Розмови про зниження тарифів - піар-шоу в стилі 95 Кварталу - екс-міністр ЖКГ

На минулих вихідних президент Володимир Зеленський зібрав представників уряду з тим, щоб розібратися, чому газ подешевшав, а тарифи для населення на гарячу воду і опалення так і не знизилися. Глава Кабміну Олексій Гончарук анонсував законопроект щодо цін на комуналку, який можуть подати до Верховної Ради як невідкладний. Зараз, відповідно до чинного закону, уряд не має права знижувати ціну на опалення до травня 2020 року - тобто, під час опалювального сезону. Знизити тариф можна, лише змінивши законодавство. Якщо все вийде, то опалення та гаряча вода для населення подешевшають відразу ж на 10-15%, - обіцяє прем'єр. Наскільки реалістичні в плані практичною реалізації тарифно-законодавчі плани влади, - поцікавилася Lenta.UA у екс-міністра ЖКГ, нардепа від фракції «Батьківщина» Олексія Кучеренка.

- Днями під головуванням президента Зеленського пройшла нарада за участю прем'єра та інших високопоставлених чиновників, де ключовим питанням був пошук механізмів зниження тарифів на послуги ЖКГ. Наскільки це доцільно з урахуванням того, що бюджет на 2020 рік вже затверджений?

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

- Ця так звана нарада, на мій погляд, носила виключно піарний характер. А люди зараз дуже розчаровані, оскільки вони побачили дилетантський рівень як тих, хто доповідав президенту, так і пана Володимира (Зеленського - Ред.), який намагався розібратися в тарифних лабіринтах. Я б порадив президенту, якщо він дійсно хоче розібратися в питаннях тарифоутворення, покликати до себе не тільки главу уряду, а й фахівців, які могли б предметно викласти альтернативну точку зору.

Що мене в минулому на Банковій «тарифному» нараді вразило, так це присутність там Юлії Ковалів - персони, яка в попередньому Кабміні Порошенка була головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України» і зробила все для нинішньої кризи. Виникає закономірне питання: де ж ці нові обличчя, здатні пояснити президенту, що відбувається насправді?

- Але все ж таки: наскільки доцільно в принципі переглядати тарифну політику після затвердження головного фінансового кошторису на наступний рік?

- Це дійсно відкрите питання, який я при першій же можливості адресую прем'єр-міністру Гончаруку. Можливо, він наведе переконливі аргументи, а поки що це все виглядає як піар-шоу в дусі «95 Кварталу». Ситуацію можна охарактеризувати так: все зрозуміло, що нічого не зрозуміло.

- Зараз в політичних та експертних колах дискутується питання про можливе укладення договору з РФ про прямі поставки блакитного палива. Ваша думка з цього приводу?

- Це питання необхідно розділити. По-перше, є тема ув'язнення транзитної угоди. Переконаний, що Україна зацікавлена в транзиті. Вважаю, що незалежний оператор, якого ми нещодавно створили, прийнявши відповідний закон, повинен забезпечити транзит газу для виконання нашою країною своїх зобов'язань перед Європою.

По-друге, поставки газу повинні стати предметом діяльності для бізнесу, комерційних структур, які, згідно із європейським законодавством, самі можуть укладати чи не укладати угоди з «Газпромом» і постачати або не поставляти блакитне паливо. Тому, потрібно чітко розділяти, де є політичні нюанси, а де - бізнесові.

Якщо ми вирішуємо, що російський газ нам не потрібен, повинен бути ухвалений відповідний політичний закон про санкції щодо компаній, що постачають газ з Росії в Україну.

- Що буде з українською трубою в разі непідписання договору з РФ про транзит газу?

- На жаль, авантюристи, які останні п'ять з половиною років керували НАК «Нафтогазом», виходили виключно зі своїх меркантильних інтересів, а не з інтересів держави Україна. Особисто я переконаний, що наш національний інтерес - це забезпечення довгострокового транзитного контракту. Навіть не хочу розглядати варіант не укладення такого договору, тому що тоді дійсно стануть вельми і вельми болючими і економічні, і чисто технічні питання, які прямо позначаться на добробуті українських громадян.

Необхідно чітко усвідомлювати, що в разі непідписання контракту, ми втрачаємо не просто плату за транзит, яка становить три мільярди доларів щорічно. Ми як мінімум повинні розуміти, що якщо труба, розрахована на транзит, стає порожньою, необхідно розглядати питання її переведення в стан металобрухту. І тоді витрати на утримання цієї газотранспортної мережі будуть такими, що ціна на газ для нас з вами стане, м'яко кажучи, захмарною.

Сьогодні українці сподіваються на поставки газу внутрішнього видобутку, який складає 21 млрд кубометрів. Разом з тим, будь-яка людина з середньою освітою повинна розуміти, що коли труба завантажена на 100 млрд транзиту, плюс наш 21 мільярд - це одне. А коли тільки 21 - зовсім інше. У другому випадку, в трубу необхідно вкладати гроші, модернізувати її та адаптувати до ситуації, а це, повірте, буде і економічно, і технічно, і технологічно непросто. Наслідки цього всього сьогодні ніхто не може передбачити.

- З року в рік політики, що представляють найрізноманітніші партлагеря, говорять про те, що газу власного видобутку стовідсотково вистачає для потреб населення. Деякі навіть стверджують, що наше блакитне паливо може забезпечити і промислові запити. Чому все обмежується словами і питання видобутку власного газу як не стояло, так і не стоїть на порядку денному?

- Тут кілька моментів. Для початку необхідно на професійному рівні розібратися, чому ми з вами, як споживачі, платили дуже високу ціну за газ? Нас переконували, що висока вартість - це необхідні витрати для збільшення видобутку українського газу. Але видобуток не тільки не збільшилася - він скоротився, і за це маємо відповідати персонально Коболєв, Ковалів, яка щось там розповідала днями про можливість зниження тарифів в Офісі президента, і низка інших посадових осіб НАК «Нафтогазу».

Куди поділися наші гроші? 40 мільярдів було перераховано на рахунки «Укргазвидобування», а видобуток так і не збільшився. Однак, незважаючи на це все, навіть сьогодні видобутку українського державного газу для потреб населення і теплокомуненерго вистачає. Тому політична сила, яку я представляю в нинішньому парламенті, вважає, що зараз було б доцільно зробити регульовану і фіксовану ціну на український газ. Це буде приблизно 4,5 гривень за куб. А іншу частину сегмента цього ринку слід зробити комерційною. Це було б абсолютно логічно, прагматично і раціонально.

- Як ви вважаєте, чи буде підніматися газова тематика під час майбутньої зустрічі в Парижі в форматі «нормандської четвірки»?

- Переконаний, що буде. Більш того, упевнений, що саме питання газу там буде ключовим. Меркель, Макрон, як і вся Європа хочуть гарантій безперебійних поставок газу. Саме в цьому полягає прагматична позиція європейців, і вони перехрестяться, якщо дійсно буде підписано транзитну угоду між «Газпромом» і новим українським оператором. Але дуже хочеться сподіватися на те, що економічні питання в ході переговорів в нормандському форматі будуть відокремлені від політичних.

- Останні роки українці повсюдно чули тези про те, що ми повністю відмовилися від російського газу. Зрозуміло, що це не так, але взагалі - чи можливо нам відмовитися від блакитного палива made in Russia?

- Якщо ми хочемо вірити в цю дуристику, ок, давайте будемо і далі вдавати, що ми не вживаємо російський газ. Але якщо ми - реалісти, то повинні говорити чесно: ми споживаємо російський газ, перефарбований в європейський. І накрутка тут становить $ 100 на кожні тисячу кубів. Відповідь на питання, хто на цьому «схематозі» всі ці роки нагрівав руки, дасть тимчасова слідча комісія ВР, яка, сподіваюся, буде найближчого часу створено в парламенті. Тоді ми дізнаємося, хто, прикриваючись патріотичними гаслами, заробляв мільярди доларів.

- У вас є свої припущення: хто?

- Я думаю, Коболєв під час допитів у відповідних органах здасть з потрохами всі ці офшорні компанії-прокладки. Прогнозую, що після цього багато питань виникне персонально до пана Порошенка.

Наталія Ромашова

Читайте також: У Росії розповіли про формат зустрічі Путіна і Зеленського

Читайте також: У НАТО відреагували на заклик Макрона «дружити» з Росією