Сьогодні - річниця смерті головної героїні скандального "Останнього танго у Парижі" Марії Шнайдер

Дивовижні збіги трапляються (можливо – не випадково) у житті. Ми планували у статті про Моніку Вітті, де йшлося про те, яку роль у її житті відіграв Мікеланджело Антоніоні, додати як ще один приклад його роботи з актрисами Марію Шнайдер – але тоді стаття стала б безрозмірною. І тут раптом календар послужливо підказав ще одну дату: сьогодні – річниця смерті Шнайдера, яка пішла з життя 3 лютого 2011 року у віці 58 років. Тож тема, що називається, прийшла сама собою.

Ось тільки на відміну від статті про Моніку Вітті, допис про Шнайдер - про кар'єру, що не відбулася. І це при тому, що Антоніоні, у якого вона через три роки після скандального "Останнього танго в Парижі" зіграла головну жіночу роль у фільмі "Професія: репортер", назвав її "актрисою разючої самовіддачі та щирості". І продовжив: "У неї чудово розвинені як інтуїція, так і аналітичне мислення. Шнайдер має рідкісну здатність так зосереджуватися на майданчику, що під час зйомки вона повністю розчиняється у своєму персонажі. Я ніколи не бачив актриси, яка б під час діалогу з такою напругою дивилася на свого партнера, прислухаючись до його реплік. У подібних випадках актор зазвичай буває зайнятий власним текстом".

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зауважте, що це говорить геніальний режисер, який до цього працював зі своєю музою Монікою Вітті та такою приголомшливою актрисою як Жанна Моро. І ось тут помітна різниця між видатним режисером Антоніоні і тим, хто мав видатним режисером ще тільки стати - Бернардо Бертолуччі. Ми неодноразово вже розповідали, як під час зйомок "Останнього танго в Парижі" він, домагаючись максимально природної реакції Шнайдер, не попередив 19-річну актрису про те, що 47-річний Брандо її фактично ґвалтуватиме на знімальному майданчику. Зараз навіть актриса-початківець у такій ситуації наплювала б на зіркові статуси Брандо як актора і Бертолуччі як режисера і зажадала припинити зйомку. І вже майже напевно засудила б їх пізніше. Але тоді йшов 1972 рік.

Щоправда, у 2007 році Марія Шнайдер сказала, що це була симуляція сексу - але вона все одно відчула себе "майже зґвалтованою". І це ще раз доводить, що Шнайдер на той момент була для Бертолуччі і Брандо лялькою, що просто говорить, - на відміну від Антоніоні, який відкрив у ній актрису.

Через рік після зйомок у "Професії: репортер" Бертолуччі, який на той час вже був на шляху до того, щоб стати кінокласиком, запросив її зніматися у своїй п'ятигодинній фресці "Двадцяте століття", а справжній кінокласик Луїс Бунюель - у своєму фільмі Невиразний об'єкт бажання". Проте в обох випадках вони з нею розлучилися і замінили іншими актрисами через вживання Шнайдер під час роботи алкоголю та наркотиків.

Ось така сумна історія - акторка, яку сам Антоніоні вважав найталановитішою (принаймні, у деяких проявах) з тих, з ким йому довелося працювати, запам'яталася лише у двох ролях. Далі вона знімалася де і як попало (хоча траплялися і відомі режисери), захворіла на рак (знову ж таки - хто знає, трапилося б це, якби вона вела інший спосіб життя) і померла в 58 років зіркою, яка колись яскраво блиснула на небі і тут же згасла.

Фото: Pinterest