Стали відомі перші провальні результати монетизації субсидій

Якщо борг за комунальні послуги перевищує 340 грн, то в подальшому боржник субсидію вже не отримає. При цьому сотні тисяч споживачів не можуть погасити борги. Про це Lenta.UA розповів директор Інституту промислової екології, к.т.н. Олександр Сігал. За його словами, стали відомі перші результати проекту по монетизації субсидій.

«По-перше, 10% споживачів послуг ЖКГ грошей на руки не отримали. Це ті люди, які просто в силу різних причин не з'явилися за цією субсидією і не отримали її фізично. По-друге, 30% споживачів з тих, хто ці гроші отримав, не внесли їх в якості оплати за тепло. Гроші взяли, витратили, але нічого не заплатили. Ще одна проблема в тому, що підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) мають поділ рахунків. І газовики забирають левову частку всіх надходжень. Якщо до введення процесу монетизації тепловики розраховувалися не грошима, а субсидіями за воду і частково за електрику, зараз цих розрахунків субсидіями вже немає, потрібно платити живими грошима. Але 90% від цієї суми забрав «Нафтогаз», а за воду і електрику платити вже нема чим», - підкреслив експерт.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Він також зауважив, що згідно з даними асоціації «Теплокомуненерго» в розрахунках тарифів на теплову енергію знову була допущена груба помилка.

«Розраховується повне навантаження на котли. Тобто враховується ефективність роботи системи, якщо навантаження є 100%. Але багато споживачів відключилися від послуги в зв'язку з раннім настанням теплої погоди. І стовідсоткового навантаження в квітні вже не було, значить ККД знизилося до 92%, а де і до 83%. Ці 8-17% ККД фактично є втратами, які не були включені в тариф. Як і чим їх компенсувати ніхто не знає», - розповідає Сігал.

На даний момент з усіх підприємств ТКЕ ліцензіатами НКРЕКУ залишилися лише 26, а ліцензіатами місцевих рад є 1625 підприємств. Чи потрібно підприємствам залишатися або виходити з-під управління НКРЕКУ стало для всіх проблемою.

«Ми прикинули, що втрати в мережах по документам повинні бути не більше 13%, а хочемо скоротити їх до 8-10%. Але реальні теплові втрати зовсім інші. Наприклад, в вінницьких мережах вони досягають - 26%. Якщо ми завершимо всі роботи з модернізації та енергозбереження в теплових мережах, які фінансує Світовий банк, то сяк-так ці показники можемо поліпшити до 15% і вони все одно будуть на 2% вище, ніж максимально допустимі розрахункові. Зараз хоч якось включилися муніципалітети, стали хоч щось вкладати. Є ще проект закону, який депутати навіть не стали розглядати, в результаті чого після першого травня вже заборонено проводити корекцію тарифів. Вже не вдасться це зробити і цей борг за житлово-комунальні послуги, який зараз збільшився до 70 млрд грн виросте ще в півтора рази», - підсумував Сігал.

Довідка: З 1 січня 2017 року ТКЕ була видана директива про обов'язкову передоплату за електроенергію. Підприємства ТКЕ не маючи необхідних грошей не могли адекватно відреагувати на ситуацію, що склалася, але тут дуже допомогли місцеві адміністрації, які фактично надали цей ресурс ТКЕ. Зараз НКРЕКУ залишився з дуже невеликою кількістю ліцензіатів. І Нацкомісія вважає за потрібне, щоб до них повернулися хоча б ще 24 великих підприємства. Але, самі ТКЕ цього не хочуть. В результаті виникла конфліктна ситуація, яка в черговий раз закінчиться не на користь споживачів.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН