Путін та «друзі»: яку дипломатичну лінію проводить Кремль

У вівторок, 28 січня, Рада Євросоюзу (ЄС) подолала не надто запеклий опір Угорщини і продовжила антиросійські санкції до 31 липня поточного року. Тож тепер партнери України впритул приступають до обговорення 16-го пакету обмежувальних заходів щодо країни-агресора. Розгляд питання по суті намічено на 22 лютого, щоб воно набуло чинності якраз у чергову річницю початку путінської «СВО». Офіційної конкретики поки що немає, але існує чимало пропозицій. Зокрема, пропонується включити до чорного списку такі чутливі статті російського експорту, як скраплений газ та добрива. У той же час, як повідомляє Reuters, Індія та Китай вже припинили закупівлю російської нафти з постачанням у березні. Причина – зростання витрат на фрахт танкерів, які не торкнулися санкцій США. Як відомо, йдучи, адміністрація Байдена завдала прощального санкційного удару по так званому російському тіньовому танкерному флоту, ну, і ось, власне перші наслідки.

Повільно, але впевнено санкції щодо путінської Росії множаться, проте сам кремлівський диктатор при цьому максимально намагається зберігати гарну міну при поганій грі. Більш того, незмінний господар Кремля чи не щодня посилає погано завуальовані сигнали Трампу, наголошуючи на його ключовій слабкості – грошах. Зокрема, в інтерв'ю журналісту Павлу Зарубіну Путін заявив, що якщо західні країни перестануть надавати Україні підтримку, то конфлікт завершиться дуже швидко. «Вони й місяць не проіснують, якщо припиняться гроші та, у широкому розумінні, патрони. Усе! Усе закінчиться за місяць-півтора, два. У цьому сенсі суверенітет України майже нульовий», - наголосив росдиктатор.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Він також зазначив, що «результати діалогу між Москвою та Києвом має підтвердити легітимне керівництво України, тому що чинний там закон про заборону переговорів підписав нинішній глава режиму, який зараз не має права його скасувати». При цьому Путін додав, що готовий «виділити людей» для переговорів і як би ненароком підкреслив, мовляв, навесні 2022 року був готовий до особистої зустрічі з Володимиром Зеленським і «надсилав відповідні сигнали, у тому числі екс-президенту США Джо Байдену». Тобто, як бачимо, Путін зі шкіри пнеться, щоб хоч якось зачепити Трампа, який все ніяк, за словами кремлівського рупора Пєскова, «не посилає сигнали».

Путінські заяви, тим часом, не залишилися непоміченими на Печерських пагорбах. Президент Зеленський заявив, що дії Москви спрямовані на затягування війни та уникнення реальних переговорів. «Путін своїми новими висловлюваннями знову підтвердив, що боїться переговорів, боїться сильних лідерів та робить усе, щоб затягнути війну. Кожен його крок і всі його цинічні хитрощі спрямовані на те, щоб зробити війну нескінченною. 2014 року Росія розпочала гібридну війну проти України, яку 2022-го зробила повномасштабною. Зараз ми бачимо, що є можливість досягти реального миру, але саме Путін робить все, щоб замість світу або продовжити вбивати повномасштабно, або отримати паузу, щоб надалі, завдаючи гібридних ударів, готувати нове повномасштабне вторгнення», - написав нинішній господар Банкової у мережі Х.

Чинний гарант української Конституції також закликав світових лідерів врахувати помилки минулого та об'єднати зусилля щодо примусу Росії до миру. За його словами, Путін використовує свої можливості для руйнування світу, але не має сміливості протистояти сильному та злагодженому тиску.

«Санкції множаться, нафта ризикує знизитися, а переговорів немає. Понад те, немає навіть телефонного дзвінка Трампа Путіну і це поганий ознака для РФ. І чим довше триває так звана пауза Трампа, тим більше нервує Путін, крутячись, наче на сковорідці. Показово, що сам він чи не щодня імітує готовність до миру, але то руками, а, точніше, ротами своїх європейських маріонеток, намагається максимально «мокнути» Київ», – зазначає у розмові з Lenta.UA близький до Банкової нардеп від пропрезидентської "Слуги народу". 

Парламентарій, якщо проаналізувати, наприклад, словацький напрямок, у чомусь має рацію, оскільки під газовим приводом тамтешній прем'єр Фіцо буквально в лобову атакує найвище українське керівництво. Нещодавно цей персонаж назвав «ворогом» Словаччини президента Володимира Зеленського: «Наш ворог – Зеленський. Зеленський спричинив проблеми, які ми маємо. Я не люблю його, тому що він завдає шкоди Словаччині. Українському президенту сьогодні більше нічого не залишається, окрім як надувати бульбашки, тому що він думає, що ця бульбашка звільнить її від прийняття важких рішень». Зеленський у відповідь звинуватив Фіцо в тому, що обираючи Москву замість західних партнерів, він платить за російський газ незалежністю та суверенітетом своєї країни.

У вітчизняному МЗС також критикували останні заяви прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, звинувативши його в спробах перекласти відповідальність за внутрішньополітичні проблеми на іноземні держави, зокрема Україну. У відомстві на Михайлівській зазначили, що на тлі зниження довіри серед словацького суспільства та протестів проти його проросійського курсу Фіцо вдався до пошуку зовнішніх ворогів та знайшов їх в Україні. «Розраховуємо ці чергові абсурдні заяви як спробу перекинути відповідальність за власні провали у внутрішній політиці на іноземні держави та лідерів. Радимо подивитися не за кордон, а у дзеркало. Українська сторона неодноразово попереджала про небезпеку проросійської політики нинішнього керівництва Словаччини, проте прем'єр та частина парламенту країни отруїлися російською пропагандою і вже почали називати лідерів дружніх держав ворогами. Впевнені, що така позиція та політика Роберта Фіцо йде врозріз із вибором народу Словаччини бути невід'ємною частиною Європейської спільноти», - підсумували у відомстві Сибіги.

Роберт Фіцо, котрий другий місяць поспіль стикається з масовими протестами проти його проросійської політики, пережив 28 січня новий удар у вигляді фактичного позбавлення парламентської більшості. Нагадаємо, що за підсумками позачергових виборів у Словаччині у вересні 2023 року коаліція на чолі з партією Роберта Фіцо Smer-SD («Курс – соціальна демократія»), Hlas-SD та SNS (Словацька національна партія) отримала разом 79 із 150 депутатських мандатів. Проте на початок цього тижня з партії Hlas виключили двох депутатів. І це ще до пари законодавців, які хоч і залишилися членами Hlas, але рішуче заявили, що не відтепер дотримуватимуться коаліційної лінії при голосуваннях. Таким чином, правляча коаліція залишилася з голосами лише 75 депутатів за мінімальної більшості 76 мандатів. І оскільки ні правляча коаліція, ні опозиція, на яку сумарно припадає 71 мандат, немає більшості голосів, необхідних для прийняття рішень, ситуація загрожує обернутися блокуванням роботи законодавчого органу Словаччини.

Крім внутрішньокоаліційних проблем ситуацію для Фіцо помітно ускладнює і опозиція. У вівторок з ініціативи кількох опозиційних партій у парламенті було скликано вже друге позачергове засідання для розгляду вотуму недовіри уряду Фіцо. Проте шанси на те, що воно взагалі відбудеться, були невеликі. Опальний прем'єр заздалегідь заявив, що його однопартійці не будуть присутні на засіданні, таку ж обіцянку дав і лідер Hlas-SD і водночас міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток. У підсумку у залі засідань у вівторок з'явилися лише 66 депутатів від опозиційних партій і набрати необхідний кворум у 76 голосів не вдалося – засідання навіть не відкрили.

Головним чином словацька опозиція незадоволена зовнішньополітичним курсом уряду Фіцо, зокрема, посиленням орієнтації на Кремль з одночасним віддаленням Братислави від єдиної Європи. Як відомо, 22 грудня Фіцо побував "на вогнику" у Кремлі, де провів переговори "face to face" з Путіним. Як пояснив сам Фіцо, головною метою поїздки було вирішення питання про постачання до Словаччини газу слідом за зупинкою Україною його транзиту українською територією. Однак опоненти словацького прем'єра, жорстко засудивши цей вояж, закликали Фіцо обговорювати це питання з Києвом, а не з Москвою.

У цьому контексті дуже важливо наголосити, що словацьку опозицію підтримує більш ніж значний відсоток тамтешнього населення. Зокрема, днями словацькими містами пройшли масштабні мітинги проти зовнішньополітичного курсу уряду Фіцо, які зібрали близько 100 тис. учасників. Від опального прем'єра люди вимагали підтвердити прихильність Словаччини до ЄС та НАТО, а в ідеалі – подати у відставку. Фіцо такі заклики проігнорував, проте вихід із партійної коаліції одразу чотирьох депутатів, які представляли молодшого партнера пропрем'єрської партії, зробив його становище вразливим. У зв'язку з цим словацькі медіа дедалі активніше обговорюють кейс позачергових парламентських виборів. До речі, ще до візиту Фіцо до РФ, опитування громадської думки впевнено показували, що найпопулярнішою партією країни став ліберальний опозиційний рух «Прогресивна Словаччина», який відсунув прем'єрську Smer-SD на друге місце. Відчутно просіла в рейтингах і друга сила правлячої коаліції «Голос», тоді як третій її член – Словацька національна партія, згідно з свіжими опитуваннями, взагалі не долає п'ятивідсотковий бар'єр для проходження до законодавчого органу країни. Таким чином, якщо в сусідній країні пройде позапланове виборче перезавантаження, то Роберт Фіцо изикує стати прем'єром із приставкою екс.

Читайте також: В Україні заарештовано активи російського олігарха

Читайте також: Трамп може змусити Путіна прийти до миру, - Зеленський