Рух із перешкодами: що і чому заважає зупинити війну

З ініціативою скликання Глобального саміту миру виступив під час своєї телефонної розмови із президентом США нинішній гарант української Конституції. «Україна прагне досягти миру і для досягнення цієї мети важлива консолідація міжнародних зусиль», - зазначив Зе, принагідно подякувавши Джо Байдену за черговий пакет оборонної допомоги, «підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та лідерство у протидії російській агресії».

У розмові з нинішнім господарем Білого дому Володимир Зеленський також поінформував про наслідки нещодавнього ракетного терору рашистів, внаслідок якого, нагадаємо, знищено близько 50% енергетичної інфраструктури та закликав президента США «зробити все можливе, щоб допомогти захистити мирне населення України».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Про телефонну розмову двох президентів вельми своєрідним чином повідомив у Twitter голова ОП Андрій Єрмак. Він опублікував емодзі ракети, ймовірно, натякнувши на нову військову допомогу від Вашингтона.

З огляду на очевидні причини, збройовий кейс у деталях виноситься у публічну площину чи постфактум, або коли всі процедурні нюанси вже втрясені і залишилися виключно логістичні деталі. У цю логічну канву чітко вписується і той факт, що за підсумками телефонного рандеву, ні Банкова, ні Білий дім і словом не обмовилися про тему, що найбільш обговорюється в останні тижні, — постачання Києву американських систем Patriot, здатних істотно посилити захист України від ракетних «привітів». Кремля. Разом з тим, саме після розмови з Володимиром Зеленським в Адміністрації президента США повідомили, що Джозеф Байден назвав пріоритетним напрямком забезпечення України системами ППО та ПРО, а це – сигнал, що дуже обнадійлює. Схожі за смисловим наповненням меседжі пролунали і після телефонних переговорів українського президента з британським прем'єром Ріші Сунаком, а також французьким президентом Еммануелем Макроном, які він провів напередодні саміту G7 12 грудня. Тобто, закулісних штрихів – маса, проте ключовий висновок один: партнери продовжуватимуть допомагати нам у військовому сегменті, що апріорі не може не тішити.

Викликають оптимізм і заяви країн Великої сімки про наміри створити міжвідомчу Координаційну платформу донорів для фінансування відновлювальних робіт та реформ в Україні.

«Ми твердо підтримуємо зусилля щодо забезпечення негайної фінансової стабільності України та її відновлення та реконструкції у напрямку стійкого, успішного та демократичного майбутнього відповідно до її європейського шляху... З метою підтримки ремонту, відновлення та реконструкції України разом з Україною та нашими міжнародними партнерами та у тісній співпраці з відповідними міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими інститутами ми створимо міжвідомчу Координаційну платформу донорів», - йдеться у заяві лідерів країн G7, опублікованій на сайті Білого дому після онлайн-консультацій у понеділок.

«За допомогою цієї платформи ми координуватимемо діючі механізми для надання постійної короткострокової та довгострокової підтримки… координуватимемо подальше міжнародне фінансування та експертизу, а також заохочуватимемо програму реформ України, а також зростання приватного сектору», - повідомляється в документі.

Також лідери країн G7 заявляють про намір створити Секретаріат такої платформи. «Кожен із нас призначить високопоставленого представника уряду з нагляду за створенням платформи та поточною координацією та попросить їх зібратися якнайшвидше у січні 2023 року», - йдеться у заяві.

Також показово, що лідери Великої сімки засудили ракетні удари Росії по цивільній критичній інфраструктурі України, назвавши їх військовими злочинами, і запевнили: зрештою, агресор буде змушений заплатити за її відновлення.

"Ми притягнемо президента Путіна та інших причетних до відповідальності згідно з міжнародним правом", - йдеться у комюніке за підсумками їхньої зустрічі.

Тим часом у західних ЗМІ активно обговорюється тема, що уряди країн НАТО нібито дали негласне «добро» на удари Києва по російських військових об'єктах.

«Україна не повинна обмежуватися своєю територією, відбиваючи російську агресію. На наш погляд, Україна реалізує своє право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН», - заявила представниця німецького канцлера Крістіане Гофманн. А британська газета The Times пише, що Вашингтон більше не наполягає на тому, щоб ЗСУ не завдавали ударів по російській території, «бо дедалі менше побоюється ескалації з боку Кремля».

«Ми не говоримо Києву: «Не завдавайте ударів по росіянам». Ми не можемо їм говорити, що робити. Те, як вони будуть використовувати свою зброю, залежить від них, однак, коли вони використовують надані озброєння, ми наполягаємо лише на тому, щоб українські військові дотримувалися міжнародних законів війни та дотримувалися Женевських конвенцій. Це єдине обмеження, але воно має на увазі, що цілями не повинні ставати російські сім'ї і спроб ліквідації конкретних осіб також не повинно бути. Наскільки нам відомо, Україна чітко дотримується цих умов», - заявив високопоставлений співрозмовник видання в Пентагоні.

Цю тему впливові світові медіа явно порушили після нещодавніх «бавовн» на аеродромах у Саратові та Рязані, хоча удари по території Росії ЗСУ завдавали і раніше. Ще влітку, нагадаємо, були нальоти безпілотниками на нафтобази РФ, удари по військовому аеродрому в Криму біля Євпаторії (про те, що це зробили ЗСУ, пізніше підтвердив головком Валерій Залужний), вибухи на Кримському мосту та інші «сюрпризи» на різних росособ'єктах. Офіційний Київ весь повністю масив інформації щодо цих інцидентів не підтверджував, але й не спростовував.

Як кажуть у дипломатичних кулуарах, позиція наших західних союзників у плані схвалення завдання ударів по російських об'єктах могла помінятися через появу у ЗСУ нових засобів поразки, зокрема модернізованих радянських безпілотників «Стриж» та інших сучасних розробок, які створюють наші інженери. При цьому слід зазначити, що сам факт того, що Захід уже начебто не проти таких ударів, міг би виглядати значно переконливіше, якби Україні передали далекобійні ракети або зняли певні обмеження на застосування тих самих «Хаймарсів». А в цьому напрямі зрушень, на жаль, немає.

Газета Politico пише, що Пентагон, як і раніше, не наважується передати воюючій Україні ударні безпілотники MQ-9 Reaper. За інформацією джерел видання, у міноборони США побоюються, що Росія може заволодіти секретними технологіями, перехоплюючи дрони за допомогою засобів ППО. Також США поки що утримуються задовольняти запит Києва на касетні боєприпаси. У новому пакеті американської військової допомоги, який був нещодавно узгоджений, в нашу країну найближчим часом поставлять боєприпаси для HIMARS, 80 тисяч 155-мм снарядів, обладнання для протидії безпілотникам, ППО, броньовані машини Humvee. У шорт-листі, як бачимо, немає нічого принципово нового з тих позицій, які допомогли б Україні наростити далекобійність своїх ударів. Хочеться вірити, що тільки поки що немає, бо ситуація змінюється більш ніж динамічно. Наприклад, з поверненням до українського неба російських безпілотників іранського виробництва посилилися обговорення, що ще Тегеран може передати путінським «визволителям» - і як це вплине на загальновійськову обстановку. Американський телеканал NBC з посиланням на джерела в Білому домі напередодні повідомив, що Росія постачає Ірану свою нову зброю в обмін на дрони і «надає військово-технічну підтримку на безпрецедентному рівні, що може включати поставки вертольотів і систем ППО».

Окремо було зазначено, що навесні іранські льотчики навчалися в Росії літати на винищувачах Су-35, що може вказувати, що Іран може почати отримувати ці літаки протягом наступного року.

Представник Адміністрації президента США Джон Кірбі заявив, що відносини Росії та Ірану перетворюються на повноцінне оборонне партнерство, а британська розвідка прогнозує: найближчими місяцями підтримка Тегераном російських збройних сил суттєво зросте. РФ, що не секрет, намагається отримати від Ірану насамперед балістичні ракети. І якщо Кремлю ця операція вдасться, на жаль, кампанія ударів по вітчизняній інфраструктурі може розширитись.

«Вісь зла сформована. Іран планує надати Росії сотні балістичних ракет, знаючи, що їх використовують для війни у Європі. Росія допомагає Ірану військовими (ядерними?) технологіями для підпалу Близького Сходу. Це вже не є питанням України. Це питання глобальної безпеки. Будемо мовчки спостерігати?», - написав із цього приводу у Twitter радник голови ОП Михайло Подоляк, додавши, що, швидше за все, «неакуратне куріння в Росії продовжиться».

Це підтвердив і секретар РНБО Олексій Данилов. «Україна не питатиме ні в кого дозволу на завдання ударів по ворогові. Ми будемо здатні на все, тому що ворог перебуває у нас, починаючи від кордонів, які є з нашої території, закінчуючи Владивостоком», - наголосив він.

Важливо відзначити, що в ситуації, що склалася, Київ намагається сам зробити необхідну зброю. В «Укроборонпромі» днями заявили, що працюють над практичним застосуванням нового дрону-камікадзе. Представник держкомпанії Олег Болдарєв каже, що такий дрон вже готовий та проходить випробування. «Говорячи про ударний безпілотник, мається на увазі варіант камікадзе. Але ми, українці, дуже жадібні люди. У нас будуть камікадзе з можливістю повернення», - уточнив пан Болдирєв, пояснивши, що «можливість повернення» означає здатність дрона атакувати ворожі цілі кілька разів. Дальність польоту нових БПЛА становить тисячу кілометрів, а вага бойової частини – 75 кілограмів.

Зазначимо, що дрон-камікадзе тому так і називається, що використовується всього один раз – завдаючи удару всією своєю масою по вибраній меті. Якщо дрон може завдавати кількох ударів, то це не камікадзе, а ударний дрон на кшталт відомого, мабуть, уже кожному українцю «Байрактара», який завдає ударів ракетами.

Як би там не було, на переконання військових експертів, якщо Україна матиме таку зброю в достатніх кількостях, то для країни-агресора це буде викликом не меншим, ніж для нас стали відомі безпілотники іранського виробництва. Вже зараз, до речі, українські дрони періодично навідуються на створені в окупованому Криму рашистські військові бази.

Саме АРК є наріжним каменем усієї війни в Україні, вважає газета The Washington Post, додаючи при цьому, що претензії Києва та Москви на півострів «не залишають шансів для миру і перетворюють війну на багаторічний територіальний конфлікт на кшталт Карабаха чи сектору Газа». Більше того, видання передбачає, що питання півострова може стати поштовхом для ядерної війни: «Путін недвозначно дав зрозуміти, що будь-які спроби України повернути Крим перейдуть червону межу, яку він не потерпить... Захід, підтримуючи Україну, побоюється, що будь-яке військове вторгнення Україна у Крим може спровокувати Путіна на рішучі дії, аж до застосування ядерної бомби. Непохитність домагань на Крим ілюструє нерозв'язність конфлікту, і важко уявити, що боротьба за острів вирішиться без подальшого кровопролиття».

Загалом висновок Washington Post про те, що сторони не готові домовлятися, підтверджується не лише протиріччями щодо Криму, а й тим, що Росія «в безпрецедентному обсязі наростила бюджетно-воєнні витрати».

До речі, про військові витрати. Незважаючи на всі спроби відверто проросійського керівництва сусідньої Угорщини, Раді Європи все-таки вдалося розблокувати 18 мільярдів євро допомоги Україні. Попри те, що спільні для Євросоюзу рішення мають ухвалювати всі країни і навіть одного голосу «проти» достатньо, щоб нічого не вийшло, обхідну формулу було знайдено і це не може не тішити. Чому? Як мінімум, тому що нічим і ніяк невиправдана агресія путінської Росії проти нашої з вами країни, окрім іншого, стимулює надзвичайно бюрократизовані євроструктури йти в ногу з часом, напрацьовуючи оперативні рішення, що відповідають глобальним викликам. А для воюючої України в умовах, коли кожна хвилина буквально на вагу золота – це дуже важливо.

Читайте також: Зеленський назвав суму, необхідну на відновлення енергетики

Читайте також: У РФ відкинули пропозицію Зеленського про виведення військ