Секс-символ кінематографу 80-90-х років зробив пластичну операцію і сильно змінився

Взагалі-то кожна людина має право робити зі своїм обличчям і тілом все, що хоче. Звичайно, за умови, що вона в розумі і не намагається завдати собі шкоди. Так що Міккі Рурк, хоча він останні роки і веде себе кілька ексцентрично, на пластичну операцію має повне право. А на чиїсь глузування Рурку завжди було наплювати - інакше б він на боксерський ринг, на якому виглядає, м'яко кажучи, не блискуче, не виходив би.

Проте, західні ЗМІ на нібито «зміні Рурка до невпізнання», що називається, «зробили свій день». А їхні читачі досхочу познущалися над актором, який з'явився в новому обличчі в шоу Good Morning Britain . Та й взагалі Рурк виглядає в інтерв'ю, які він дає, приблизно так само, як на боксерському рингу. Але і тут приводів для глузувань немає, оскільки у актора зовсім інша професія - він не високорозумний лауреат Нобелівської премії, а пластилін в руках режисера.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

А пластилін з Рурка виходить відмінний, що доводять ролі, які він грав, і частину яких навіть не знають журналісти, що жартують над актором. Зазвичай всі в курсі, що він після «9 ½ тижнів» став секс-символом 80-х та 90-х років, зіграв аналогічну роль в «Дикій орхідеї», крутого хлопця у фільмі «Харлей Девідсон і ковбой Мальборо», а потім пішов в другосортне кіно, щоб ще потім воскреснути в чудовому «Рестлері».

Більш освічені згадують ще «Серце ангела», куди Рурка запросив зіграти головну роль приватного детектива знаменитий в ті роки артхаусний британський режисер Алан Паркер. Але вже практично ніхто не пам'ятає (або просто не знає), що як раз між «9 ½ тижнями» і «Дикою орхідеєю» Міккі Рурк зіграв у улюблениці європейських інтелектуалів того часу італійського режисера Ліліани Кавані у фільмі «Франциск» найулюбленішого на католицькому Заході святого - Франциска Ассизького.

Святий Франциск, як відомо, народився в багатій родині, але побачивши все пороки світу, в 1207-му році пішов з дому, щоб мандрувати з жебраками і хворими. Два роки він провів в околицях Ассізі, молився і займався поодинці ремонтом церков, для чого випрошував камені у будівельників будинків. Жив в курені біля однієї з таких церков, харчувався недоїдками, які знаходив на вулицях. Поступово у нього почали збиратися послідовники, в результаті чого виник орден ченців-францисканців, заснований на бідності, що принципово відрізнялося від багатства тодішніх церков.

На відміну від багатьох святих, Франциск Ассизький став знаменитим вже за життя, його прийняв Римський Папа (Франциску потрібено був його дозвіл на заснування чернечого ордену), про нього складали легенди, в яких розповідалося про те, що завдяки його лагідності йому вклонялися не тільки люди , а й дикі звірі. 

Таким чином Ліліані Кавані для цієї ролі потрібен був актор, чиї очі і обличчя буквально б випромінювали душевний світ, співчуття і доброту. І вона знайшла його в Руркі, який за три роки до цього зіграв схибленого на сексі біржового брокера в «9 ½ тижнях».

Це, звичайно, говорить не стільки про самого Рурка, скільки про його акторський талант, але тут є одна цікава обставина. Коли в молодості Рурк, вирішивши стати актором, приїхав в Нью-Йорк вчитися в знамениту Акторську студію Лі Страсберга, він, щоб мати можливість платити за навчання, торгував у вільний від занять час на вулиці чіпсами, чистив басейни і навіть був викидайлом в барі для трансвеститів. Так що слово «бідність» йому знайоме не з чуток.

І ще одна деталь - Лі Страсберг набирав щороку в свою студію лише кілька людей з тисяч бажаючих. Джек Ніколсон вступив до нього з п'ятої спроби. Дастін Хоффман - з восьмої. Міккі Рурк - з першої.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Listal