мільйонів доларів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Ось якби малюнок Віллема де Кунінга стер який-небудь пересічний відвідувач виставки, це б був акт вандалізму. Тому що за цією логікою і викрадення картини можна оголосити художнім перформансом (цікаво, до цього ще ніхто не додумався?). Ну і оскільки Датун художник хоч і відомий, але до Каттелана йому далеко, цю «акцію» можна розцінити, скоріше, як бажання «попіаритися, вставши на чужі плечі». Тому цю акцію ми ставимо в нашому рейтингу на п'яте, останнє, місце. Та й то лише за актуальність. А вчинок Раушенберга - на четверте.

Проте, в історії мистецтва знайдеться чимало прикладів, коли абсурдні дії визнавалися видатним художнім актом. І тут, знову ж таки, є відмінність. У другій половині минулого століття було чимало знаменитих художників-акціоністів, які створювали собі нестерпні умови життя, відрізали частини тіла і навіть (але рідко) закінчували життя самогубством, називаючи це «художнім актом». Але іноді геніальне зовсім просто. Так, італійський художник П'єро Мандзоні в 60-і роки минулого століття, ставши знаменитим, надував повітряні кульки і продавав ці роботи під назвою «Подих митця». Тому він в нашому рейтингу буде третім.

А ось Марина Абрамович, котра приїжджала до Києва з лекцією про свої перформанси, нерідко ризикувала на них, як мінімум, здоров'ям. І, безсумнівно, за сумою досягнень, вона - перша. Але якщо враховувати окремі досягнення, її обійшов Марсель Дюшан зі своїм знаменитим пісуаром, який він в 1917-му році просто заніс на художню виставку, написавши на ньому своє ім'я і дату і назвавши «Фонтан». Сто років по тому «Фонтан» в результаті опитування провідних світових мистецтвознавців назвали найзнаменитішим твором мистецтва ХХ-го століття, так як він поклав початок дуже впливовому художньому напряму під назвою ready-made, згідно з концепцією якого будь-який предмет, внесений в художній простір (галерея, музей і т.п.), може стати за певних обставин твором мистецтва.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставочную фото: Hindustan Times