Путінські пріоритети: чому рашисти не витісняють ЗСУ з Курської області

Увечері у понеділок, 2 вересня, Володимир Путін прибув із офіційним візитом до столиці Монголії Улан-Батор. Зазначимо, що Монголія – перша з країн, що визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), куди приїхав кремлівський диктатор з моменту видачі ордера на його арешт у березні 2023 року.

В українському МЗС вже відреагували на, начебто, небезпечні туристичні вилазки Путіна. Зокрема, за словами спікера зовнішньополітичного відомства Георгія Тихого, відмова Монголії виконувати обов'язковий ордер МКС на арешт Путіна «є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим поділивши відповідальність за його військові злочини. Ми працюватимемо з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора», - резюмував дипломат. За даними ЗМІ, монгольська влада нібито залізно запевнила Путіна, що заарештовувати його не будуть.

«Все у цьому світі продається та купується, на жаль. Росія також заплатить за візит свого лідера. Ціна питання (підтверджена) – на Монголію не поширюється заборона на експорт бензину, і монголи не матимуть проблем на своєму ринку. Наразі Монголія також вимагає зняти мита на 800 товарів, важливих для експорту. І, напевно, досягне великих поступок. Крім того, зараз Монголія торгується з Росією та Францією за отримання права будувати АЕС у цій країні. Поки що шанси відносно рівні, і французи та росіяни говорять про свою перемогу. Одним словом, коли ми говоримо про демократію, ми також повинні пам'ятати, що на все є свій прайс. І в монголів, і в розвинених демократій», - зазначає з цього приводу політолог Вадим Денисенко.

До путінського візиту до Монголії ми ще неодмінно повертатимемося в наступних публікаціях, оскільки ця поїздка створює прецедент, який дійсно множить на нуль міжнародну систему кримінального права. Ну, а поки що зупинимося на внутрішніх мандрівках кремлівського диктатора.

У понеділок, 2 вересня, Путін на якісь часи побував у столиці Туви Кизилі, де викладав відкритий урок школярам на честь початку нового навчального року і відповів на багато питань, у тому числі стосовно пов'язаної ним повномасштабної війни проти України.

«В інтернеті дуже багато суперечливої інформації про те, як справи на СВО. Дуже багато пишуть про переговори. І у вас як у головної людини хотілося б запитати: як же там все-таки справи?», - поцікавилася у Путіна тувинська одинадцятикласниця. У відповідь міжнародно визнаний злочинець, попередньо наголосивши, що свої витоки «СВО» бере з «держперевороту в Україні у 2014 році» та створення «анти-Росії» на місці України, видав таке: «Вони відмовилися від виборів президента, послалися на військовий стан . Якщо припиняться бойові дії, то владі доведеться скасовувати військовий стан, а після скасування потрібно одразу проводити президентські вибори. А чинна влада явно до цього не готова! Шансів бути переобраними у них небагато. Тому вони не зацікавлені у припиненні бойових дій. Тому вони вчинили цю провокацію в Курській області... А до цього хотіли вчинити таку ж провокацію в Білгородській області. Їхній розрахунок був на те, щоб припинити наші наступальні дії на головних ділянках, на Донбасі. Результат відомий!.. Так, люди проходять через важкі випробування, особливо в Курській області, але головного завдання, яке противник ставив перед собою, вони не досягли».

Путін також підкреслив, що якщо в України «виникне бажання не на словах, а на ділі переходити до мирних переговорів і вирішувати ці питання мирними засобами», то влада РФ «ніколи від цього не відмовлялася».

"Але треба, звичайно, спочатку розібратися з цими бандитами, які забралися на територію Російської Федерації, а саме в Курську область, і з їхніми спробами дестабілізувати ситуацію в прикордонні в цілому", - підсумував кремлівський диктатор.

З «бандитами», тим часом, у Москви явні проблеми, оскільки, незважаючи на свою вогневу міць, що істотно перевершує українську, РФ вже кілька тижнів не може витіснити ЗСУ зі своєї території. Ключовими причинами західні аналітики називають нестачу особового складу та інші пріоритети країни-агресора.

Зокрема, New York Times посилається на західних чиновників, які стверджують, що причина, через яку Росія досі не змогла відобразити наступ на Курщині, полягає не лише у нестачі особового складу та розвідувальних даних на полі бою, а скоріше в інших пріоритетах Путіна. "Путін зосереджений на Донбасі", - цитує видання генерала Онно Айхельсхайма, начальника штабу оборони Нідерландів. Подібну думку висловлює і Associated Press. АР пише, що Путін, здається, не розглядає український наступ – чи принаймні створює таке враження – як серйозну загрозу, щоб виправдати відведення військ із Донбасу. "Путін зосереджується на розпаді української держави, яка, на його думку, автоматично зробить будь-який територіальний контроль неактуальним", - цитує агентство Тетяну Станову, старшу наукову співробітницю Євразійського центру Carnegie Russia.

Український наступ на Курськ заскочив Росію зненацька, але вона ще більше прагне захопити Покровськ, який є ключовим логістичним центром на Донбасі, тому вона не поспішає виводити війська з цієї ділянки фронту, констатують західні офіційні особи та військові експерти.

«Мета російського літнього наступу - принаймні захопити Покровськ», - наводить NYT слова полковника Маркуса Рейснера, який займається розвитком сил у головній військовій академії Австрії і «уважно стежить за війною».

Тим часом британська The Telegraph пише, що "росіяни будуть у Покровську в середині вересня". Причиною швидкого просування рашистів на Донбасі газета називає виведення звідти елітних з'єднань ЗСУ для вторгнення до Курської області. «Ця відчайдушна ситуація, мабуть, є прямим результатом вторгнення України до Курська на початку серпня. Ця операція, запланована генералом Олександром Сирським та зі схвалення президента Володимира Зеленського, була покликана відвести російські війська від цього фронту. Головнокомандувач визнав, що росіяни не клюнули на приманку. У той час, як вони перевели тисячі військ з інших частин лінії до Курська, на Покровському фронті вони їх подвоїли», - пише видання. Воно заперечує заяву Зеленського, що до операції під Курськом росіяни під Покровськом рухалися швидше. Це ж спростовують опитані українські офіцери.

У свою чергу, американське видання Foreign Affairs пише, що наступ у Курській області послаблює і без того хиткий фронт України, оскільки ці бригади не використовуються в обороні. На думку видання, продовжуючи лише оборонятися, Київ мав би «добрі шанси вичерпати російський наступ, водночас вирішуючи проблеми з кадрами та стабілізуючи лінію фронту до зими». А вже 2025 року, акцентує FA, Україна змогла б піти в наступ проти ослаблених російських сил, і ризики були б меншими. Зараз ця операція змінює «баланс виснаження» не на користь України, оскільки ВСУ «не має резервів для відповіді на будь-який російський прорив і місцями відчуває нестачу артилерійських боєприпасів».

Аналітики Foreign Affairs також констатують, що Київ хотів провести наступ до виборів у США, щоб у разі відміни переговорів він мав сильнішу позицію. Проте експерти сумніваються, що Москва піде на переговори, доки не поверне контроль над усією своєю територією.

Foreign Affairs побоюється, що якщо РФ не наступатиме під Курськом великою кількістю підрозділів, а зосередиться на ослабленні українських сил за допомогою авіації, безпілотників і лише мінімального залучення сухопутних військ, то «цей гамбіт може не окупитися для Києва».

Авторитетний тематичний журнал порівнює Курську операцію з іншими, де Україна зазнавала великих втрат без значної вигоди: битва за Бахмут, Кринки, контрнаступ у Запорізькій області. Утримання частини Курської області вимагатиме ще більших ресурсів, - підсумовують експерти FA.

Тобто, як бачимо, західні медіа дедалі наполегливіше заявляють, що Курська операція своїх стратегічних цілей не досягла і лише шкодить обороні Донбасу. Тим часом президент Зеленський заявляє наступне: «Курська операція виконує свої завдання і йде за планом. Щодо складнощів на Покровському та Торецькому напрямках, то ми вважаємо, що Курська операція теж може вплинути на це. Можливе зменшення загострення через зменшення кількості російських військових. Але поки що там складно».

«Головною метою країни-агресора завжди була повна окупація Донбасу, і там зосереджені бойові бригади ворога. Проте дві доби за кордоном на Покровському напрямі просування немає. Це те, що мені доповів головком», - зазначив також Зе 2 вересня під час візиту до Запорізької області, який він здійснив у компанії нідерландського прем'єра Діка Схоофа.

Тим часом, The Times пише про те, що серед стратегічних цілей російського наступу є вихід на Дніпропетровську область.

«Навесні 2025 року Росія може розпочати наступ на цей регіон», – прогнозує журнал. Також видання пише, що жодна із сторін конфлікту не очікує рішення на полі бою в поточному році, але обидві грають за «великий поштовх» у наземній війні в наступному році.

Читайте також: Окупанти вбили у Львові практично всю родину

Читайте також: На Львівщині знеструмлено залізницю