КультураЗнаменитості

Сьогодні меломани всієї планети відзначають всесвітній день The Beatles

14:15 16 січ 2020.  1231Читайте на: УКРРУС

З відкриття їх першої концертної площадки, ліверпульського Cavern Club, пройшло рівно 63 роки.

World Beatles Day доводиться на 16-го січня по двом причинам. По-перше, в цей день в 1957-му році в Ліверпулі відкрився Cavern Club, який незабаром став для зовсім ще юних тоді The Beatles їх другою домівкою - вони лише трохи не дотягли до 300 виступів на сцені клубу.

Правда, деякі меломани впевнені в тому, що справжнє хрещення групи відбулося в Гамбурзі, де їм доводилося грати в клубі Kaiserkeller, чергуючись через годину з іншою групою, 12 годин на день. Саме там вони відпрацювали навички своїх майбутніх концертних виступів, навколо яких незабаром розгорнулося досі невідоме світу фанатський явище під назвою «битломания».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

По-друге, саме 16-го січня 1964-го року четвірка з Ліверпуля з піснею I Want To Hold Your Hand в перший раз очолила хіт-парад, в даному випадку - американський. У наступні кілька років The Beatles побили в Великобританії, США і багатьох інших країнах всі існуючі на той час рекорди по цій частині.

Але, мабуть, саме дивне в цих молодих музикантів було те, з якою швидкістю вони перейшли від хорошої, але досить простої музики, до складних музичним побудов, заклавши на роки вперед фундамент для експериментів інших рок-груп. Недарма їх експериментальний на той час альбом Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band багато років займає перше місце в авторитетному списку Rolling Stone 500, а сама група очолює аналогічний список серед музикантів.

Останній раз The Beatles зіграли разом 20-го серпня 1969-го року, завершуючи обробку пісні I Want You (She's So Heavy) з альбому Abbey Road. І знову разом вийти на сцену, як їх одвічні суперники і друзі The Rolling Stones, не зможуть вже ніколи. Це стало ясно ще майже 40 років тому, коли 8 грудня 1980-го року божевільний шанувальник роману Селінджера «Над прірвою в житі» і The Beatles застрелив в Нью-Йорку Джона Леннона біля під'їзду його будинку. А 29-го листопада 2001-го року помер Джордж Харрісон - хоча, швидше за все, за його вірою просто перейшов в чергове втілення.

Але Пол Маккартні і Рінго Старр (тепер уже теж «сер Рінго», присвячений в лицарське звання) продовжують виступати. Статок Старра оцінюється в $300 млн., Маккартні - близько $1 млрд., іноді трохи менше, іноді - на рівні близько $1,2 млрд. У липні цього року вони навіть заспівали кілька пісень разом у Лос-Анджелесі на стадіоні «Доджерс».

Звукозаписні компанії продовжують перевидавати альбоми The Beatles вже на якомусь фантастичному, майже музейному, рівні. Так, ювілейне видання «Білого альбому» складається з семи дисків, лише два з яких становить оригінальний реліз 1968-го року, і то з новим стереміксом. А три диска під загальною назвою Sessions з цих семи складають студійні версії сесій, які не ввійшли у видання 1968-го року. Дуже схоже на повні академічні зібрання творів літературних класиків, в які включають навіть їх чорнові рукописи і невидані уривки.

Випускаються навіть відеокліпи з «участю» всієї знаменитої ліверпульської четвірки, як знятий в 1996-му році Free As A Bird, який отримав в 1997-му році відразу два Grammy - за найкраще вокальне виконання з групою і за краще музичне відео.

Залишається додати, що українські шанувальники The Beatles могли б відзначати цей день не 16-го січня, а 14-го червня, коли в 2008-му році на Майдані Незалежності відбувся концерт Пола Маккартні, який зібрав, за підрахунками організаторів, 350 тисяч людей. І це незважаючи на те, що за кілька годин до концерту в Києві вибухнула небачена гроза, яка тривала аж до середини виступу сера Пола, причому було заздалегідь відомо, що концерт покажуть по телебаченню (його по всій Україні подивилися 13,5 млн. глядачів) .

Але все-таки телевізор це одне, а виконання разом з Маккартні і трьома з половиною сотнями тисяч людей, що поруч з тобою, пісні Hey Jude - зовсім інше. Таке могло бути тільки на концерті, який українські бітломани чекали більше 40 років, причому перші тридцять були впевнені, що ніколи не побувають на ньому. Це почуття присутності і причетності залишиться в пам'яті тих, хто був тоді на Майдані, назавжди.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: Twitter

 

 

Сергій Семенов

Найпопулярніше