Сто днів Трампа: що показав старий-новий президент США Україні та світу

У своїй надзвичайно пафосній та артистичній інавгураційній промові 20 січня старий-новий президент США, серед іншого, пообіцяв, що «хвиля змін захлисне країну». І тут Трамп справді не обдурив. Дії головного республіканця за 100 днів його президентства, як пише The Washington Post, «виходили далеко за межі типових змін, які відбуваються кожні чотири роки або вісім років» після обрання нового лідера.

Більше того, Трамп перевершив навіть самого себе у перший президентський термін, вважає видання. У свій перший день на посаді, 20 січня 2025 року, Дональд Трамп підписав 26 указів, у тому числі про вихід США з Паризької угоди щодо клімату та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Також він скасував визнання ґендерної ідентичності на державному рівні, підтвердив конституційне право на свободу слова, помилував 1,5 тис. учасників заворушень 6 січня 2021 року в Капітолії, відклав заборону на роботу TikTok в США, вніс мексиканські наркокартелі до списку іноземних терористичних організацій.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Крім того, президент Трамп спробував покласти край громадянству з права народження дітей нелегальних іммігрантів та тих іммігрантів, які перебувають у США законно, але тимчасово. При цьому він оголосив надзвичайний стан на південному кордоні та розгорнув там збройні сили США.

Саме боротьба з нелегалами була одним із ключових агітаційно-виборчих локомотивів Трампа. І, як повідомив у вівторок, 29 квітня Білий дім, кількість незаконних перетинів американського кордону за перші 100 днів Трампа скоротилася на 95%. Також згідно зі статистикою трампівської адміністрації, загалом за 100 днів нинішній господар Овального кабінету підписав 141 указ. Це більше, ніж будь-який другий президент за аналогічний термін перебування на посаді. Раніше рекорд належав Франкліну Рузвельту, який зробив підпис під 99 указами. Джо Байден, перебуваючи чотири роки біля владного керма, підписав 162 укази.

Більш ніж активно займався Дональд Трамп і зовнішньою політикою. За сто днів він прийняв у Білому домі 14 іноземних лідерів. Мабуть, найскандальніша зустріч була з Володимиром Зеленським, коли Трамп із подачі віце-президента Венса фактично змусив Зе достроково покинути Білий дім. Утім, як показала згодом реакція провідних західних медіа, влаштувавши господарю Банкової гарячий прийом у прямому ефірі, дует Трамп-Венс забив гол у власні ворота.

Під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп заявляв, що зможе протягом 24 годин після вступу на посаду зупинити російсько-українську війну, проте досі цього зробити не вдалося. І вкрай негативну реакцію цивілізованого світу в даному кейсі викликає процес зближення США з путінською Росією, оскільки спілкування представників Вашингтона і Москви різних рівнів, яке практично було заморожено при Джо Байдені, зараз відбувається на регулярній основі. Але до цього аспекту ми ще повернемося дещо пізніше.

Якщо ж говорити про економіку, то за 100 днів Трамп кардинально переглянув підходи до неї, затіявши глобальну війну мит. Особливо гостре протистояння із Китаєм. Весь світ зараз з цікавістю спостерігає за тим, хто піде на поступки: Вашингтон або Пекін.

Дональд Трамп також активно працював над тим, щоб переформатувати федеральну бюрократію, розширюючи рамки президентських повноважень. Так, за 100 днів було закрито чи готується до закриття низка федеральних міністерств та відомств, які, на думку Трампа, діють проти інтересів країни та витрачають гроші платників податків нецільовим чином.

Результат, як кажуть, в наявності: валовий внутрішній продукт США у перші три місяці цього року — два з яких припали на президентство Дональда Трампа — скоротився у річному вирахуванні на 0,3%. Такими є опубліковані в середу дані американського Бюро економічного аналізу.

Украй різкі, а часто необдумано-хаотичні заходи Білого дому позначилися на електоральних позиціях головного жителя. За даними CNN, Трампа зараз підтримують лише 41% респондентів. І це нижче, ніж у будь-якого другого лідера США ще й моменту, по крайнього заходу, останні сім десятиліть - з часів Дуайта Эйзенхауэра, що в 1957 року заступив на другий термін. Для порівняння: рейтинг Джо Байдена за 100 днів становив 57%.

У цьому контексті окремо зазначимо, що соцопитування центру «Нова Європа» показало: станом на середину квітня 2025 року повністю довіряють, або, швидше, довіряють американському лідеру лише 7,4% українців на противагу 89%, які йому не довіряють. Як свідчить попереднє опитування, проведене у листопаді 2024-го, Трампу не довіряли 47,2% наших співвітчизників. Відтак можна стверджувати, що частка українців, які не довіряють американському президенту, за п'ять місяців зросла майже вдвічі.

А тим часом світові ЗМІ активно обговорюють перші 100 днів президентства Дональда Трампа. Британська Financial Times вийшла під заголовком "100 днів хаосу Трампа". «Намагаючись переробити США за своїм образом і подобою, Трамп провокує кризові ситуації, які загрожують завдати величезної довгострокової шкоди американській республіці та її місцю у світі...», - констатує видання.

The Wall Street Journal за підсумками 100 днів ставить такий «діагноз»: «Трамп 2.0 у біді». «Другі президентські терміни рідко виходять вдалими, а, судячи з перших 100 днів, другий термін Дональда Трампа не стане винятком. Його енергійність та амбіції незаперечні… Виборці переобрали пана Трампа частково тому, що вони з теплотою згадували про його економічну політику під час першого терміну. Але той успіх багато в чому зумовлювався тим, що пан Трамп дотримувався традиційних пріоритетів Республіканської партії. Цього року він потурає своїм торговим та зовнішньополітичним ідеям, і перші результати виявилися негативними», - підсумовує видання.

Водночас французька Le Figaro робить наступний акцент: «Що стоїть за гіперактивністю Дональда Трампа: якась продумана стратегія чи політика «з вогню та й у полум'я»? З кожним тижнем фінансовий світ дедалі більше ставить це питання. Кожен у ньому констатує явну невідповідність між заявленими цілями та використовуваними засобами. Президент США наполегливо заперечує інфляційний потенціал своєї тарифної політики. Він відвертається від союзників, наражаючи їх на жорстоке поводження або принижуючи їх. Він стверджує, що він має «карти» на руках, якими він зможе скористатися у всіх переговорах, але ж він б'є їх, ставлячи під сумнів надійність Сполучених Штатів».

Оглядаючи перші 100 днів правління Трампа The Washington Times резюмує: «Треба сказати, приємно бачити президента, який зосереджений на тому, що дійсно важливо, - ставити Америку на перше місце... Протягом останніх 100 днів наш 45-й і 47-й президент був зосереджений на проведенні великих структурних реформ, які зберігаються для проведення великих структурних реформ. Люди прагнуть цих грандіозних змін у напрямі та лідерстві».

Дуже цікавою у світлі протистояння по лінії Вашингтон-Пекін є оцінка КНР. Офіційне інформагентство китайського уряду «Сіньхуа» зазначає таке: «Що адміністрація США зробила за останні 100 днів, то це прояснила одну річ: відповідно до своєї програми «Америка понад усе» Сполучені Штати розглядають світ як поле битви за власні інтереси. На цьому полі битви править лише сила, і США без вагань пожертвують інтересами інших країн, навіть найближчих союзників заради власної вигоди. Щоб «зробити Америку знову великою», США повинні почати з того, щоб зазирнути всередину себе і провести серйозний аналіз своєї душі, замість того, щоб поводити себе як світовий хуліган, що керується страхом втрати світового панування».

На рубежі 100-денного правління Дональда Трампа європейські союзники закликають його визнати неефективність своєї політики щодо мирного врегулювання російсько-української війни. Про те, що США під тиском провідних єврогравців посилять тиск на Росію, в інтерв'ю газеті Paris Match повідомив президент Франції Емманюель Макрон. За його словами, Трамп нібито вже готовий «встати на шлях виправлення» та застосувати проти Кремля санкційний «батіг». «Ми збільшимо тиск на Росію, і це відбудеться найближчими 8-10 днями», - пообіцяв французький лідер.

Нагадавши про нещодавню зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Ватикані під час похорону папи римського Франциска, президент Макрон повідомив, що за його активної участі «вдалося перенести тиск на Росію». «Це було головною метою, тому що було б неправильно, якби тиск чинився лише на Україну», - наголосив він.

Зазначимо, що визнання нинішнього господаря Єлисейського палацу суперечить заяві держсекретаря США Марко Рубіо, який в інтерв'ю телеканалу NBC у неділю, 27 квітня, вказав на те, що Штати не розширюють санкції щодо Росії, щоб не завадити мирному процесу. «Ми все ще сподіваємося побачити, що ці дипломатичні зусилля спрацюють і що ми зможемо зблизити дві сторони. Я маю на увазі, що в ту хвилину, коли ви починаєте робити такі речі (вводити санкції – ред.), ви відходите від цього, і ви приречете себе ще на два роки війни. Ми не хотіли б це побачити»,- заявив Рубіо.

Тим часом слова пана Макрона про готовність Трампа посилити політику щодо країни-агресора не лише суперечать наведеній вище заяві Марко Рубіо. Газета The Sun повідомила, що Дональд Трамп не побажав присутності Макрона на особистій зустрічі з Зеленським, яка в результаті пройшла віч-на-віч. Світові медіа також широко обговорили відео з «третім стільцем», який спочатку був приготовлений для пана Макрона, проте був швидко прибраний ватиканськими службовцями.

При цьому коротке спілкування Трампа і Макрона на похороні понтифіка все ж таки відбулося. На одному зі знімків у Ватикані Дональд Трамп, Емманюель Макрон та Володимир Зеленський, вставши в гурток, щось напружено обговорюють із ще одним прихильником посилення тиску на РФ – британським прем'єром Кіром Стармером.

Розмірковуючи про майбутні переговори щодо мирного врегулювання в тому ж інтерв'ю Paris Match, президент Макрон також заявив про свої амбіції взяти участь у переговорах як «голос Європи». У зв'язку з цим для обговорення європейської позиції найближчими днями він має намір зустрітися з кандидатом у канцлери Німеччини Фрідріхом Мерцем, який прибуде до Франції 7 травня, і 9 травня до Нансі – з прем'єр-міністром сусідньої Польщі Дональдом Туском. Ці три лідери є найбільш послідовними прихильниками тієї вкрай жорсткої політики санкцій для РФ, від проведення якої поки що утримується старий-новий господар Овального кабінету.

Як би там не було, але на болотах за процесами, що відбуваються, уважно стежать. Зокрема, глава росМЗСу Лавров недавно заявив, що європейці та Володимир Зеленський прагнуть перетворити мирну ініціативу Дональда Трампа на інструмент посилення України»: «Вони прямо заявили, що підтримуватимуть лише ту мирну угоду, яка, зрештою, зробить Україну сильнішою, зробить її «переможцем». Отже, якщо це і є мета припинення вогню, то я не думаю, що цього хоче президент США Дональд Трамп. Це те, що європейці разом із Володимиром Зеленським хочуть зробити з ініціативи президента Трампа».

У свою чергу, коментуючи слова президента Макрона про необхідність посилення тиску на Москву спільними зусиллями Європи та США, путінський спікер Пєсков вказав на те, що в європейських столицях, як і раніше, воліють орієнтуватися на продовження війни. «Незважаючи на спроби європейських союзників Києва підштовхнути президента Трампа до відходу від Росії, у відносинах з адміністрацією США поки що переважає позитивна динаміка. Зусилля, спрямовані на перехід у мирне русло врегулювання, продовжуються. Безперечно, ми бачимо, що вдалося розблокувати двосторонні відносини, і саме в процесі діалогу здійснюються спроби вийти на траєкторію мирного врегулювання. Це саме собою безумовне досягнення», - акцентував кремлівський рупор. При цьому він додав, що «врегулювання навколо України та вирішення проблеми причин цього конфлікту, без чого неможливо забезпечити інтереси Росії – це дуже складна субстанція, яка складається з великої кількості нюансів».

Утім, Трамп продовжує гнути свою лінію, заявляючи, що домовленість цілком ймовірна. Але зразу обмовлюється, що гарантій дати не може.

Читайте також: Економіка США впала за перший квартал правління Трампа на 0,3%

Читайте також: У США прокоментували терміни підписання договору про корисні копалини