Саміт «Східне партнерство»: економічні «плюшки», інтеграційна порожнеча

Раз на два роки у Брюсселі збираються лідери Євросоюзу та шести країн-учасниць «Східного партнерства»: України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі. СП, нагадаємо, бере свій початок із 2009 року. Його створили Польща та Швеція – щоб наблизити шість перерахованих вище країн до Євросоюзу. Втім, за 12 років існування СП стало очевидно, що ніяких значних зрушень ця платформа так і не принесла. До речі, саме на саміті СП у 2013 році президент-втікач Віктор Янукович здійснив на догоду Кремлю різкий і несподіваний крен, відмовившись підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що стала початком Революції гідності.

Цьогорічний саміт СП проходив на тлі гучного скандалу через блокування Німеччиною за правління фрау Меркель придбання Україною 20 гвинтівок EDM4S-UA литовського виробництва та 90 великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82, виготовлених у США.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Причому Київ уже проплатив їх через Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA – аналог нашої ProZorro – ред.). Незважаючи на резонанс, який викликала ця історія, німці поки що мовчать.

Утім, на блокадно-збройовій позиції Берліна, який, як показово, є учасником Нормандського формату, покликаного виробити дієві механізми врегулювання ситуації на Донбасі, скандали не закінчилися. Вчора, якраз перед стартом саміту «Східного партнерства» агентство Bloomberg, посилаючись на свої інсайди, повідомило, що ряд провідних країн ЄС (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія) надають перевагу діалогу з Кремлем, ніж негайній розробці хворобливих санкцій проти Росії, якщо Путін все ж таки зважиться на широкомасштабну агресію проти України.

Для української делегації, яку очолив президент Зеленський, саміт СП був цікавий не стільки своїм ключовим - євроінтеграційним треком (тут відчутних зрушень на горизонті поки що не спостерігається), скільки можливостями для вищого керівництва країни, що відкрилися, провести переговори «віч-на-віч» зі світовими лідерами.

Зокрема, Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, а також прем’єром Словенії, з яким підписав декларацію про підтримку європейської перспективи нашої країни. Чому це важливо? Тому що деякі країни ЄС – хтось відкрито, інші – тишком-нишком блокують рух України в ЄС та НАТО, тому офіційний Київ почав підписувати декларації про визнання нашої європерспективи з кожною країною-членом Євросоюзу окремо. «15 грудня було підписано вже сьому за рахунком євродекларацію зі Словенією. Тобто менш ніж за рік нам вдалося зібрати вже чверть голосів «за» вступ України серед членів ЄС», - наголосив на цьому глава МЗС Дмитро Кулеба.

Важливо також, що вчора в Брюсселі український президент зустрівся окремо з новим німецьким канцлером Олафом Шольцом та президентом Франції Еммануелем Макроном, а потім провів з ними тристоронню зустріч у неповному нормандському форматі – без РФ, яка, м'яко кажучи, не горить бажанням обговорювати що-небудь з офіційним Києвом.

Коментуючи рандеву, міністр закордонних справ Кулеба написав у Twitter: «Ця зустріч – важливий політичний сигнал. Володимир Зеленський чітко довів нашу позицію та наголосив, що Україна за будь-яких обставин боротиметься за свої інтереси. Партнери бачать, що саме Росія загострює ситуацію та блокує врегулювання. Спільними зусиллями повертаємо РФ за стіл переговорів».

Справді, за підсумками тристоронніх переговорів Зеленський, Макрон та Шольц закликали Росію до подальшої роботи у рамках «нормандки».

«Деякі держави, лідери пропонують формат реагування вже після ймовірної ескалації з боку РФ. Проте нас цікавить потужна санкційна політика ще до можливої ескалації. Тоді ескалації може не бути. Саме такі відносини, попереджаючи такі небезпечні кроки, можуть зупинити військовий конфлікт на сході нашої держави, який триває вісім років», - сказав Зеленський на прес-конференції за підсумками саміту СП.

Нинішній господар Банкової також висловив бажання, щоб одну з головних ролей у процесі врегулювання ситуації на Донбасі зіграли Сполучені Штати, але щоб цей процес йшов за обов'язкових консультацій з Києвом та за його участі: «Україна готова до тристоронніх самітів, але не можна вирішувати щось з Україною без України».

«Ми закликаємо Росію сприяти деескалації та утриматися від будь-яких подальших агресивних актів, - заявила за підсумками саміту СП глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. - Ні в кого не має залишатися сумнівів у тому, що Євросоюз відповість на будь-яку агресію щодо України».

Цей попереджувальний меседж від імені колективної Європи важливий у тому сенсі, що Кремль вже практично не говорить про «формулу Штайнмайєра» чи про черговість виборів до ОРДЛО згідно з буквою Мінських домовленостей. Путіну та компанії тепер подавай правові юридичні гарантії нерозширення НАТО на Схід та нерозміщення військових систем Альянсу у безпосередній близькості до території Росії. Тобто у країнах колишнього Варшавського договору і навіть далі. До речі, саме в середу, 15 грудня, у день саміту СП російське МЗС передало Сполученим Штатам свої письмові пропозиції щодо укладання пакту про нову європейську архітектуру безпеки, що передбачає письмові гарантії Америки та НАТО не розширювати Альянс на Схід. У Байдена поки що на кремлівський «привіт» не відреагували, проте раніше у Білому домі всіляко відхрещувалися від цієї ініціативи РФ, мовляв, про те, кому і коли бути в НАТО, вирішують спільно держави члени Альянсу, а не офіційний Вашингтон в одноосібному порядку. Нинішній формат Східного партнерства, можливо, вже неактуальний, оскільки наша держава і так дотримується курсу на зближення з Євросоюзом, зазначає політолог Олександр Мусієнко та резюмує: «У цьому клубі держав на сьогоднішній день зібралися країни, які абсолютно не схожі за багатьма параметрами та не бачать спільних знаменників для майбутньої співпраці з ЄС. Мені не дуже зрозуміла подальша мета існування ВП, оскільки Україна, наприклад, уже й так задекларувала курс на ЄС та проведення відповідних реформ. «Східне партнерство» створювалося для покращення безпеки, політичної та економічної ситуації, для розвитку зв'язків із країнами Східної Європи. Україна їх і так уже збільшила, збільшує та декларує намір підвищувати. Тому, можливо, для України «Східне партнерство» вже вичерпало себе у тому вигляді, як воно є сьогодні».

Як би там не було, у високих владних кабінетах поки що навіть не заїкаються про можливий вихід нашої країни із формату СП. Тому, як говорив свого часу живий класик: маємо те, що маємо.

А що ми маємо у знаменнику саміту, окрім особистих зустрічей Володимира Зеленського з лідерами Франції та Німеччини? У декларації, прийнятій за підсумками вчорашнього заходу, йдеться, що ЄС, як і раніше, виступає за збереження суверенітету, незалежності та територіальної цілісності в межах міжнародно-визнаних кордонів усіх країн «Східного партнерства». Також у документі сказано про незмінне прагнення до зміцнення демократії та верховенства закону, та про те, що захист прав людини та основоположних свобод залишається головною метою співпраці у рамках СП.

Якщо ж говорити не про традиційні декларативні, а про практичні підсумки, то під час учорашнього саміту ЄС оголосив про плани інвестування в країни «Східного партнерства».

Як підкреслив головуючий на саміті голова Європейської ради Шарль Мішель, «цей амбітний економічний та інвестиційний план має серйозний вплив на суспільство».

Країни «партнерства» до 2027 року включно зможуть отримати в сумі 2,3 млрд євро. Ці кошти підуть на підтримку півмільйона малих та середніх підприємств, реконструкцію доріг, боротьбу з корупцією, підтримку незалежних ЗМІ та неурядових громадських організацій.

При цьому ЄС відповідно до своєї звичайної практики виділятиме гроші на умовах співфінансування і сподівається, що країни-учасниці СП таким чином зможуть залучити до європейських проектів у рази більше коштів, ніж самі ці 2,3 мільярди.

У заяві за підсумками саміту також йдеться, що Євросоюз визнає європейські устремління та європейський вибір частини країн СП, однак жодних обіцянок щодо прийому до Євросоюзу в документі немає – як не було їх і в комюніке попередніх п'яти самітів.

У вчорашньому саміті взяли участь лідери України, Азербайджану, Вірменії, Грузії та Молдови. Формально у заході брала участь і Білорусь, проте після жорстокого придушення торішніх протестів та європейських санкцій проти Олександра Лукашенка та його оточення представників Мінська у Брюсселі не було – Білорусь була «представлена» символічним порожнім кріслом та прапором.

Порожнім, незважаючи на відсутність конкретних дат щодо повноправного членства України в ЄС, вчорашній саміт назвати не можна, і ось чому. Зустріч Зеленського face to face з Макроном та Шольцем за відсутності ще одного — російського учасника «нормандки» - це апріорі плюс, оскільки живе спілкування не може замінити жодних телефонних переговорів та інших комунікаційних форматів.

Що ж до позиції Європи у рамках «Східного партнерства», то тут є нюанси. Безумовно, СП – це не про безпеку, проте Євросоюзу потрібно нарешті відкрити очі на те, що майже у всіх країнах СП є збройні конфлікти, де так чи інакше стирчать вуха Кремля.

І ще один украй важливий момент. Вимірювання громадського пульсу чітко фіксує, що чим сильніше ЄС відкидає європейські прагнення нашої країни, тим більше українці віддаляються від Євросоюзу. Відповідно до результатів, проведеного наприкінці листопада центром «Нова Європа» соцопитування, як і в попередні роки, українці виступають за продовження інтеграційного курсу держави в ЄС та НАТО, але характерною особливістю 2021 року є те, що рівень підтримки руху в ЄС відчутно знизився, а в НАТО, навпаки, виріс. При цьому 62,3% наших співвітчизників вважають, що Україна має продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС повністю зачинить свої двері перед нами. У разі відмови ЄС надати перспективу членства за приєднання до Євразійського економічного курсу виступають лише 7,8% українців.

Читайте також: Зеленський закликав Шольца ініціювати саміт з Путіним щодо Донбасу та «Північного потоку-2»

Читайте також: Сенат США збільшив запропоновану Байденом суму військової допомоги Україні