Сто років тому видатний музикант, уродженець Вінниччини Ігнацій Падеревський, очолив уряд Польщі

Ігнацій Падеревський народився в селі Курилівка (нині – Вінницька область), виріс у маєтку під Житомиром. Батько хлопчика ховав зброю у своєму будинку в ході Польського повстання 1863 року, був засуджений на півтора року, а після звільнення перебрався у містечко Судилків поблизу Шепетівки. Саме батько, котрий сам грав на скрипці, відкрив талант Ігнація, найняв синові домашніх вчителів, а з 12 років хлопчик уже виступав у Хмільнику та Вінниці. Тоді ж ще дитиною він поступає до Варшавського інституту музики, після закінчення якого починає викладати і давати приватні концерти.

У кінці 1881 року піаніст їде до Берліна, де знайомиться з Ріхардом Штраусом і Антоном Рубінштейном. 1887 року у Відні відбувся його перший сольний концерт, а два роки потому він гастролює в Парижі, де після одного з виступів публіка викликала Ігнація на біс протягом години.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Через рік його із захопленням приймає Лондон, а у 1891–1892 роках із тріумфом проходить перше турне Падеревського по США. Володіючи гіпнотичною зовнішністю, він буквально зводив зал із розуму. Критики називали молодого поляка королем-піаністом і чарівником – на концерті в Сан-Франциско жінки кинулися обіймати його з таким завзяттям, що музикант два тижні пролежав у лікарні. Коли піаніст повернувся на сцену, до нього приставили двох молодців – так у зірок з’явилися охоронці. 

У 1890-ті він стає найуспішнішим піаністом усіх часів, об’їхав із гастролями півсвіту. У 1897 році Падеревський придбав садибу на березі Женевського озера і маєток у Польщі – він багатий і дуже щедрий, багато жертвує на благодійність. Стипендії для молодих музикантів та допомоги по безробіттю, допомога лікарням і фінансування польської газети в Детройті, зведення пам’ятника Костюшко у Чикаго, спонсорство Ягеллонського університету в Кракові – за своє життя піаніст віддав на благодійні цілі близько десяти мільйонів доларів.

Завжди і всюди він залишався польським патріотом. Під час концертів у Москві в 1899 році польську частину його концертної програми слухачі освистали – для відновлення порядку довелося навіть викликати поліцію.

У 1910 році промова музиканта у Кракові вилилася в п’ятнадцятитисячний патріотичний мітинг. З початком Першої світової війни він стає членом Польського національного комітету в Парижі і постійно порушує польське питання перед сильними світу цього. Між квітнем 1915 року і листопадом 1918 року музикант дав 340 концертів у США і стільки ж разів виступив із закликом зібрати кошти на вирішення польської проблеми. За цей час Комітет із надання допомоги полякам зібрав близько дев’яти мільйонів доларів. 

У січні 1917 року Падеревському вдається домогтися зустрічі з президентом США Вудро Вільсоном і представити йому так званий меморандум Падеревського, після чого американський президент заявив у конгресі, що є прихильником єдиної незалежної Польщі.

У кінці 1918 року, після здобуття країною незалежності, музикант повертається на батьківщину – його перебування у Познані стало однією з причин спалаху 27 грудня 1918 року Великопольського повстання, а в січні 1919-го новий глава держави Юзеф Пілсудський призначає його прем'єр-міністром і главою МЗС Польщі .

Цей піаніст на мирній конференції у Версалі переконав міністрів закордонних справ держав Антанти, що Європа без Польщі неможлива. Разом із тим договір таїв багато небезпек для незалежної Польщі,  і під впливом критики як справа, так і зліва в кінці того ж року Падеревський подає у відставку. У політику він повернувся через рік, коли в розпал радянсько-польської війни став послом своєї країни в Лізі Націй. (У дужках зауважимо, що діяльність дипломата у значній мірі сприяла окупації Польщею Східної Галичини.)

1922 року музикант повертається до концертної діяльності, його турне по США приносить астрономічні збори – півмільйона доларів. (Для порівняння: новий автомобіль коштував в ті роки $1000.) Після гастролей він повертається до свого швейцарського маєтку, але в 1926 році, після перевороту, вчиненого Пілсудським, не може залишитися осторонь від суспільних процесів. У 1936-му після смерті Пілсудського в швейцарському будинку піаніста було підписано декларацію польської опозиції і створений так званий Front Morges (від містечка Морж, де проживав музикант). Учасники наполягали на демократизації політичного життя, а Падеревського розглядали як можливого кандидата на посаду президента.

З початком Другої світової війни 80-річний музикант стає на чолі Національної ради Польської республіки в Лондоні і знову відправляється до США – на гастролі, кошти від яких мали піти на надання допомоги Польщі. Під час одного з концертів піаніст застудився і захворів на запалення легенів, від якого помер 29 червня 1941 року в Нью-Йорку.

Видатний музикант упокоївся на Арлінгтонському кладовищі у Вашингтоні, а в 1992 році його останки були урочисто перепоховані в соборі Святого Іоанна в Варшаві – головному католицькому храмі польської столиці.

Ігнацій Ян Падеревський – культова фігура у Польщі. Видатний музикант, котрий не вважав політику брудною справою, а навпаки, всі свої сили віддавав відновленню й збереженню польської державності. Людина, яка поставила своє ім’я і славу на службу своєму народу. І заслужила від нього вічну вдячність...

Максим Суханов, Lenta.ua

(Головне фото: глава польської держави Юзеф Пілсудський і прем'єр-міністр Ігнацій Падеревський прибувають до польського парламенту, січень 1919 року)