В політичних іграх міського голови Броварів приймають участь загальнодержавні партії, які отримали кредит довіри виборців

1 грудня 2022 року ще довго пам’ятатимуть у стінах Броварської міськради як найзнаковішу сесію, під час якої відбулася повна узурпація влади міським головою. За останні два тижні у депутатських колах міськради утворилося дві коаліції. Проте дисбаланс, коли промерська «більшість» стала «меншістю» через відкриту підтримку ініціативи секретаря міськради Сергія Богуцького створити тимчасову комісію з аудиту комунальних підприємств, Ігорю Сапожку вдалося досить швидко стабілізувати різними методами. У тому числі, і за участі охоронних структур. І якщо «кишенькові» охоронці «Комкону» вже не дивина, то цього разу на виборців очікувала повна несподіванка: команди партій «Голос» і «За майбутнє», які з початку каденції (а «Голос» і значно раніше) позиціонували себе «конструктивною опозицією», допомогли міському голові провернути «спецоперацію» на випередження, відтак, узурпувати владу, створивши картинку «ознак демократії».

Почнем із того, що у використанні способів і засобів утримати владу, Ігорю Сапожку немає рівних чи не в усій Україні. Та і не дивно, адже за роки «правління» Броварами, ці способи лише відшліфовувалися і вдосконалювалися.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Постійні політичні «перефарбовування», підкуп виборців, використання адмінресурсу, взаємовигідні угоди з найбільшими забудовниками міста, підкуп/перекуп депутатів для підтримки необхідних рішень, «співпраця» з охоронною фірмою «Комкон-груп» і перетворення її в «кишенькову» – все це допомагає Ігорю Сапожку протриматися очільником міста три (!) скликання. А це – не мало не багато – майже 14 років.

Та в листопаді 2022-го крісло під мером небезпечно захиталося – виникла  велика загроза спрацювання карми – висловлення недовіри та усунення з посади. Саме в такий спосіб Ігор Сапожко прийшов до влади в липні 2008 року, змістивши міського голову Віктора Антоненка. Тож Ігор Сапожко почав активно працювати на випередження. І цьому була вагома причина, адже політичні партнери, пов’язані з найбільшим забудовником міста, завдяки якому і вдалося Ігорю Сапожку залишитися в мерському кріслі третє скликання, почали вимагати виконання зобов’язань. Але у «вічного мера» вже були свої плани на майбутнє. Проте Ігор Васильович не врахував (чи проігнорував) один важливий момент: за все в цьому житті потрібно платити.

І розплата прийшла. Точніше, останні півтора року вона була поряд «бомбою заповільненої дїї» – секретар міськради Сергій Богуцький. Для секретаря, який вперше потрапив у політичні кола в 2020 році від ПП «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» (КІСЄ), все було нове. Тож голосування за важливі питання в унісон із «Командою Ігоря Сапожка «Єдність», від якої він і обирався, можна пояснити. Проте за півтора роки роботи Богуцький глибше занурився в роботу міської ради та виконкому, швидко «вбився в пір’я» та зрозумів всі внутрішні процеси. А на сесії 17 листопада вперше відкрито виступив проти Сапожка, запропонувавши створити тимчасову контрольну комісію з перевірки використання бюджетних коштів. Ба більше, його підтримали 6 членів команди. І «Єдність» Сапожка роз’Єдналася.

Роз’Єдналася за 6, 2 млн грн бюджетних коштів, які без відома депутатів міської ради були списані управлінню БЖКГІТ на користь ТОВ «БЗБК». Якщо дещо детальніше, то ще в 2015 році БЗБК виконало підрядні роботи на частині вул. Чубинського поряд із будинками в двох своїх ЖК. А згодом БЗБК вирішило, що ці роботи мало б виконувати місто за бюджетні кошти. Після цього і почалися суди. Як результат, місто суди програло і мало віддати компанії 6, 2 млн грн. Відтак виконавча служба їх і списала.

З огляду на попередні корупційні схеми міського голови, цю причину для «бунту на кораблі» Сапожка можна вважати, на перший погляд, незначною. Проте вона запустила незворотні процеси: Сапожко вже не міг довіряти членам своєї команди, навіть найближчим, тож і розпочав «репресії», «вичистивши» всіх неугодних, які готувалися висловити йому недовіру за корупцію та відверту безгосподарність. Усе відбулося досить стрімко.

Уже 25 листопада конференція обласного осередку ПП «Команда Ігоря Сапожка «Єдність», яка не збиралася від початку виборів, за «народною ініціативою» ухвалили рішення позбавити депутатського мандата 7 членів команди – Сергія Богуцького, Тетяну Троценко, Олесю Чернюк, Олександра Корсуна, Володимира Левенцова, Діану Лудченко, Олександра Голубовського.

Уже за три дні, 28 листопада, збори вищої ради ПП«КІСЄ» ухвалила рішення відкликати 7-ох депутатів-«зрадників».

А наступного дня, 29 листопада, територіальна виборча комісія розглянула повідомлення від вищої ради ПП «КІСЄ» про відкликання 7 членів команди та зареєструвала 7-х інших депутатів за списком у команді Сапожка.

1 грудня, призначена на 16 год позачергова сесія, розпочалася із затримкою в майже 5 годин.

Увесь цей час депутати очікували результатів ТВК, адже «чистка» потенційно «небезпечних» продовжилася і в партіях УДАР та ВО «Батьківщина», які неофіційно є ще одним «крилом» команди Сапожка.

За ці години очікування Ігор Сапожко досить швидко зорієнтувався, що будуть проблеми із кворумом для початку сесії, тому поспішали отримати рішення від партії «Удар» про відкликання Василя Пєшого, партії «Батьківщина» про відкликання Володимира Тимошенка, знайти та привезти до ТВК наступного депутата від «Рідного дому» замість Наталії Маслової, зібрати членів ТВК та організувати їх роботу, яка з порушенням процедури в надшвидкому  режимі ухвалила рішення про реєстрацію та визнання депутатами трьох наступних.

Згодом стало відомо, що час початку сесії затягується і через те, що поліція відбирає покази в членів ТВК. Так, сім депутатів, які пішли проти Сапожка і яких «ротували», подали позов до суду про скасування рішення ТВК щодо реєстрації нових депутатів, і є ухвала суду про зупинення дії постанови територіальної виборчої комісії про заходження нових депутатів. Тож на позачерговій сесії про заходження нових депутатів не повідомили, хоча вони прийшли в сесійну залу і зайняли місця замість «зрадників».

Проте в досягненні своєї цілі міський голова діяв «напролом». Позаяк кворуму для початку сесії не було, його забезпечили три новообраних депутати від ВО «Батьківщина», «Удару» і «Рідного дому». Попри те, що  Ірина Тесля, Костянтин Ліпський, Віктор Гайдуков ще не складали присяги і не мали права голосувати, все ж міський голова наполяг на голосуванні і кворум «протягнули», хоча секретар ради Сергій Богуцький і наголошував на порушенні.

І вже після цього голосування стало зрозуміло, що в Броварській міськраді померла опозиція.

Ті, хто найбільше кричав про численні зради, корупційні схеми та інші «гріхи» мера і позиціонував себе як «конструктивна опозиція», пішли з Сапожком у коаліцію. Як стало зрозуміло з наступних голосувань, об’єднання відбулося не за так.

Найжирніший козир віддали в руки ще вчора опозиційної до міського голови партії «За майбутнє».

Сапожко запропонував місце секретаря Тетяні Ковкрак – HR-директорці ТОВ «Броварський алюмінієвий завод», педагогу і соціологу за освітою, яка  раніше працювала на держслужбі в міськраді. І депутати як один – 21 голосом – за це проголосували. Нечувана одностайність.

Рука «майбахів» буде тепер і у виконкомі: на «громадських засадах» членом виконавчого комітету обрано Лідію Петрик, яка балотувалася від цієї партії.

Найяскравішій у раді ще вчора опозиційній партії «Голос» «козирі» від Сапожка дісталися дещо менші: голова фракції Ірина Веремчук стала головою бюджетної комісії, а Олександр Остапкович, що балотувався від «Голосу», на громадських засадах увійшов у склад виконкому. При цьому депутат Андрій Саук, який був відсутній на сесії, написав заяву про складання депутатського мандата. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.

Своєю чергою голова фракції  «Голос» Ірина Веремчук підтримку Сапожка зрадою не вважає, а «вкладом, аби стабілізувати роботу в Броварській ОТГ».

«Якби ми не почали підтримувати рішення порядку денного в логічній послідовності, далі був би «хаос». А саме – робота міської ради паралізувалася б, тим паче, в умовах воєнного стану», – написала Ірина Веремчук на своїй сторінці у Фейсбуці.  І зазначила, що якщо міський голова і його «нові обличчя» їй заважатимуть, то виноситиме факти перешкоджання своїй діяльності «на обговорення громади, а далі, за необхідності, і у компетентні органи».

Чому ж так швидко забувся хоч би мерський «хід» із членом фракції «Голос» Леонідом Черепейніком, якому утискали його бізнес, про що він неодноразово скаржився як на сесіях, так і в соцмережі, щонайменше 4 рази блокували його бажання перейти з «регламентної» в «бюджетну» комісію задля ефективнішої роботи та скласти депутатські повноваження?

І як тоді пояснити, що 17 листопада «Голос» більшістю віддав свої голоси «за» створення тимчасової контрольної комісії з перевірки використання бюджетних коштів, а вже за два тижні «передумав» і на позачерговій сесії підтримав Сапожка за звільнення депутата Володимира Левенцова, який очолював цю комісію? Загалом, нещодавній опозиції «За майбутнє» та «Голос» цікава тепер робота комісії

Зазначимо, що на сесії в повному складі були відсутні дві фракції – «Слуга народу» та «Європейська солідарність». Остання у міськраді також претендує на роль опозиційної.

У фракції ЄС нам повідомили, що 4 із 5-ти депутатів фізично прийти на сесію не змогли з об’єктивних причин (2 члени перебувають у ЗСУ, один – за кордоном, один – у лікарні).

Своєю чергою один із «слуг» Ілля Завадський зазначив, що власне він отримав повідомлення про позачергову сесію запізно і з незрозумілої адреси, тому сприйняв це за фейк (дивно, чому не перевірити інформацію на сайті міськради?), а в кожного з членів команди також були сплановані раніше справи. До того ж, за словами Завадського, їх ніхто не запрошував до міжфракційного обговорення кандидатури нового секретаря.

У прості «співпадіння» в політиці не віримо, тож залишається лише припустити, що представники двох фракцій вирішили «утриматися» від поспішних кроків на підтримку Сапожка. Чи взагалі утриматися від рішень на одну зі сторін.

Зазначимо, що сесія відбувалася за присутні новопризначеного голови РВА Володимира Майбоженка. Про давні «теплі» стосунки колишніх однопартійців – Сапожка і Майбоженка – ми писали раніше. І присутність останнього на позачерговій сесії можна вважати як спосіб підсилити значимість і впливовість події.

Також варто зазначити, що на позачерговій сесії в коридорі перебувало понад десяток правоохоронців (дивно, що цього разу – не працівники «Комкону»), чого не спостерігалося на попередніх сесіях. Проте порушень під час сесії зафіксовано не було.

Однак не обійшлося без надзвичайної події, яка і завершила такий емоційно насичений день у стінах міськради: правоохоронці отримали повідомлення про замінування будівлі міськвиконкому. Позаяк ніхто з присутніх у сесійній залі не виходив, піротехніки з собакою шукали можливу вибухівку прямо поміж присутніх. На щастя, повідомлення було хибним.

Замість підсумку: попри те, що узурпація влади 1 грудня в Ігоря Сапожка вдалася, однак ще не все завершилося: на міського голову очікують судові процеси, позаяк у своїх поспішних превентивних діях задля утримання влади, він допустив низку грубих помилок. Зокрема, як вдалося дізнатися журналістам Трибуни»,

• конференцію ПП «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» про відкликання 7- х депутатів ініціювали невповноважні члени ради;
• 6-х депутатів не повідомили письмово про пропозицію конференції їх відкликати;
• також письмово не повідомила про пропозицію їх відкликання і в ТВК;
• пропозицію про відкликання депутатів не підтримала більшість членів політичної ради партії, позаяк 3 з 5-ти членів фізично в цей час були не в Броварах;
• під час засідання ТВК депутатів, яких відкликали, не запросили, а ті, що з’явилися, їх вигнали;
• для того, щоб досягти кворуму, початок сесії відбувся за участі трьох нових депутатів, які ще не набули повноважень.

Поки триватимуть судові процеси, Броварською громадою керуватиме оновлений депутатський склад, який сформувався не без допомоги колишньої опозиції, яка обрала, на їхню думку,  з двох «зол» менше.

Зміни в Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 2020 року, а саме статті 37 та 38 Закону розширили перелік підстав для відкликання депутатів місцевих рад і надали можливість партійним осередкам одноосібно позбавляти мандата нелояльних депутатів, не узгоджуючи це питання з громадою міста, що їх обирала.

Саме це відбулось на позачерговій сесії Броварської міської ради, коли одразу 3 політичні партії відкликали своїх депутатів. І якщо для місцевої партії «Команда Ігоря Сапожка» використання подібних брудних методів політичної боротьби було очікувано, то рішення загальнодержавних політичних партій «УДАР» та «БЮТ» виявилось несподіванкою.

Що ж стало каталізатором таких рішучих дій можновладців? Не важко здогадатись, що питання в грошах, а саме у сміливості групи депутатів поставити питання щодо створення контрольної депутатської комісії по розслідуванню витрати 6.2 млн. грн. з бюджету міста на користь представника великого бізнесу міста (за сумісництвом депутата міської ради) без погодження з депутатським корпусом. Окрім того, були поставлені питання щодо проведення аудиту діяльності комунальних підприємств міста, які є найбільшими отримувачами бюджетних коштів. Тож чого боятися контрольної комісії, а тим паче фінансового аудиту тим людям і підприємствам, які діють в інтересах громади і виключно у законний спосіб? Питання риторичне. В цій ситуації більше турбує те, чому в подібних брудних іграх міського голови приймають участь загальнодержавні партії, які отримали кредит довіри виборців завдяки постатям їх лідерів. І чи знають ці лідери, що коїться в їх місцевих партійних осередках? На ці всі питання нам ще доведеться знайти відповідь, але вже зараз можна констатувати той факт, що без встановлення належних запобіжників в Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», ми ще не раз побачимо подібні розправи, а найголовніше те, що відбуваються вони точно не в інтересах громад.

Читайте также: «Спецоперація» на випередження: Ігор Сапожко узурпував владу за підтримки опозиції

Читайте также: Ігор Сапожко планує позбавити депутатського мандата члена свої команди Олесю Чернюк