США-замінник: хто може і має стати ключовим союзником України

Якщо проаналізувати провідні французькі ЗМІ, можна констатувати, що на їхніх шпальтах останніми днями домінуючими є матеріали, де червоною ниткою проходить тема різкого збільшення видатків на оборону. Оборонну медіа-хвилю викликав заклик президента Франції Емманюеля Макрона до співвітчизників готуватимуться до відбиття можливої агресії проти країн об'єднаної Європи. Нагадаємо, у нещодавньому телезверненні до нації пан Макрон назвав Росію «загрозою Франції та Європі», причому на довгі роки, принагідно звинувативши Кремль у тому, що він «перетворив український конфлікт на глобальний». Цілком логічним висновком у ситуації, що склалася, став заклик нинішнього господаря Єлисейського палацу посилити обороноздатність як самої Франції, так і всієї Європи, у тому числі за рахунок розширення французької «ядерної парасольки» на територію союзників на європейському континенті.

Рішучий настрій пана Макрона з ентузіазмом зустріли його політсоратники. "Наша армія могла б досягти прийнятного рівня при бюджеті близько €90 млрд на рік", - заявив міністр оборони країни Себастьєн Лекорню. У даному контексті зазначимо, що зараз бюджет оборони П'ятої республіки становить €50,5 млрд. на рік. На закономірне питання, звідки взяти додаткові мільярди Лекорню відповів, мовляв, для офіційного Парижа існує можливість, по-перше, використання «общаку» ЄС, по-друге – заощаджень французів у вигляді цільових позик.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дуже показово, що міністр оборони Франції наполягає на необхідності прискореного переозброєння країни, що виходить за межі, встановлені законом про військове програмування на 2024-2030 роки. Цей закон передбачає фінансування у розмірі €413 млрд та збільшення оборонного бюджету на €3 млрд щорічно. Однак як наполягає Себастьєн Лекорню, «ми маємо діяти набагато швидше».

Ну, а поки офіційний Париж лише грає на словах збройовими м'язами, Київ вперше став найбільшим у світі імпортером озброєнь та військової техніки. Такі висновки містяться у новій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI). Тематичні доповіді інститут публікує щорічно, порівнюючи показники минулої п'ятирічки (цього разу це 2020-2024 роки) із попередньою (2015-2019).

Як випливає з доповіді, на сьогоднішній день нашу з вами країну постачають 35 держав світу. При цьому SIPRI враховує у своїх розрахунках сам факт постачання озброєнь незалежно від того, чи були вони куплені, придбані в кредит або передані безоплатно. У першій трійці постачальників зброї та техніки в Україну США (45% постачань), Німеччина (12%) та Польща (11%).

Вийшовши на 8,8% імпорту всієї експортованої у світі зброї, Україна за цим показником обігнала таких традиційних лідерів, як Індія, Катар, Саудівська Аравія та Пакистан. Порівняно з 2015-2019 роками імпорт озброєнь Україною у 2020–2024 роках збільшився майже у сто (!) разів. Фактично Україна виявилася єдиною європейською країною у першій десятці світових лідерів з імпорту озброєнь.

Змінилася, як стверджується у доповіді, і перша трійка країн-експортерів озброєнь. Згідно з ним, у Сполучених Штатів вже 43% ринку (що на 1% більше попереднього показника). А ось на другому місці з 9,6% розташувалася Франція. У минулорічній доповіді експерти SIPRI хоча теж ставили її на друге місце, але з застереженнями, оскільки і вона, і путінська Росія, за їхньою оцінкою, займали по 11% ринку. Тепер же на країну-агресора припадає лише 7,8% ринку. На четвертому та п'ятому місцях у світі з експорту озброєнь Китай та Німеччина відповідно. Їхні показники за минулі п'ять років, за оцінкою SIPRI, теж знизилися.

Загалом, Вашингтон, як випливає з доповіді, у 2020-2024 роках постачав озброєння у 107 країн, Париж – у 65, а Росія – у 33.

До речі, дуже і дуже показово, що на тлі дипломатичної відлиги між США і РФ, ставлення рядових американців до російсько-української війни потроху змінювалося. Зокрема, за гарячими слідами виступу Дональда Трампа перед Конгресом компанія SSRS провела на замовлення CNN опитування, яке продемонструвало, що промова американського лідера загалом була сприйнята глядачами позитивно. Так, позитивно виступ Трампа оцінили сім із десяти респондентів. "Дуже позитивно" відреагували 44%. При цьому великий відсоток схвалення глядачів старий-новий президент США отримав, перш за все, за підхід «до проблеми України» (63%), досягнення в галузі міжнародної політики (61%) та політики щодо путінської Росії (58%). Ті, хто вважав, що нинішній господар Овального кабінету надає надто велику підтримку Росії та недостатню – Україні, залишилися у меншості: так вирішили 37% та 33% відповідно.

В іншому свіжому опитуванні – Emerson College – голоси американців розділилися майже порівну: 44% висловили незгоду з підходами президента США щодо кейсу російсько-української війни, 41% підтримали, а 15% респондентів залишилися «нейтральними». І, нарешті, як свідчить спільне соціологічне дослідження Harvard/Harris Poll, 72% жителів США «втомилися від війни» та виступають за укладання мирної угоди між Україною та Росією замість продовження конфлікту. Причому 60% респондентів підтримали Трампа щодо вступу в прямі переговори з путінською Росією. При цьому, як виявило інше недавнє опитування громадської думки, проведене компанією Gallup, 50% американців уже готові змиритися зі втратою Україною територій, аби конфлікт швидше закінчився. Тих, хто віддав перевагу продовженню війни, аби не йти на територіальні поступки РФ, теж виявилося чимало – 48%. Але тенденція, як кажуть, очевидна: у серпні 2022 року лише 31% американців підтримували територіальні компроміси для завершення війни.

На жаль, скоротилася і підтримка американцями продовження військової допомоги нашій країні. Якщо два роки тому лише 7% вважали, що США дають Україні надто багато, то зараз таких вже стало 41%. Згідно з опитуванням CBS, продовження постачання озброєнь Києву схвалюють 51% проти 49% з цим незгодні. Серед іншого, опитування CBS зафіксувало цікавий момент: хоча однозначно на боці Москви у військовому конфлікті перебувають лише 4% опитаних (52% американців загалом підтримують Україну, а 44% – ні за кого з двох воюючих сторін), загалом ставлення громадян США до країни-агресора помітно потепліло. Так, дружньою країною та ворогом Росію вважає однакову кількість американців – по 34%. Ще 32% віднесли РФ до недружніх держав.

У тому, що за будь-якої політико-суспільної погоди за океаном Київ не зможе потоваришувати з американською адміністрацією та «продати» їй себе, «бо ми для них розмінна фішка» переконаний викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

«Не винні тут ані українські політики, ані посли, ані громадські діячі. Тут нічого особистого, лише геополітика. Все, що ми можемо робити в США, – це стійко зупиняти наїзди, пояснювати помилковість стратегії та допомагати нашим друзям в Америці, балансувати політику цієї країни. Наші союзники – Європа. Подвоїти, потроїти зусилля, прискорити процес усвідомлення. Збирати коаліцію рішучих. Посилити кадрову дипломатію парламентської, підприємницької, громадської, художньої (ага), церковної тощо, у тому числі міста з містами, університети з університетами тощо. Один дзвін Михайлівського собору не розбудить сплячу красуню. Зараз необхідно максимально посилюватися самим, а для цього кардинально змінити систему управління всім - армією, ВПК, економікою, громадськими комунікаціями, державною службою і так далі. Нинішня система управління просто не витягує. Також вкрай важливо сфокусувати зусилля на деколонізації РФ, тому що наші проблеми закінчаться лише тоді, коли скінчиться те, що їх породжує – російська імперія. Нагадую, до цього закликає відкритим текстом остання резолюція ПАРЄ. Тож відмовка, що союзники проти вже не працює», - акцентує Валерій Пекар.

А тим часом Reuters із посиланням на двох американських чиновників, які побажали зберегти анонімність, повідомляє про те, що США планують використати заплановану на 11 березня зустріч із українською делегацією в Саудівській Аравії для оцінки готовності Києва до можливих поступок на користь Росії для припинення війни. «Не можна говорити «я хочу миру» і «я відмовляюся йти на компроміси», - заявив один з американських чиновників, коментуючи майбутні переговори.

Інший співрозмовник наголосив на важливості «реалістичних очікувань» щодо мирного врегулювання: «Ми хочемо побачити, чи зацікавлені українці не просто у мирі, а в реалістичному мирі. Якщо вони зацікавлені лише у межах 2014 чи 2022 року, то це щось говорить…». Зазначимо, що у своєму вечірньому відеозверненні 9 березня президент Зеленський наголосив, що сподівається на позитивний результат зустрічі команд України та США у Саудівській Аравії, як щодо наближення миру, так і щодо продовження підтримки від Сполучених Штатів.

Читайте також: Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі

Читайте також: США закривають 83% програм USAID