Сьогодні – день народження прообразу сучасного міського автобуса

Філософ і письменник XVII століття Блез Паскаль у Франції, образно кажучи, зарахований до "лику святих". Тому якщо Паскаль написав, що саме він подав ідею першого громадського міського транспорту герцогу де Роане, а той заснував відповідне акціонерне товариство, французи не мають сумніву, що так воно і є - і що перший омнібус проїхав Парижем 18 березня 1662 року.

Однак насправді поширення омнібус отримав лише на початку XIX століття, причому походження його назви теж викликає питання - у французькому Нанті багатомісний кінний візок стартував від магазину одягу з вивіскою Omnes Omnibus (лат. "все для кожного"), ось, мовляв, і пішов вираз "сісти на омнібус". Насправді оскільки Omnibus латиною означає "всім, для всіх, для кожного", то це слово могло підійти для загальнодоступного пасажирського транспорту саме по собі.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Судячи з ілюстрацій того часу, омнібус навряд чи був зручним транспортом, особливо тому, що сидіння в ньому розташовувалися вздовж, тобто, в принципі, обмежень за кількістю пасажирів не було. У сучасному метро сидіння теж розташовуються вздовж, але поділені на "диванчики", на яких розміщуються по дві особи. Втім, у Лондоні, наприклад, зараз у метро є й вагони з сидіннями, що розташовані впоперек, як у нас в автобусах.

До речі, якщо ми згадали Британію, то слід зазначити, що, звичайно ж, британці заявляють, що у них такого роду транспорт почав їздити в Манчестері на два роки раніше, ніж у французькому Нанті.

Природно, що за законами фізики коням було набагато легше тягнути багатомісний візок рейками, ніж бруківкою з усіма її вибоїнами. так що конка швидко склала конкуренцію омнібусам. Однак спочатку рейки для неї піднімалися на 15 см вище за рівень бруківки, що ускладнювало рух іншого міського транспорту. І тільки після того, як французький (тут французи опинилися попереду британців) інженер Альфонс Луба в 1852 винайшов рейки з жолобом, які "утоплювалися" в бруківку, конка стала по-справжньому популярною.

Що стосується культурного аспекту виникнення омнібуса, то він був для свого часу дуже великий - вперше представники різних класів міського товариства та різних статей були змушені не просто знаходитися поряд, як у вуличному натовпі, а бути буквально притиснутими один до одного. Так би мовити, "демократія за фактом".

А ось до літератури та кіно омнібуси практично не увійшли - на відміну від їхніх родичів диліжансів (практично тих же омнібусів, але тільки міжміських), завдяки яким у США навіть виник особливий напрямок вестернів. До речі, найвідоміший вестерн усіх часів народів, який зробив свого режисера Джона Форда класиком, так і називається – "Диліжанс".

Фото: Wikipeda