"Шокотерапія": про що свідчить реакція євросоюзників на розмову Трампа з Путіним

Телефонна розмова Дональда Трампа та кремлівського диктатора Путіна, про яку Lenta.UA розповідала в деталях, блискавично вивела на перший план світовового порядку денного тему мирного врегулювання російсько-української війни. При цьому в Європі розмова американського та російського лідерів викликала, м'яко кажучи, неоднозначну реакцію. Наприклад, екс-прем'єр Швеції Карл Більдт звинуватив США у зраді, порівнявши підхід Трампа до конфлікту з «мюнхенською змовою». «Це, звичайно, новаторський підхід до переговорів – піти на дуже великі поступки ще до їх початку», - написав пан Більдт у мережі X. Приводом для такої оцінки стала не лише розмова господарів Білого дому та Кремля відповідно, а й заява глави Пентагону Піта Хегсета про те, що Україна не зможе повернути втрачені території військовим шляхом. При цьому сам Хегсет поспішив запевнити, що «немає жодної зради», а «є визнання того, що США та весь світ докладають зусиль для миру через переговори».

З урахуванням того, що з адміністрації Трампа заяви, що стосуються мирного врегулювання, сиплються, як із рогу достатку, багато хто з європейських політиків виявився вкрай стривоженим тим, що відбувається, хоча й не стали прямо заявляти про зраду з боку Вашингтона. Так, міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії та Великобританії випустили спільну заяву. У ній вони запевнили у готовності «збільшувати допомогу Україні» та у «підтримці її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності». «Наша спільна мета – продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого, всеосяжного та міцного миру», - наголосили євродипломати.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Водночас глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зазначила, що союзники мають посилити Україну та надати їй «гарантії безпеки», а «Європа має відігравати центральну роль у будь-яких переговорах». Камінь в американський город кинула глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, на думку якої «мир може бути досягнутий лише спільними зусиллями – тобто з Україною та європейцями». «Щоб до Європи повернувся мир, ми маємо йти цим шляхом разом», - підкреслила головний німецький дипломат. У свою чергу міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс зазначив, що "без участі європейців переговори щодо архітектури безпеки в Європі апріорі неможливі".

Тим часом низка міністрів оборони країн НАТО, у тому числі Швеції, Естонії, Канади та Великобританії, заявила, що у будь-яких мирних переговорах має залізно брати участь Україна. Тобто, як бачимо, в ЄС запідозрили Дональда Трампа у намірах виключити нашу з вами країну, а також європейських союзників із переговорного процесу з країною-агресором і вирішили одразу позначити свою незгоду з таким підходом. Втім, знайшлися й ті, хто, навпаки, побачив у цьому позитив. Генсек НАТО Марк Рютте за підсумками зустрічі міністрів оборони країн-союзниць України, що відбулася недавно в Брюсселі, відмовився вважати розмову Трампа та Путіна «зрадою» і не побачив у цьому спроби виключити Київ із процесу.

Тим часом розмову президентів США та РФ більшість західних оглядачів визнали успіхом Путіна. «Перша зустріч Трампа та Путіна, яка відбудеться, ймовірно, в Саудівській Аравії, пройде тет-а-тет, без Володимира Зеленського, а це означає відмову від принципу, якому була вірна адміністрація Байдена: «Не обговорювати Україну без України», – констатує французька Le Monde.

«Президент Байден не хотів, щоб угода була укладена за спиною жертви. Трамп гранично жорстко позбавляється цього колективного підходу, ворожого до агресору. Київ довгий час побоювався, що новий президент США може віддати перевагу переговорам безпосередньо з Путіним, і тепер є ризик, що подальший процес проходитиме під диктовку Росії», - резюмує видання.

«Путін довго чекав прямого контакту з Вашингтоном щодо майбутнього України, виходячи зі своєї переконаності в тому, що вона перебуває у сфері впливу Росії, а Захід та НАТО лише використовували її. Дзвінок з Білого дому в Кремль наочно ілюструє зміцнення альянсу між Трампом і Путіним», - акцентує Washington Post. Про те, що Європа, можливо, втратила свій шанс, так і не дійшовши згоди з питання участі в миротворчій місії в Україні, розмірковує польська Rzeczpospolita: «Президент Франції Еммануель Макрон вже давно попереджав, що якщо об'єднана Європа не погодить конкретний план своєї участі у припиненні війни в Україні, починаючи з миротворчої місії, то її просто не враховуватимуть у мирних переговорах, від яких залежатиме її власна безпека. Однак французькому президенту не вдалося переконати практично нікого у своїй ідеї. Зокрема, Польща відмовилася у ньому брати участь. Це може бути історична помилка. Розмова із Трампом – це кінець ізоляції Путіна. Усі вважали його військовим злочинцем, а тепер він довів, що є рівноправним партнером найважливішого світового лідера».

New York Times прямо називаючи розмову Трампа з Путіним «великою перемогою» кремлівського диктатора, констатує: «Телефонний дзвінок зміцнив Путіна на думці, що визначатиме долю України і вирішуватиме інші важливі питання Москва і Вашингтон. Це явний знак того, що Путін, незважаючи на катастрофічні невдачі Росії на початку вторгнення в Україну на початку 2022 року, все ще може вийти з війни з перекроєною картою Європи та впливом Росії, що посилиться».

Сценарія, коли США «кинуть» Україну та її європейських партнерів, воліючи домовлятися безпосередньо з Путіним – найбільше побоювався Зеленський, апелює Economist до інтерв'ю з нинішнім господарем Банкової, опублікованим саме напередодні телефонної розмови Трампа з Путіним. Видання додає, що розмова Трампа з Путіним викликала «страх і жах» у Києві, а також у європейських столицях. «Я думаю, що все вирішиться без України, – цитує Economist неназваного українського чиновника. – Україна у лайні. І Європа, до речі, також».

Агентство Bloomberg, «танцюючи» від розмови Трампа з Путіним, моделює три можливі сценарії завершення російсько-української війни. До речі, за даними джерел агентства, ключові союзники України до останнього не знали про дзвінок президента США Путіна і були приголомшені цим фактом. Один із співрозмовників назвав це здачею України і заявив, що США поступаються ключовим вимогам Путіна ще до початку переговорів.

Повернемося, втім, до сюжетів ймовірного фінішу горезвісної путінської «СВО». «Перший – базовий та ймовірний сценарій: найближчим часом окупована територія України залишається під фактичним контролем РФ. Деякі обміни землями, зокрема окупованої ЗСУ по території Курської області, не виключені. Україна отримає гарантії безпеки, але не стане членом НАТО. Якщо Європа збереже зв'язок із Вашингтоном, то Україна продовжуватиме отримувати допомогу від США. Другий сценарій – оптимістичний: США та країни Європи пообіцяють втручатися, якщо Росія порушить умови мирної угоди. Однак через ризик прямого зіткнення з РФ цей сценарій викликає побоювання навіть у найзатятіших прихильників України. Союзники можуть пообіцяти посилення санкцій проти Росії та продовження підтримки Києва, у тому числі у розвитку власної оборонної промисловості та реформуванні ЗСУ. Це відкриє для України шлях приєднання до ЄС», – пише Bloomberg.

Що ж до третього «гіршого сценарію», то він, на переконання аналітиків агентства, полягає в тому, що Трамп може втратити інтерес до майбутнього України та досягнення мирного врегулювання: «У такій ситуації військова та фінансова допомога США припиниться, а Європі доведеться самій вирішувати цю проблему. Мирна угода збереже Україні суверенітет, але Росія отримає значні вигоди, зокрема контроль над частиною української території та блокування вступу Києва до НАТО. При цьому країни Балтії, які Путін розглядає як частину Російської імперії, яку він хоче відновити, стануть найвірогіднішою його метою».

За оцінками Bloomberg, Україні потрібно буде витратити близько 230 мільярдів доларів на відновлення пошкоджених під час повномасштабної війни будівель та інфраструктури. «Якщо Київ отримає фінансування для цього і вдасться досягти довгострокового врегулювання, енергетична, виробнича та будівельна галузі України стрімко зростатимуть. Однак існує дефіцит 130 мільярдів доларів між потребами України на реконструкцію та обіцяним союзниками фінансуванням», - підсумовує Bloomberg, наголошуючи, що це може загрожувати стійкості України в довгостроковій перспективі.

Британське бюро BBC пише про те, що телефонна розмова Трампа та Путіна «значно знижує температуру, але на шкоду Україні». «Події розвиваються дуже швидко, коли йдеться про зусилля щодо припинення війни в Україні. На жаль для Києва, кермо правління не в його руках. Трамп хоче якнайшвидшого припинення цієї війни, навіть якщо для цього доведеться змусити Україну проковтнути справді дуже гіркі пігулки. Він розглядає війну як проблему Європи, з якою Європа має розібратися сама», - наголошує видання.

Загалом же, багато впливових світових медіа вважають, що розмова Трампа і Путіна, яка відбулася ввечері, 12 лютого, з одного боку, істотно послабила позиції України на мирних переговорах, які ще не стартували де-юре, а з іншого – наочно продемонструвала крах зусиль Заходу щодо дипломатичної ізоляції головного кремлівського військового злочинця.

Ну а виступ віце-президента США Ді Джея Венса на Мюнхенській конференції продемонстрував серйозні кризові моменти у відносинах Європи та Вашингтона. Але це вже окрема історія...

Читайте також: Я сказав Трампу, що Путін – брехун, - Зеленський

Читайте також: Зеленський за допомогою жарту отримав номер телефону Трампа