Спокій як зброя: чому не слід панікувати через «вторгнення» Путіна

Незважаючи на досить тривале і надзвичайно «гаряче» напруження інформаційних пристрастей навколо ймовірного вторгнення Росії, Рада безпеки — орган, який акумулює в собі фактично всю правлячу вертикаль влади не проводив позапланових засідань і зібрався з ініціативи президента Зеленського лише у понеділок, 24 січня.

Цього разу у Данилова вирішили не вводити проти когось уже традиційні санкції, акцентувавши максимальну увагу на тому, щоб переконати українців: жодного вторгнення РФ не передбачається, а ситуація в економіці та в інших сферах під контролем влади.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ми не бачимо жодних підстав для того, щоб сьогодні були підстави затверджувати повномасштабний наступ на нашу країну. Це неможливо зробити навіть фізично», – заявив секретар РНБО. За словами, Олексія Данилова те, що російські війська пересуваються територією РФ – «не новина».

Чисельність цих сил, як запевнив секретар Ради безпеки, останнім часом не зросла – найближче до України угруповання військ налічує приблизно 109 тисяч особового складу та близько 20 тисяч сил забезпечення. Зазначимо, що практично аналогічну статистику пан Данилов озвучував восени минулого року, коли в західних медіа тільки-но починалася інформаційна хвиля щодо ймовірності «великого путінського вторгнення» в Україну.

«На жаль, паніка розпалюється у ЗМІ не лише з боку країни-агресора, а й з інших держав», - резюмував Данилов. І якщо він, а також прем'єр Шмигаль, який запевнив, що в економічному плані в країні все стабільно-нормально, виступали на спеціальному брифінгу в режимі live якраз після закінчення засідання РНБО, то голова цього дорадчого органу Володимир Зеленський, витримавши невелику тимчасову паузу, оприлюднив чергове тематичне відео.

За словами президента, першим на засіданні РНБО було розглянуто питання ситуації на сході країни. Він запевнив, що влада працює, щоб досягти деескалації шляхом мирного врегулювання конфлікту. Основна думка спічу гаранта - ніякої паніки, все під контролем. Потім Зеленський торкнувся теми енергетики і теж запевнив, що причин для занепокоєння зривом опалювального сезону немає, а запасів газу та вугілля в країні достатньо. Більше половину ролика нинішній господар Банкової говорив про боротьбу з коронавірусом та пообіцяв тим, хто поставив третю (бустерну) дозу вакцини, ще 500 гривень у рамках програми, яку в народі охрестили як «Вовина тисяча». До речі, вже в лютому програму розширять додатково: тисячу за вакцинацію люди, старші 60 років, зможуть витратити, крім іншого, і на оплату комунальних послуг.

Загалом, представники Зе-влади вчора намагалися демонструвати абсолютний спокій, відсіюючи ймовірність «великої війни», розмови про яку викликали тривожність у суспільстві та масу публікацій у соцмережах про так звані тривожні рюкзаки з усім необхідним на випадок термінової евакуації…

«За підсумками РНБО. Відповідями та доповідями міністра оборони Резнікова, секретаря Радбезу Данилова та інших відповідальних осіб загалом, задоволений. Внутрішня дестабілізація, яка завжди передує зовнішній, може статися через економічну та енергетичну.

Запаси вугілля поповнені за рахунок ще 4-х «Панамаксів» від ДТЕК, з газом ще краще справи. Погода поки що теж, загалом, не підводить.

Саме з паніки починається економічний обвал. Поки що серйозних передумов немає. Територіальна оборона, як розповів Рєзніков, формується. Гроші, якщо треба буде додатково, виділять. А те, що нас «качають», причому майже з усіх боків – очевидно. Натомість маски скидаються. Чого тільки заяви німецького адмірала та прем'єра Баварії варте. А обліт британськими бортами зі зброєю для України на території Німеччини? Двопалатна підтримка у Конгресі у нас є, і тому Байден у будь-якому разі нам допомагатиме, не дивлячись на свої застереження. ЄС вважає за краще допомагати грошима. Виділення 1,2 млрд макрофінансової допомоги, про яку вже оголосили, буде за таких екстремальних умов дуже доречним. Тож, як кажуть, не панікуємо і «тримаємо спокій», - зазначає політолог Максим Ялі. На тому, що вторгнення РФ, незважаючи на неймовірне багаття інформстрастей, навряд чи відбудеться, акцентує і його колега Олександр Кочетков: «Російські політики скільки завгодно можуть пускати шовіністичну піну щодо вторгнення, але їхній Генштаб — професійні люди. Які розуміють, що повномасштабне вторгнення це не маневри. Потрібно розгортати військову інфраструктуру: польові шпиталі, ремонтні бази, лінії постачання боєприпасів та інше. Нічого цього не розгорнуто. Тобто Генштаб РФ вторгнення поки що не готує. Кремль мав намір вкотре налякати Європу та Штати своєю неадекватністю. І під цю справу виторгувати термінову сертифікацію ПП-2, а також неофіційну згоду на те, що Україна відходить у зону прямого впливу РФ, як це вже сталося з Білоруссю. Саме на залякування Заходу та націлена агресивна риторика Росії. Але цього разу Захід вирішив не лякатися: ви понтуєтеся, загрожуючи війною? Ок, ми приймаємо ставку і готові діяти як у разі війни. Тобто терміново постачаємо Україні сучасне протитанкове та зенітне озброєння — саме те, якого нам катастрофічно не вистачало. Ми готові евакуювати сім'ї дипломатів. Ми таки готові до справжніх вбивчих санкцій, а не їхньої імітації.

А старанність ЗМІ в наздоганянні жаху пояснюється тим, що саме жах і найкраще продається глядачам-читачам. То що, війни не буде? По-перше, вона вже є. По-друге, розмірковуючи про наміри старіючого «збирача земель російських», треба щонайменше 10% залишати на загадкову російську душу. На довбання, якщо по-простому. І в цьому сенсі тішить, що ЗСУ готові до будь-якого розвитку подій».

До речі, недавно Путін виявив готовність знову переговорити «віч-на-віч» з Байденом, а це фактично підтверджує експертну версію про бажання РФ проводити подальші торги. Очевидно, що поки що залишається шанс на переговори, будь-яка ймовірність військових дій є мінімальною. Розуміють це і наші західні партнери в особі США та Великобританії, однак вони ухвалили рішення про часткову евакуацію співробітників своїх посольств в Україні та членів їхніх сімей, що є цілком звичайною дипломатичною практикою в умовах гіпотетично можливої воєнної ситуації.

У поясненні Державного департаменту США чорним по білому написано, що вони не вивозять людей, а дають їм зелене світло, якщо вони того хочуть. До аналогічних дій, крім Сполучених Штатів, вдалися ще дві країни: Великобританія та Австралія. При цьому, що дуже важливо, держави-члени ЄС подібних кроків не роблять. Учора, за підсумками засідання керівників МЗС держав Євросоюзу, головний євродипломат Жозеп Боррель заявив, що сторони дійшли спільної угоди про відсутність «навіть мінімальних» причин для евакуації своїх співробітників із Києва.

Тут виникає закономірне питання про відмінність у позиціях Вашингтона, Лондона та Канберри з колективною Європою, але цьому є пояснення. По-перше, напевно, у цій ситуації спрацював «афганський синдром», коли в серпні минулого року тамтешній уряд впав за лічені години і всі співробітники, а також робочий персонал західних посольств опинилися фактично у транспортній пастці. Тобто західні уряди, що обпіклися вчора, сьогодні дмуть на воду.

По-друге, не варто забувати про те, що ми живемо за часів гібридних воєн, які передбачають вкрай важливу інформаційну складову. У цьому сенсі ключові держави, які зараз протистоять відвертому дипломатичному нахабству Кремля, а це, власне, США та Великобританія, піднімаючи події на новий виток, змушені робити такі кроки як частково-добровільна евакуація співробітників своїх посольств, інакше їхні заяви про російську загрозу будуть девальвовані. Ну, і, нарешті, по-третє, на уряди США та Великобританії реально й послідовно «тиснуть» місцеві ЗМІ, які постійно ставлять питання руба: «Якщо ви вже кілька місяців до ряду говорите про те, що Путін ось-ось нападе на Україну чому ж ви не поспішайте вивозити звідти своїх громадян?».

Одним словом, історія з дипломатичною «міграцією» - це зовсім не сигнал тривоги, а цілком адекватна реакція на попередній ланцюжок подій. Інше питання, що в ситуації інформаційного дисконнекту рядові українці губляться і реально впадають у паніку.

Оксана Мороз, відомий експерт з питань інформбезпеки та автор низки тематичних книг учора написала у себе у Facebook вичерпну посаду про те, як слід споживати інформаційну «їжу» за активної фази гібридної війни з Росією:

«По-перше, важливо розуміти мету активної фази гібридної війни. Це завжди дестабілізація. Це вбити раціональність у сприйнятті та аналізі інформації. Паніка народжує хаос та мінімізує ефективність захисту. І це не лише про перебільшення загрози, а й про її нівелювання. По-друге, важливо зрозуміти, що ніхто не знає, як буде далі. Активна фаза інформаційної війни супроводжує усі переговори. Реальний стан справ знають лише їхні учасники, і саме вони є замовниками інформаційних вкидань. Це їхній інструмент у переговорному процесі. Всі інші просто трактують їхні сигнали та дії. Трактують через призму свого досвіду та розуміння ситуації. Але це лише їх суб'єктивна оцінка, не більше.

По-третє, важливе розуміння фактів та сигналів. Наразі це заяви учасників переговорного процесу. Потрібно пам'ятати, що зливи, коментарі анонімних джерел тощо – це частина інформаційної війни, а не факти. Більшість із них виробляється самими учасниками переговорів для тиску на опонента. І так, вплив їх на людей часто не береться до уваги. Де можна знайти більше фактів: в оригіналах текстів заяв учасників переговорного процесу (насамперед – це США, Росія, ЄС (на рівні президентів та їх спікерів, а також міністрів закордонних справ), в інтерв'ю учасників переговорного процесу та аналітиці авторитетних дослідницьких центрів, що спеціалізуються на Східній Європі».

Окремо пані Мороз закликає «не спрощувати роботу російській пропаганді, яка розраховує на те, що українці під впливом паніки її поширюватимуть – у реальному житті та онлайн».

«У ситуації, в якій зараз опинилася Україна, ключове значення набуває властивість антикрихкості держави. Колись один із засновників школи «дзю-дзюцу» Акіяма Сиробей спостерігав за гілками сосни та сакури, на які падали великі пластівці снігу. Велика і сильна гілка сосни швидко зламалася під вагою снігового покриву, а тонка гілочка сакури спочатку нібито подалася вниз, а потім, скинувши з себе сніг, швидко розпрямилася. Приблизно так формується антикрихкість країни, згадана вище. «Патріотичний фланг» нашої політики, в особі Порошенка та інших, вимагає від Зеленського застосувати політику жорсткої соснової гілки: піти на ескалацію конфлікту, оголосити мало не воєнний стан, висунути війська до російсько-українського кордону тощо.

Але в такому разі, враховуючи всі фактори нашої стресостійкості, «гілка» дуже швидко поламається, причому без війни, за рахунок лише однієї паніки всередині країни. Єдино правильна стратегія сьогодні - бути гілкою сакури: накопичувати гнітючий «сніг» і періодично скидати його. Що було б в іншій країні, за аналогічного інформаційного шоку? Думаю, від економіки та стабільності вже не залишилося б каменю на камені. Але дивлячись на київські вулиці, які поспішають на роботу людей, звичайні магазини без черг і тисняви, розумієш, що корисність влади для суспільства полягає у витримці, а не безглуздих мачожестах, особливо коли для політичного мачізму немає жодних передумов. Так що це саме той випадок, коли можна порадіти з того, що замість соснової гілки у нас гілка сакури. Яка обов'язково розквітне навесні», - наголошує відомий економічний експерт Олексій Кущ. До речі, до настання календарної весни залишилося всього-нічого – 34 дні...

Читайте також: Звідки британська розвідка взяла Мураєва

Читайте також: Данилов заявив, що війни з Росією не буде і просить не розганяти паніку у ЗМІ