Шоу для Кличка: У які ігри з киянами грають Притула, Верещук і Банкова

Один із улюбленців вітчизняних соціологів, зірка телеканалів Віктора Пінчука Сергій Притула таки зважився піти на вибори. Від партії «Голос», яка за рік після виборів примудрилася не тільки розгубити довіру виборців, а й втратити головного фронтмена Святослава Вакарчука. Він, нагадаємо, вдруге в своїй політичній кар'єрі пішов з парламенту. Відтепер у «Голосу» новий фронтмен, і від його успіху чи неуспіху на виборах в столиці буде залежати майбутнє політсили, яка його висунула.

Боєць чи спойлер: в чому сенс висунення Притули

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Чи є у Притули шанси відібрати у Кличка крісло міського голови? Відразу скажемо: з огляду на дуже високий рейтинг чинного градоначальника, посунути його з займаної посади, шансів немає ні у кого з претендентів. Тому всі учасники боротьби за мерство і групи впливу, які реально за ними стоять, ставлять перед собою інше завдання - провести до Київради свої фракції. А місія популярних особистостей, як Притула, бути «паровозиками», які ввезуть на Хрещатик, 36 «вагончики» з депутатами. Тому тут важливіше оцінювати можливості кожного конкретно взятого кандидата в мери виконати покладену на нього місію: щось «відкусити» у Кличка, але головне - сильніше послабити політпроекти-конкуренти в тій чи іншій електоральній ніші.

Суперниками «Голосу» в Києві є в першу чергу «Європейська солідарність», мерський «УДАР», «Свобода» та ще кілька дрібних партій з націонал-патріотичної ідеологією. Що стосується «Слуги народу», партії, з якої Притулі і Ко можна позмагатися за виборців, які віддають перевагу «новим обличчям», то тут все буде залежати від того, якою мірою «Голос» і його спонсори готові воювати з владою. У всякому разі, лідер партії Кіра Рудик вже назвала своїм головним ворогом Петра Порошенка, а не Зе-команду. Звідси велике питання: в чому сенс участі «Голосу» в київських виборах - відібрати відсотки у ЄС і УДАРу, чого не вистачить для прохідних 5%, або відхопити жирний шматок електорату «зелених». Простіше кажучи, створити конкуренцію «слугам», або просто виступити спойлерами влади проти партій Порошенка і Кличка.

Утім, яку саме роль «Голос» зіграє на майбутніх виборах в Києві, побачимо дуже скоро. Зараз же зрозуміло, що у висуванки «слуг» Ірини Верещук з появою Притули проблем лише додалося. Вона тепер фактично непрохідна. Однак тут ще треба зрозуміти, чи розглядалася вона Банковій з самого спочатку в якості конкурента Кличка або ж її висунули, бо партія президента повинна була когось висунути в мери. Адже якщо політсила не висуває свого претендента на найвищу посаду в столиці, відразу ж виникає підозра в договорняках або в несерйозності намірів. Наприклад, у виборців «Євросолідарності» може виникнути питання, чому ця партія не висунула кандидата в мери. Зрозуміло, що у Петра Порошенка і Віталія Кличка давня історія співпраці, і вона триває. Але свій кандидат - це сигнал виборцю, що партія готова до боротьби.

Більше учасників, хороших і різних

Судячи з кількості учасників забігу за головним призом - кріслом столичного градоначальника, в Києві запущена технологія фрагментації електорату. У кожній електоральній ніші є по кілька кандидатів, які будуть відбирати голоси у ідеологічних партнерів. У націонал-патріотичної або націонал-демократичній ніші виявилися Сергій Притула, «свободівець» Андрій Іллєнко, екс-депутат і п'ять років тому основний суперник Кличка Борислав Береза, в мери збирається і Микола Томенко. Не виключено, що підтягнеться ще пара-трійка бажаючих поштовхатися на цьому ж полі. Наприклад, Ігор Смешко, чия «Сила і честь» за даними низки опитувань має шанси подолати прохідний бар'єр до Київради.

Для виборців «нових облич» - Ірина Верещук і Притула. Для «ватного» електорату - Андрій Пальчевський, Михайло Добкін і Олександр Попов. Для «полуватного» - екс-міністр ЖКГ і нардеп «Батьківщини» Олексій Кучеренко. Простіше кажучи, вся ця численна група товаришів стягне на себе виборців, незадоволених діяльністю Кличко. І розтягне їх по своїх партійних нішах. Тим самим, якщо нинішній градоначальник і не переможе в першому турі, то в другій з них вийде кандидат з величезним відставанням від лідера. Що перетворить другий тур на формальність.

Як бачимо - прекрасна технологія для перемоги Кличка. Але так чи все райдужно скластися для нього в майбутньому складі Київради? Виходячи з останніх соцопитувань, промерська більшість в міськраді може і не скластися. Або ж скластися, але тільки в результаті тривалих торгів. За даними останнього опитування групи «Рейтинг», якби голосування відбулося в кінці липня, то в Київраду точно мали б шанс пройти «ЄС», «СН», «УДАР», ОПЗЖ. «Батьківщина» майже перескакує прохідний бар'єр. Близькі до нього Партія Шарія, «Голос» і «Перемога Пальчевського». Уявімо, що в майбутньому столичній міськраді буде 6, а то і 8 фракцій. Для того щоб створити коаліцію, доведеться домовлятися за кожен багнет. Простіше кажучи, Кличко замість досі комфортного більшості своїх соратників з людьми Порошенка ризикує отримати вибухонебезпечний депутатський корпус, де за кожне рішення доведеться торгуватися.

І це для нього дуже погано, адже - і про це вже говорять вголос - Віталій Володимирович не проти в 2024 року скласти конкуренцію Володимиру Зеленському на президентських виборах. А якщо в Київраді буде бедлам, то і рейтинг Кличко полетить в тартарари.

Утім, можливо, і ця проблема вирішується. Традиційним розкладанням «яєць» в різні кошики. І до союзників, і до опозиціонерів. Адже, як показує досвід Київради, депутати там робили такі політичні кульбіти, що старші колеги з парламенту можуть тільки позаздрити. А швидкоплинність кампанії, ймовірність її проведення в карантинних умовах, що обмежує прямий контакт кандидатів з виборцями, - чудова можливість провести за списками різних політсил правильних людей. Які потім як би раптом опиняться в команді мера. Хоча зараз критикують Кличка і, як Притула, мають намір відібрати у нього київський «престол»...

Сергій Іваненко

Читайте також: Стало відомо, хто від "Голосу" йде в мери Києва

Читайте також: Зе і «Майбах»: як на Банковій збираються перемагати на місцевих виборах