Стало відомо, що в 1990-му Кремль готувався повернути Карелію Фінляндії

У 1990-му році місто Котка на півдні Фінляндії відзначало 200-річчя морської битви між Росією і Швецією, — повідомляє фінське видання Iltalehti. Після урочистого прийому радник посольства СРСР в Гельсінкі Лев Паузін запросив високопоставленого фінського дипломата Юкка Сеппінена на вечерю.

Під час бесіди він заявив, що у Радянському Союзі розглядають можливість переговорів про повернення Карелії Фінляндії. Це було продиктовано процесом лібералізації і прагненням позбутися від Виборга, який став важким тягарем для зубожілої держави.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Так зване Карельське питання виникло в 1920 році, коли за Фінляндією, згідно з мирним договором, закріпили право на Карельський перешийок і Північне Приладож'е. Під час радянсько-фінської війни в 1940-му СРСР окупував ці території, змусивши фінську владу евакуювати вглиб країни 422 тисячі біженців — 12% населення.

Втім, починаючи з осені 1941 року, враховуючи обстановку на радянсько-німецькому і радянсько-фінському фронтах, на звільнені фінські території стали повертатися колишні жителі. Понад 170 000 фінів встигли частково відновити зруйновані війною господарства, але радянський наступ влітку 1944-го змусив їх знову покинути свої будинки.

20 червня 1944 року Виборг був зданий, а 19 вересня того ж року було підписано перемир'я з Радянським Союзом. Питання про окуповану Карелію було остаточно знято з порядку дня 6 квітня 1948-го з підписанням Договору про дружбу між СРСР і Фінляндською Республікою. В результаті Фінляндія офіційно позбулася права піднімати проблему повернення втрачених територій.

За словами Сеппінена, восени 1991 року були оптимальні умови для перегляду статусу Карелії. Однак, ця ідея наштовхнулася на опір тодішнього президента Мауно Койвісто і міністра закордонних справ Пааво Ваюрюнена.

Позиція Койвісто не змінилася і в роки правління президентства Бориса Єльцина, який теж був готовий повернути Фінляндії її території. Дипломат пояснює це тим, що уродженець Турку Койвісто не хотів появи у західній Фінляндії конкурента, адже Виборг в 1930-і роки вважався другим містом країни і центром фінської промисловості. Навіть в середині 2000-х екс-президент продовжував заявляти, що країні не потрібні нові території, оскільки і «старі» регіони не вдається заселити.

Згідно з опитуваннями, від 26% до 38% громадян Фінляндії виступають сьогодні за повернення втрачених територій, від 52 до 62% — проти.

На ілюстрації: евакуація мирного населення з Карелії в західну Фінляндію, 1940 рік