Секрети веселкового полотнища. Що символізують смуги на ЛГБТ-прапорі

У 1970-ті ліберальний Сан-Франциско стає центром гей-руху в США, в мегаполісі з'являються райони, де охоче селяться представники ЛГБТ-спільноти. Тож не дивно, що саме у цьому каліфорнійському місті, відслуживши в армії, осідає майбутній автор прапора — молодий художник і громадський активіст Гілберт Бейкер.

Тут Бейкер знайомиться з Харві Мілком — першим відкритим геєм в американській політиці, що був обраний у 1977-му членом міської ради Сан-Франциско. Харизматичний Мілк і доручив соратникові створити прапор гей-руху.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

На той момент єдиним міжнародним символом сексуальних меншин був рожевий трикутник, який нашивали на роби в'язнів-геїв в нацистських концтаборах. Годі й казати, які асоціації викликав цей трикутник, що служив своєрідною перепусткою до душогубки.

Ідея Бейкера була проста й виникла, як він сам згадує, сама собою: «Сан-Франциско — сонячне місто, ми — барвисті люди, та й що краще може передати ідею єдності і свободи вираження, ніж веселка?» Потім, щоправда, з'явилися безліч теорій, що пояснюють, чому прапор ЛГБТ виглядає саме так, а не інакше. Мовляв, художник надихався так званим «прапором рас» з п'яти горизонтальних смуг — одним із символів хіпі та боротьби афроамериканців за громадянські права. За іншою версією, дизайн прапора натякає на пісню Джуді Гарленд «Over the Rainbow», що стала майже гімном гей-руху.

Спочатку прапор складався з восьми смуг, де кожен колір мав певне значення:

рожевий — сексуальність

червоний — життя

помаранчевий — здоров'я

жовтий — сонячне світло

зелений — природа

бірюзовий — мистецтво

індиго — гармонія

фіолетовий — сила духу.

Разом з тридцятьма волонтерами Бейкер зшив два величезних прапори з мусліну, з якими 25 червня 1978 року активісти вийшли на гей-парад, що зібрав 250 000 учасників. Щоправда, встановити їх перед будівлею мерії, де закінчувався парад, не вдалося, але згодом саме ця дата стала відзначатися як День веселкового прапора.

Восени того ж року Харві Мілк і мер Сан-Франциско Джордж Москоне були вбиті колишнім членом міської ради Деном Уайтом — ці події відображені в оскароносному фільмі «Харві Мілк», головну роль в якому виконав Шон Пенн.

Трагедія лише збільшила інтерес до прапора, дизайн якого зазнав деяких змін, як кажуть, через технічні складнощі у виробництві. Так, довелося відмовитися від рожевого і блакитного кольорів. Бейкер тим часом став професійним вексіллографом — фахівцем зі створення прапорів, який працював в Paramount Flag Company. Серед його робіт — розробка прапорів для прем'єр-міністра Китаю, президентів Франції, Венесуели і Філіппін, короля Іспанії і т. д.

І все-таки найвідомішою його роботою залишається райдужний прапор, шестикольоровий варіант якого був офіційно затверджений Міжнародною асоціацією геїв і лесбіянок. Ставши самостійним символом ЛГБТ-спільноти, веселка відтворюється сьогодні на найрізноманітніших носіях — від парасольок до брелоків і ювелірних виробів.

Гілберт, що переїхав до Нью-Йорка, до 25-річного ювілею свого дітища виготовив прапор, зазначений Книгою рекордів Гіннеса як найбільший у світі — два кілометри завдовжки і 10 метрів завширшки. Полотнище пронесли учасники гей-параду в містечку Кі-Уест у Флориді — найпівденнішій точці континентальних штатів США, після чого він був розрізаний на шматки, що передали до гей-ком'юніті 100 міст по всьому світу.

Шлях, пройдений ЛГБТ-спільнотою за сорок з гаком років з моменту створення прапора — величезний. Мабуть, жодна група у світі не добивалася таких вражаючих успіхів в боротьбі за свої права в такий короткий термін. Причому мова йде про успіх на всіх рівнях соціальної піраміди. Так, 26 червня 2015 року в ознаменування легалізації гей-шлюбів у всіх 50 штатах США квітами веселкового прапора був підсвічений Білий дім — і це в країні, де тільки у 2003 році гомосексуальні контакти були на федеральному рівні декриміналізовані рішенням Верховного суду.

Є в цьому і частка заслуги Гілберта Бейкера — людини, яка прожила не надто довге життя, але намагалась зробити світ більш різноманітним, відкритим і терпимим.

Максим Суханов, Lenta.UA