Рєзніков назвав умову припинення війни на Донбасі

РФ продовжує блокувати Мінські угоди про припинення війни в Донбасі, у них є своє бачення - в першу чергу політичні вимоги, а потім вже питання безпеки, що не влаштовує Україну.
Про це сказав в рамках публічної дискусії «Мінські угоди: виконати не можна розірвати?» віцепрем'єр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, повідомляє Укрінформ.

На його переконання Мінські угоди залишаються сьогодні єдиною підставою припинення війни в Донбасі. Резніков переконаний, що Мінські угоди носять лише політико-дипломатичний характер і аж ніяк це не міжнародний договір, або міжнародні закони. Але це не означає, що Україна повинна відмовитися, тому що поки це єдиний варіант.

Він нагадав, що зараз існують дві платформи - це Нормандський формат «як вищого рівня платформа і як дитина народжена Нормандські форматом ТКГ в уже умовному віртуальному Мінську».

«На жаль логіці (в Мінську - ред.) Там все складно, але там з політикою все добре. У них є чітка мета і поки з липня минулого року РФ робить все, щоб заблокувати будь-які переговорні процеси, придумуючи різні причини. У них є своє бачення: вони хочуть блокувати переговори », - сказав він.

Резніков пояснив, що вони постійно наполягають на політичне врегулювання в першу чергу, і не говорять про безпеку, а ми постійно їм нагадуємо, що першим пунктом для України є питання безпеки «без врегулювання питання безпеки не може бути й мови про політичне врегулювання», зазначив Резніков.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

11 січня 2021 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України оприлюднило для ознайомлення текст проекту закону «Про державну політику перехідного періоду» і закликало надсилати свої зауваження та пропозиції.

Підсумки нормандського саміту в Парижі

Нормандський саміт в Берліні зможе відбутися після імплементації всіх домовленостей, до яких сторони прийшли 9 грудня 2019 року в французькій столиці.

Нагадаємо , 11 березня 2020 року в Мінську відбулося чергове засідання ТКГ за участю глави ОПУ Андрія Єрмака і заступника керівника адміністрації президента РФ Дмитра Козака. Вони домовилися підписати рішення ТКГ про створення в складі політичної підгрупи Консультативної ради після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини щодо виконання домовленостей, досягнутих під час саміту в "нормандському форматі".

Підписання мало відбутися на наступному засіданні в Мінську 25 березня.

Пізніше видання "Дзеркало тижня" опублікувало копію протоколу, підписаного в Мінську 11 березня. Згідно з документом, критерії та порядок призначення членів ради самостійно визначаються України, ОРДЛО, Німеччиною, Францією, Росією і ОБСЄ. При цьому по 10 представників від України і ОРДЛО матимуть право вирішального голосу, по одному представнику від Німеччини, Франції, Росії та ОБСЄ - право дорадчого голосу.

Через кілька днів близько 60 народних депутатів від "Слуги народу" закликали президента Володимира Зеленського не допустити створення цієї ради.

Нагадаємо, 9 грудня на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про трьох наступних пунктах розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA, Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням канцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчим, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтересу. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими межа починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після вступу в силу змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Таким чином лідери "нормандської четвірки" виступають за реалізацію в рамках "нормандського формату" і ТКГ з усіх правових аспектів закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Тим часом в Кремлі наполегливо повторюють тезу про необхідність включення в переговори по Донбасу представників "Л / ДНР".

29 березня голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив , що представники «ДНР / ЛНР» за каденції Зеленського ніколи не стануть повноправними учасниками ТКГ.

Довідка Lenta.UA :

Збройний конфлікт на сході України почався в квітні 2014 року. Бойові дії ведуться між Збройними силами України і бойовиками-сепаратистами, підтримуваними російськими окупаційними військами, контролюючими частину Донецької і Луганської областей.

За даними моніторингової місії ООН в результаті збройного конфлікту на Сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинули від 12 800 до 13 тисяч осіб. За час війни отримали поранення від 27 до 30 тисяч осіб.

Втрати України від окупації територій Донбасу складають 375 млрд грн, а витрати на відновлення перевищують 21 млрд доларів.

«Мінські угоди» були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний « цивільно-поліцейський компонент місії ООН ». Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Нормандська четвірка» - група високопоставлених представників РФ, Німеччини, Франції та України, створена в червні 2014 роки для врегулювання ситуації на Донбасі. Її зустрічі можуть проходити як на рівні глав держав, так і на рівні глав МЗС.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано він буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набрання чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Фото: Олексій Резніков, УНН