Рада проігнорувала рекомендації Венеціанської комісії і ввела адмінвідповідальність для суддів КСУ

Верховна Рада прийняла закон, яким визначено особливості здійснення повноважень Національним агентством з попередження корупції стосовно суддів, суддів Конституційного Суду, зокрема, щодо складання протоколів про корупційні адміністративні правопорушення.

За відповідний закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 і 188-46, 212-15 щодо судді, судді Конституційного Суду України" (№ 4471) проголосував 321 народний депутат при необхідному мінімумі в 226 голосів, передає LB.ua.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Закон встановлює особливості складання адмінпротоколу щодо суддів - саме тому КС скасував закони, що дозволяють НАЗК робити перевірку декларацій", - зазначив Сергій Алексєєв ("Європейська солідарність").

Йдеться про відповідальність суддів за такими статтями: 172-4 (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172-9 (невжиття заходів щодо протидії корупції), 188-46 (невиконання законних вимог Національного агентства з питань запобігання корупції) , 212-15 (порушення порядку надання або отримання внеску в підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації референдуму).

Законопроектом передбачається, що скласти адміністративний протокол стосовно судді, судді Конституційного Суду України може тільки глава НАЗК або його заступник - з обов'язковим повідомленням про це Вищої ради правосуддя і голови Конституційного Суду.

Протокол вручається судді, судді Конституційного Суду України виключно шляхом направлення його засобами поштового зв'язку з наданням йому можливості подати свої письмові зауваження і заперечення або відмовитися від його підписання із зазначенням відповідних мотивів.

Надання таких пояснень можливо шляхом їх направлення засобами поштового зв'язку або особисто суддею, суддею Конституційного Суду України в можливу присутність відповідно інспектора Вищої ради правосуддя або глави Конституційного Суду України (або його заступника).

НАЗК матиме повноваження передавати протокол про адміністративне правопорушення до суду тільки в разі отримання від судді, судді Конституційного Суду пояснень (заперечень) на протокол, або після закінчення відведеного законом терміну для їх подачі.

Як повідомлялося, 15 грудня Рада перезапустила роботу НАЗК.

Нагадаємо, з 9 по 11 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо конституційної кризи. У документі говориться, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, але також відзначається роль поваги до Конституції.

У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.

«Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, разом з тим, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантій проти зловживань», - вважають експерти.

Як один з варіантів перевірки декларацій суддів пропонувалося наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром ПорошенкоМ глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлену частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції.

Читайте також: В Україні сформувалася «каста» реформаторів, монополізувала контакти з ЄС

Фото: ТСН