ІсторіяВідкриття

Розгадана таємниця каменів Стоунхенджа

06:44 03 сер 2020.  908Читайте на: УКРРУС

Комплексний аналіз показав, що величезні камені — мегаліти вагою до 25 тонн — були привезені з лісу Уест-Вудс, що за 25 кілометрів від самого Стоунхенджу.

Одна з найзнаменитіших археологічних пам'яток у світі давно привертає увагу вчених. Мегалітична споруда (кромлех) в графстві Уїлтшир (Англія) вік якої перевищує 4500 років, внесена до списку Всесвітньої спадщини.

Походження величезних валунів з піщанику обговорюється істориками протягом чотирьох століть, — зазначає Science Advances. Раніше вважалося, що вони привезені з околиць містечка Марлборо в 30 кілометрах на північ від Стоунхенджу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Стоунхендж». Акварель Лукаса де Гіра, 1573 — 1575 рр.

У 1958 році під час відновлювальних робіт був укріплений один з валунів, а також взяті зразки породи. Один з працівників взяв собі ці зразки як сувенір і два роки тому пожертвував організації English Heritage.

Отримавши несподіваний подарунок, вчені з Університету Брайтона провели цілу серію досліджень. За допомогою рентгенівської флуоресцентної спектрометрії (PXRF) були відскановані 52 валуни і визначено їх хімічний склад. Для аналізу взятих в 1958 році зразків була застосована мас-спектрометрія та ICP-атомно-емісійна спектрометрія (ICP-AES). Та ж методика використовувалася при аналізі порід, взятих у двадцяти регіонах Великобританії. Глава дослідницької групи Девід Неш підкреслює, що це і допомогло в результаті визначити місце, де були здобуті знамениті камені Стоунхенджу.

Покажчик при в'їзді в лісовий масив Уест-Вудс

Порівняння зразків дозволило зробити висновок, що мова йде про лісовий масив Уест-Вудс, де ще на початку минулого століття можна було побачити величезні валуни. Щоправда, більшість каменів були розбиті і вивезені в XIX столітті. Однак, дотепер залишилися сліди ям, звідки витягувалися гігантські камені. Судячи з курганів і археологічних знахідок, в цих краях була стоянка епохи неоліту.

При цьому, з огляду на вагу каменів (25 — 30 тонн) і їх розміри (до 10 метрів), досі невідомо, як зодчі Стоунхенджу транспортували їх на відстань 25 кілометрів. Ймовірно, це сталося під час другого етапу будівництва, в III тисячолітті до нової ери. Є версія про використання різновиду дерев'яних саней, але це лише гіпотеза.

У планах учених — визначення і вивчення маршруту, який вів від «кар'єра» до «будівельному майданчику».

На ілюстрації: панорама Стоунхенджу 

Михайло Гольд

Найпопулярніше