Розгадана причина занепаду Візантійської імперії

Занепад Східної Римської імперії довгий час приписувався природним факторам, таким як Малий льодовиковий період пізньої античності (536-660 рр. н. е..) і Юстиніанова чума (541 р. н. е..), які, як вважалося, послабили імперію. Проте недавнє дослідження в журналі De Gruyter , проведене дослідниками Аггаєм Ольшанецьким і Львом Косейнсом, заперечує цю точку зору, припускаючи, що в цей період імперія могла фактично пережити бум населення.

Методологія, яку вони використали, дозволила їм розкрити те, що вони називають справжніми причинами занепаду Візантійської імперії у VI столітті н.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Вчені застосували інноваційний підхід з використанням макро- і мікроданих, проаналізувавши зразки з кораблів, що затонули, і ключових місць, таких як стародавнє місто Елуса в пустелі Негев (Іудея/Палестина).

Вчені стверджують, що занепад Візантійської імперії був пов'язаний із людським та військовим факторами

Багато теорій про занепад Римської імперії підкреслюють такі події, як римсько-перська війна та ісламське завоювання. Дехто стверджує, що тільки вони не винні. Натомість вони вважають, що похолодання клімату під час LALIA (536–660 рр. н. е.) та Чуми Юстиніана (541 р. н. е.) ймовірно, викликало серйозну втрату населення, порушило сільське господарство та послабило торгівлю, сприяючи падінню імперії.

Автори цієї нової теорії взяли на себе сміливість поставити під сумнів загальноприйняті інтерпретації різкого занепаду Візантійської імперії в VI столітті.

За словами авторів, археологічні свідчення, використовувані підтримки цих теорій, часто є частковими, інші набори даних часто ігноруються. Їхні нові результати показують, що дослідження поселень та торгових моделей у Середземномор'ї, які раніше ігнорувалися, припускають, що існувала наступність, аж до твердження про можливе розширення.

Деякі висновки, які вчені змогли зробити з цих результатів, полягають у тому, що всупереч популярним теоріям, комерційна та сільськогосподарська діяльність Візантійської імперії підтримувалась протягом VI століття і, можливо, навіть зросла.

Ця невідповідність цілком могла бути пов'язана з тим, деякі дослідження, присвячені краху Візантійської імперії в VI столітті, спиралися на первинні текстові джерела. Мається на увазі, що не було аналізу інших археологічних джерел.

Зміна клімату не призвела до скорочення населення

Дослідження, проведене авторами, також показує, що зміна клімату могла відіграти набагато обмеженішу роль у занепаді Візантійської імперії.

Стверджується, що, незважаючи на те, що в північній півкулі температура впала на 1,6 градуса за Цельсієм, у таких регіонах, як Єгипет та Іудея, падіння становило б лише 0,25 градуса. Автори посилалися на першоджерела того періоду, припускаючи, що зміна клімату, спричинена вулканічним пилом у 536 році нашої ери, була короткочасною і, отже, не мала великого значення для занепаду Візантійської імперії.

Юстиніанова чума не призвела до скорочення населення у Візантійській імперії

Мабуть, найсміливішим твердженням авторів цього дослідження було те, що роль Юстиніанової чуми у краху Візантійської імперії була перебільшена дослідниками. На думку експертів, для цього є дві основні причини.

Дані періоду показують лише незначні спалахи чи інші захворювання, а чи не серйозне відновлення чуми. Крім того, нещодавні генетичні дослідження Юстиніанової чуми припускають, що вона могла досягти Європи раніше, можливо, співіснуючи з населенням, не викликаючи кризи. Немає переконливих доказів того, що чума призвела до масової депопуляції чи незворотного економічного спаду.

Ісламська експансія

Замість вказувати на раптовий крах, дослідники припускають, що заселення Елуси та інших місць тривало протягом усього VI століття і на початку VII століття. Тільки з ісламською експансією запустіння в Негеві стало очевидним, ймовірно, через порушені торгові шляхи та скорочення сільськогосподарської діяльності.

Одним із ключових висновків є стабільність комерційної діяльності у східному Середземномор'ї. Аналізуючи дані про аварії корабля, автори стверджують, що замість того, щоб зазнати занепаду, торгові шляхи східного Середземномор'я демонстрували безперервність або навіть зростання наприкінці VI століття. Ця торгівля, як вони припускають, не відображає економічну кризу через епідемії або зміни клімату. Лише у VII столітті, з ісламськими завоюваннями та закінченням перських конфліктів, торгівля пережила значний спад.

Їхні висновки додатково підтверджуються археологічними свідченнями з Ізраїлю та інших регіонів Східного Середземномор'я, які показують зростання населення та збільшення поселень у 6 столітті. Ця тенденція знижується тільки в 7 столітті, швидше за все, через військові та політичні потрясіння, ніж через природні чинники.

Фото: Керол Раддато / Flickr cc-by-sa 2.0

Читайте також: Вчені знайшли причину падіння стародавніх цивілізацій

Читайте також: Вчені розкрили загадку самої смертоносної пандемії в історії людства