Стало відомо, як погода впливала на письменників, вчених та полководців

Вплив погоди на організм людини спостерігався здавна. Відомий італійський судовий психіатр і криміналіст Чезаре Ломброзо (1835-1909) у своїй праці «Геній та божевілля» припустив, що температура, атмосферний тиск та вітер впливають на людей через зміни, які вони викликають у кровоносних судинах. Він навіть припускав, що деякі кліматичні чинники зумовили поведінку цілих народів. Так, для італійців спекотний вітер «сироко» приноситть поганий настрій, а західні вітри викликають у англійців сплін (spleen – «нудьга»).

Французький вчений-енциклопедист Дені Дідро (1713-1784) зізнавався, що від сильного вітру його розум ніби затьмарювався. Італійський драматург Вітторіо Альф'єрі (1749-1803) стверджував: «Я як барометр, мої духовні сили зростають і падають разом із тиском».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Полководець Наполеон (1769-1821) так любив тепло, що його кабінет опалювався навіть улітку  — за холодної погоди темпераментний корсиканець почувався глибоко нещасним.

Німецький поет Генріх Гейне (1797-1856) ніколи не брався за перо у меланхолійну дощову чи сніжну погоду — у такі години він не міг працювати.

Цікаво, що у творчості багатьох діячів науки та мистецтва можна побачити вплив сезонних коливань.

Відзначено, що особлива активність спостерігається у перші теплі дні весни та перші прохолодні дні осені. Як стверджують дослідники, саме у міжсезоння народжувалися найкращі твори французького поета Альфонса Ламартіна (1790-1869), письменника Віктора Гюго (1802-1885), італійського винахідника Джіроламо Кардано (1501-1576), англійського поета Джорджа Байрона (1788-1824). Влітку продуктивність не настільки рекордна, але все ж таки висока.

У вересні Байрон створив четверту пісню поеми «Паломництво Чайльд-Гарольда» (1812), у червні – «Пророцтво Данте» (1819) та поему «Шільйонський бранець» (1816).

У вересні німецький поет Фрідріх Шиллер (1759-1805) задумав п'єси "Дон Карлос" (1787), "Валленштейн" (1799), "Змова Фієско" (1782) і "Вільгельм Телль" (1803).

Найбільші відкриття італійський біолог та лікар Марчелло Мальпігі (1628-1694) зробив у червні-липні.

Італійський фізик і математик Еванджеліста Торрічеллі (1608-1647) розпочав створення свого барометра у травні.

За деякими даними, травень дуже сприятливий для тих, хто займається фізикою та естетикою. Так, астрономам вдавалося досягти найбільших успіхів у квітні та липні.

Існують навіть зведені таблиці, які стверджують, що з 1867 відомих творів, створених творчими людьми, весна «брала участь» у 539, осінь — 485, літо — 475, зима — лише 368.

( За матеріалами редакції українських календарів ДП "Преса України" за 2006 рік )

Фото: notari

Читайте також: Як кава впливає на мозок людини, детально дослідили вчені

Читайте також: Вчені пояснили, чому альтруїсти живуть довше