Рада Європи готується до «колективного суїциду» - ЗМІ

«Цілком очікуваним» назвала французька Le Monde рішення про повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомляє ВВС .

Водночас, це голосування «сколихнуло» організацію, пише газета. У залі, де зазвичай дискусії проходять спокійно і анонімно, вчорашні дебати тривали більше 9 годин серед роз'єднаних за поглядами політичних груп.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Видання вважає, що на результат вплинуло припинення фінансування Ради Росією, а також ризик її повного виходу з Страсбурзької організації, який би позбавив російських громадян доступу до Європейського суду з прав людини.

«Тут ми не говоримо про геополітику, адже цінності, які ми захищаємо, - це права людини», - цитує газета французького міністра Амелі де Моншалена.

«Партизанський опір» з боку України, Великобританії та Східної Європи тільки відтягнув остаточне рішення, додає видання, а «гнів українських представників також не допоміг».

Рада Європи готується до «колективного суїциду», пише французький історик Антуан Аржаковський у статті для Le Monde.

Він вважає, що повертаючи делегацію Росії в організацію, ПАРЄ зрікається своїх принципів.

«За п'ять років ПАРЄ не знайшла єдиного рішення щодо анексії Криму, а агресивні дії Росії лише посилилися», - пише Аржаковський.

За його словами, «Європа потурає Росії, не засвоївши уроки 1938».

Якби Франція, яка зараз головує у Раді Європи, була вірна своїм принципам, вона, як вважає автор, закликала б усіх 46 членів організації збільшити свій внесок до її бюджету.

«Ленін мав рацію. Через якусь короткострокову вигоду, західні капіталісти готові продати навіть мотузку, на якій їх повісять», - робить висновок автор.

Рада Європи, заснована для захисту прав людини, може бути пригнічена політичною боротьбою, пише Financial Times.

Яким би не було голосування щодо повернення Росії, боротьба всередині організації ймовірно продовжиться, адже їй загрожують проблеми фінансування та зростання національного екстремізму.

У травні, на 70-ту річницю організації, президент Фінляндії Саулі Нініс попередив, що Рада Європи зараз «проходить через свою найбільшу політичну, економічну та інституційну кризу».

Рада довго працював у порівняльній непомітності, несумісною з важливістю організації, пише газета. Її вплив поширюється на 820 млн людей, а Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) стримує уряду авторитарних і демократичних країн.

Свідченням проблем у Раді є, зокрема, реакція ЄСПЛ на позови турецьких громадян після спроби державного перевороту 2016 року, в ході якого влада заарештувала десятки тисяч чоловік.

Суд виніс вирок у лише чотирьох з більш ніж 36 таких таких позовів, наполягаючи, що громадянам слід шукати допомоги в «ефективної» судової системи Туреччини, перш ніж звертатися до ЄСПЛ.

«Приклад Туреччини сягає корінням боротьби за майбутнє Ради й суду. Якщо вони почнуть розпадатися, мільйони людей від Іберії до Сибіру ризикують втратити серйозний засіб обмеження державної влади», - пише видання.

Як повідомляла Lenta.UA, делегація Росії в ПАРЄ вирішила почати роботу з шантажу керівництва організації.

Нагадаємо, 25 червня ПАРЄ підтримала резолюцію, яка змінює її правила і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема стосовно Росії. Фактично це дає змогу російській делегації повернутися до роботи як повноцінного члена. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Росію позбавили повноважень у ПАРЄ в квітні 2014 року через ситуацію навколо Криму і подій на сході України.

(Ілюстративне фото: Главред )