Розпалюється скандал, який працює на касу «Одного разу в Голлівуді»

Можна по-різному ставитися до Квентіна Тарантіно, але одне незаперечно: з точки зору маркетингу він - один з кращих режисерів в Голлівуді. Наприклад, у «Кримінального чтива» один з кращих показників співвідношення бюджету і бокс-офісу в історії «великого кіно» - $8 млн і $214 млн. Тобто кожен вкладений в фільм долар дав $26,75 касових зборів.

І це не випадковість, як іноді буває. Стрічку «розкрутила» перемога в Каннах, яка була сенсацією для всіх, крім Тарантіно. Адже «Кримінальне чтиво» - фільм, який міг би зняти режисер французької «нової хвилі» кінця 50-х - початку 60-х років на американському матеріалі 90-х. Тарантіно занурив її формальні прийоми (наприклад довгі діалоги «ні про що») в атмосферу американського маскульту з його гамбургерами, молочними коктейлями та рок-н-роллом і зробив, по суті, французький екзистенціальний трилер початку 60-х років з усіма прикметами американської масової культури. У французьких Каннах з їх снобістської конкурсною програмою такий фільм був приречений на перемогу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

І навіть коли Тарантіно, ставши метром, почав знімати стрічки з великими бюджетами, він завжди знаходив для них «фішку», яка обіцяла великі касові збори. Наприклад, кіноділогія «Вбити Білла» настільки насичена сценами, призначеними в першу чергу для любителів бойових мистецтв і гонконгських бойовиків, що заробила в першу чергу за їх рахунок $333,1 млн при бюджеті $60 млн. $5,55 на вкладений долар - відмінний показник для фільму з великим бюджетом.

Що стосується його останньої (або, як зараз прийнято говорити в таких випадках, «крайньої» картини), Тарантіно «напхав» в неї, не кажучи вже про акторів-суперзірок, стільки маркетингових «фішок», що їх вистачило б на кілька фільмів. Lenta.UA вже писала про те, що, вводячи в фільм фігуру легендарного Брюса Лі, Тарантіно збільшив аудиторію потенційних кіноглядачів за рахунок шанувальників бойових мистецтв і забезпечив фільму «путівку» на все більш прибуткові в останні роки азіатські кіноринки.

А американських глядачів зацікавить в першу чергу історія з вбивством членами банди Менсона дружини режисера Романа Поланського актриси Шерон Тейт, яку також детально розбирала Lenta.UA. Тут цікаво, як в трейлерах до фільму постійно акцентується ця історія, хоча в підсумку незрозуміло, яке місце вона займає в фільмі. 

Вчора нинішня дружина Поланського актриса Еммануель Сеньє заявила, що у неї немає претензій до фільму, але є претензії до Тарантіно, який використав історію з вбивством Шерон Тейт, навіть не переговоривши з цього приводу з Поланським.

Позиція у Сенье, звичайно, хитка. По-перше, ніяких юридичних підстав спілкуватися з Поланським у Тарантіно не було. По-друге, вбивство Шерон Тейт відбулося в серпні 1969-го року, а у відомому згвалтуванні 13-річної дівчинки з використанням алкоголю і наркотиків Поланський був звинувачений в 1977-му, так що, схоже, трагічна смерть дружини його богемного способу життя не змінила . Факт зґвалтування режисер визнав, був засуджений в США, втік до Європи, і досі не може повернутися, оскільки вирок залишається в силі.

Так що це в Європі Поланський - метр авторського кінематографа, який одержує призи кінофестивалів, а в США - як і раніше, небажана особа. Очевидно, саме це мала на увазі між рядків його нинішня дружина. Ну а для фільму Тарантіно її протест - ще один привід для майбутніх глядачів піти в серпні в кінотеатр подивитися «Одного разу в Голлівуді», щоб розібратися, «про що галас». Особливо - юному поколінню, для якого Поланський і Тейт це малоцікаві персонажі «з кам'яного століття», а тепер ось і привід сходити на них подивитися з'явився. Чергова маркетингова «фішка» спрацювала.

Заставне фото: Twitter