Різдво Христове: як його зображували видатні майстри живопису

У християнському мистецтві є дві традиції зображення Різдва. Перша – іконописна. Оскільки ікона зображує духовний простір, в одному іконописному сюжеті можуть бути об'єднані події, що відбувалися в реальному просторі з інтервалом у часі – саме Різдво, явище ангелів пастухам, поклоніння волхвів.

Друга традиція – мальовнича. Чим далі у часі від самого Різдва, тим більше художник пов'язує його з епохою, в якій він живе сам. У картинах з цього приводу з'являються прикмети сучасності. Один із найяскравіших виразів такого підходу – картина Пітера Брейгеля Старшого (16 століття) «Перепис у Віфлеємі» про те, як Свята Сімейство приїхало на перепис, оголошений кесарем Августом.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Оскільки згідно з наказом імператора кожен мав з'явитися до міста, де він народився, Йосип вирушив до Віфлеєму, а з ним і Марія. Але на картині Брейгеля – ніяк не Віфлеєм, в якому з'явилося на світ немовля Христос, а нідерландське містечко, де мешканці зайняті своїм звичайним буттям. І якщо переписувачів у лівій частині картини ще можна побачити відразу, то Святу Сімейство можна знайти лише за прикметами – Марія сидить на віслюку, Йосип несе свій теслярський інструмент.

Але до такого зображення Різдва живопис йшов кілька століть. А в 14 столітті італієць Джотто, який вважається першим художником епохи Відродження, ще дуже близький у цьому сюжеті до візантійської іконописної традиції (див. заставне фото). Але вже й у Джотто події Різдва зображуються у їхній послідовності у часі. Наприклад, поклоніння волхвів немовляті Христові це вже окремий сюжет.

Правда, вже через два століття у співвітчизника Джотто італійця Джентіле да Фабріано той же сюжет поклоніння волхвів крім духовної складової показує ще й бажання художника продемонструвати багатство своєї мальовничої палітри. Чого вартий (у тому числі і в буквальному значенні цього слова), наприклад, ретельно виписаний дорогий одяг персонажів цієї картини!

До речі, про персонажів – у цей час художники почали вписувати у різдвяний сюжет портрети замовників таких картин чи знатних городян. У Боттічеллі в його «Поклонінні волхвів», написаному в 15-му столітті на замовлення багатого флорентійця, який був придворним правлячого Флоренцією сімейства Медічі, в образі волхвів зображені троє покійних членів цього сімейства, а поряд з ними – двоє з живих. (До речі, крайній праворуч – сам художник). Додамо до цього, що на думку істориків живопису Боттічеллі, який на той час був модним художником, замовили не менше семи версій «Поклоніння волхвів».

І все-таки у багатьох видатних художників зображення Різдва, як і раніше, несло насамперед духовну складову. Так, наприклад, у тому ж 15-му столітті у флорентійця Фра Філіппо Ліппі на його картині ретельно виписана вся мальовнича фактура, від драпірувань на тканинах одягу до стін будинку, а осел і бик, що дивляться на немовля, зображені гранично реалістично. Але все це при вражаючій мальовничій техніці приглушене, прозоре і підпорядковане іншій, духовній, задачі.

Заставне фото: Джотто. Різдво. Tumbral.com