«Роттердам +»: навколо кого звужується вугільне коло

В якості яскравого прикладу можна навести історію, пов'язану з постачанням вугілля в Україні за скандальною формулою «Роттердам+».

Днями першому підозрюваному у справі Солом'янський райсуд столиці обрав запобіжний захід - два місяці за гратами або заставу в два мільйони гривень. Цікаво, що ця сума застави в 25 разів нижче тієї, яку просив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Колишнього чиновника Нацкомісії з регулювання енергетики Володимира Євдокимова підозрюють у зловживанні службовим становищем. Ще шістьом фігурантам справи вручили підозри - колишньому керівництву НКРЕКП і менеджерам «ДТЕК».

Перш ніж розібратися, кому з відомих політиків «розкрутка» справи «Роттердам+» може принести не тільки репутаційні та фінансові втрати, але і загрожувати реальними кримінальними справами, згадаємо предметно, що, власне являє собою скандальна формула.

«Роттердам+» заробила в Україні з травня 2016 року. Її ввела Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) як схему розрахунку вартості вугілля для ТЕС. У підсумку, вона визначає кінцеву ціну на електроенергію.

Необхідність впровадження формули «Роттердам+» чиновники з профільних відомств пояснювали необхідністю забезпечити стабільність енергосистеми України. Аргументація така: з початком війни на Донбасі, родовища антрацитового вугілля, якого так потребують українські ТЕС, виявилися на окупованій частині території. Саме тому, щоб енергогенеруючі компанії змогли купувати вугілля за кордоном, в разі припинення поставок з окупованих територій, ціну вирішили підняти до світового рівня.

Що в підсумку? А в підсумку, семимильними кроками рухаючись в напрямку світової цінової шкали, в тариф заклали вартість вугілля на міжнародній біржі в голландському порту Роттердама, куди постачають паливо з Африки і Південної Америки. Сюди також включили вартість доставки в Україну, звідки і походить назва «Роттердам + доставка» - скорочено «Роттердам+».

Формулу «Роттердам+» своїм рішенням встановила НКРЕКП, яку тоді очолював Дмитро Вовк. Вельми цікава деталь: на пост голови НКРЕКП Вовк був призначений указом президента Порошенко і червні 2015 року. На той момент 24-річний Вовк ніколи не мав ні найменшого відношення до сфери енергетики. До цього він працював менеджером корпорації «Roshen» по Росії в Москві.

Після впровадження формули «Роттердам +» багато вітчизняних експертів назвали схему корупційним джерелом надприбутків для виробників електрики і, перш за все, головного гравця ринку - компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова, якій належить 80% теплової генерації і 85% видобутку вугілля в Україні.

Де саме фахівці побачили корупційні «вуха», що стирчать з формули «Роттердам+»? Згідно зі схемою, паливо надходило на українські ТЕС за цінами ніби його везли з Роттердама, хоча насправді більшість вугілля поставляли з Донбасу і Росії.

Викривальної картою для «Роттердама+» стала блокада залізничних перевезень на Донбасі. Нагадаємо, в лютому 2017 через дефіцит антрациту уряд змушений був запровадити надзвичайний стан в електроенергетиці, а згодом - п'ять з шести ТЕС тимчасово зупинили роботу. Це і стало доказом того, що формула не впоралася зі своїм завданням, адже доходи ТЕС ніби збільшилися, а вугілля в достатній кількості не закуповували. Більш того, в 2016-му Україна скоротила витрати на імпорт кам'яного вугілля і антрациту на 10%. Однак, в 2017 році, після блокади, таки збільшила витрати майже в два рази.

У липні 2016 прем'єр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною формулу «Роттердам+». Про її корупційної загрозу в 2017 році також заявляв з парламентської трибуни і генпрокурор Юрій Луценко, закликаючи нардепів прийняти закон «про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу». Однак «роттердамський» віз так і не зрушився з мертвої точки.

Правда, в минулому році ряд депутатів, які не входили в правлячі фракції БПП і НФ звернулися до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою визнати постанову НКРЕКП про «Роттердам+» незаконним. Однак Феміда, яку, за чутками, тоді повністю контролював один з найближчих соратників Порошенко - нардеп Грановський, відхилила позов.

Примітно, що з першого липня запрацювала нова модель ринку електроенергії, покликана замінити формулу «Роттердам+».

Якраз після запуску нового ринку голова НКРЕКП Оксана Кривенко заявила журналістам: «Система працює в штатному режимі, ціна на електрику для населення не змінилася, технічні збої оперативно ліквідовувалися».

Президент Володимир Зеленський не раз критикував персонально Петра Порошенка за «Роттердам +» і високі тарифи. Незабаром після інавгурації Зеленський подав до Верховної Ради невідкладний законопроект, який повинен ввести нову формулу «Роттердам-», з якої планується прибрати вартість транспортування вугілля з порту Роттердама. Паралельно з цим, чинний глава держави подав ще один законопроект, який передбачає відстрочку нового ринку електроенергії до 1 липня 2020 року. Очевидно, на Банковій розраховують на підтримку в Раді законопроекту «Роттердам-», а з урахуванням того, що одна лише фракція «Слуги народу» налічує 254 депутати (необхідний мінімум для прийняття ВР рішень - 226 голосів), розраховують не дарма.

Історія з «Роттердам+» закрутилася, як ми вже відзначали, тільки після закінчення парламентських виборів. В кінці липня співробітники НАБУ провели обшуки в інвестиційній компанії ICU. Саме ця фірма придбала євробонди ахметівською «ДТЕК», які виросли на 60% після введення «Роттердам+». Це, на думку слідства, дозволило особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки.

Раніше співвласником і головою ради директорів групи була Валерія Гонтарєва, екс-голова Нацбанку і найближча соратниця колишнього президента Порошенка. Потім деякий час в ICU працював і згаданий вище колишній менеджер корпорації «Roshen» Дмитро Вовк, який пізніше очолив НКРЕКП. Схоже, коло замикається ... Але так думають далеко не всі. Наприклад, Дмитро Вовк, який, як кажуть, зараз перебуває у Франції, на своїй сторінці в Facebbok назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою». Компанія «ДТЕК» Ахметова всі звинувачення також називає безпідставними. А Петро Порошенко, про причетність якого до скандальної формулою кажуть його опоненти та експерти, і зовсім відмовляється коментувати дане питання, який йому не один раз задавали журналісти.

Днями керівництво НАБУ і САП провело спільний брифінг, в ході якого глави Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику поставили запитання про те, чи буде викликаний на допит у справі «Роттердам+» колишній президент Петро Порошенко. Відповідь була хитромудрим: «Ми, на відміну від деяких структур («привіт »ДБР) анонсами не займаємося, а коментуємо тільки за фактом».

Наталія Ромашова