Проукраїнська орієнтація Європи: що показав саміт у Великій Британії

Четвертий саміт ЄПС проходив у Бленхеймському палаці у Вудстоку, де зібралися лідери понад 45 країн, а також – уперше – представники ОБСЄ, НАТО та Ради Європи. Північноатлантичний альянс представляв його генсек Єнс Столтенберг, а Євросоюз – голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

Новий британський прем'єр Кір Стармер одразу на старті зустрічі заявив, що мета саміту – підтримка України. Ця тема була головною на трьох попередніх самітах ЄПС: у жовтні 2022 року в Чехії, 1 червня 2023 року в Молдові та 6 жовтня того ж року в Іспанії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Наше головне завдання зараз – підтвердити тверду підтримку України, знову об'єднатися навколо цінностей, які ми поважаємо, та сказати, що ми разом протистоятимемо загрозі на цьому континенті», - абстрактно заявив пан Стармер. У свою чергу, Єнс Столтенберг вніс краплю конкретики і повідомив, що, починаючи з вересня, у ФРН розпочне роботу командування Північноатлантичного Альянсу з координації підтримки нашої з вами країни. «У Німеччині буде 700 людей. Командування надаватиме підтримку та допомогу у забезпеченні безпеки України та координуватиме зусилля союзників по НАТО», - акцентував держсек Альянсу.

Тим часом президент Володимир Зеленський, якого в аеропорту зустрічав новоспечений посол України у Великій Британії, екс-главком Валерій Залужний, у своєму виступі заявив про можливість «завершити цю війну завдяки сильним дипломатичним зусиллям та сильній зброї».

«Чим менше обмежень у нас буде щодо ефективного використання зброї, тим більше Росія намагатиметься рухатися у напрямку миру», - наголосив нинішній господар Банкової, попутно закликавши західних союзників зняти обмеження на удари ЗСУ по російських аеродромах.

«Ракети та дрони не є «носіями державного суверенітету», тому необхідна колективна воля, щоб їх збити так само, як це було з іранськими ракетами та дронами, – додав Зеленський. - Я звертаюся до всіх лідерів, здатних сприяти потрібній хоробрості. Ці кроки мають бути зроблені».

Відзначився на саміті прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Перед початком заходу цей персонаж заявив, що його мирна ініціатива, в рамках якої він раніше відвідав Київ, Москву, Пекін та Вашингтон, «рухається добре». При цьому Орбан підкреслив, що не погоджується з думкою про те, що доля конфлікту має вирішитися на полі бою.

«З кожним днем ми втрачатимемо життя тисяч невинних людей. Ми маємо зупинити це», - зазначив глава угорського уряду, назвавши найважливішим припинення вогню та початок переговорів. Заяву Орбана оперативно прокоментував канцлер Німеччини Олаф Шольц, за словами якого угорський прем'єр репрезентує лише свою країну, а не весь Євросоюз (Угорщина зараз – країна-голова ЄС – ред.).

Сербський президент Олександр Вучич, який у Вудстоку провів зустріч face to face з Володимиром Зеленським, заявив, що саміт ЄПС виглядав як зустріч НАТО+, на якій всі тільки й говорили про те, що «Україна має перемогти». «Все це, звичайно ж, добре, але є й інші країни, окрім України, а в нас навіть не було можливості висловитись», - наголосив Вучич.

Сербія, як відомо, відмовилася приєднуватися до західних санкцій проти Росії, а багато сербів не приховують симпатії до Москви, у тому числі й значної частини електорату Вучича. Тим часом Белград зберігає політичні відносини з Києвом, це навіть не перша зустріч президентів двох країн з початку повномасштабного вторгнення – Зеленський та Вучич бачилися на саміті лідерів Євросоюзу в Афінах менше ніж рік тому.

«Вдячний за участь Сербії у першому Глобальному саміті миру та приєднання до Спільного комюніке. Ціную фінансову та гуманітарну допомогу нашій державі», - написав Зеленський якраз після рандеву з Вучичем.

Важливо відзначити, що протягом останніх місяців у світових ЗМІ неодноразово з'являлися повідомлення про те, що Белград через посередників продає зброю Києву, зокрема, дефіцитні артилерійські снаряди. У коментарі Financial Times сам Вучич визнавав, що Сербія з 2022 року продала західним союзникам озброєнь на суму близько 800 млн. євро. «Що вони з цим зрештою роблять – це їхня справа», - додав тоді Вучич. Росії, за його словами, Сербія зброю не продає.

За підсумками зустрічі Європейського політичного співтовариства в Бленхеймському палаці прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер провів брифінг, під час якого заявив, що лідери країн співтовариства – до нього входять як країни Євросоюзу, так і деякі країни Європи, що не входять до ЄС, такі як Сполучене Королівство, Сербія, - віддані підтримці України. «Ми стоятимемо з Україною так довго, як потрібно», - повторив він звичайну формулу. Стармер окремо зазначив, що ця відданість стосується також задоволення енергетичних потреб України напередодні зими.

Свої сигнали учасникам саміту у Великій Британії надсилала зі Страсбурга Урсула фон дер Ляйєн, яка в четвер, 18 липня, успішно пройшла через процедуру перествердження на посаді голови Єврокомісії (ЄК) і тепер ще 5 років обійматиме цю високу посаду. Виступаючи із програмною промовою в Європарламенті, вона пообіцяла перетворити ЄС на «справжній оборонний союз» та «надати Україні все для перемоги».

Показово, що проти переобрання пані фон дер Ляйєн виступала Угорщина, а потім, за даними видання Politico, в опозицію пішла і прем'єр Італії Джорджа Мелоні. Щоправда, Мелоні засмутила не так кандидатура Урсули фон дер Ляйєн, як той факт, що лідери Франції, Німеччини та Іспанії не запросили її на зустріч у вузькому складі, де обговорювався перерозподіл вищих посад у ЄС.

Проте несподіванок не сталося. Після кількох годин дискусій голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила результати: за Урсулу фон дер Ляйєн проголосував 401 євродепутат із 720 за необхідного для перемоги 361 голосу. При цьому, як пізніше з'ясувалося, партія Джорджі Мелоні «Брати Італії» справді не голосувала «за».

Перед голосуванням на сайті ЄК була опублікована програма Урсули фон дер Ляйєн на найближчі п'ять років, в якій єврочиновник пообіцяла зайнятися перетворенням ЄС на «справжній європейський оборонний союз». З цією метою вона планує вперше в історії об'єднання призначити єврокомісара з питань оборони. Країни-учасниці ЄС залишаться відповідальними за власні армії та військові доктрини, однак Євросоюз візьме на себе координуючу роль (передусім у питаннях зміцнення військово-промислової бази та інновацій у цій сфері), а також працюватиме над створенням єдиного ринку зброї та військової техніки .

Пообіцявши зайнятися зміцненням оборони та безпеки ЄС, пані фон дер Ляйєн запевнила, що «найкраща інвестиція в європейську безпеку – це вкладення у безпеку України». Розкриваючи детальніше цей кейс, вона заявила, що Росія вичікує, коли «Європа і Захід загалом виявлять м'якість і припинять підтримку України». І відразу запевнила, що цього не станеться, хоча «деякі в Європі підігрують» Кремлю. Вона закликала не встановлювати контакти з РФ, а «надати Україні все необхідне для спротиву та перемоги».

Утім, незважаючи на сильний акцент на обороні та безпеці, пріоритетною метою свого другого терміну Урсула фон дер Ляйєн назвала розширення Євросоюзу за рахунок України, Молдови та країн Західних Балкан.

Зазначимо, що після затвердження Урсули фон дер Ляйєн на посаді голови ЄК, а раніше – колишнього прем'єра Португалії Антоніу Кошти на посаді голови Євроради, з трьох головних портфелів у Євросоюзі фінального рішення поки немає лише щодо верховного представника із закордонних справ та політики безпеки. Лідери країн-членів ЄС уже встигли узгодити кандидатуру екс-прем'єра Естонії та переконаної прихильниці України Каї Каллас, яка має змінити Жозепа Борреля, проте їй ще доведеться пройти через процедуру затвердження у Європарламенті.

Читайте також: Ми можемо закінчити гарячу стадію війни до кінця року, - Зеленський

Читайте також: Польща ухвалила рішення, яке наблизить передачу F-16 Україні