ЕкономікаЕнергетична криза

«Протічка» Путіна: чи Європа піддасться газовому шантажу Кремля на шкоду Україні

17:43 05 вер 2022.  14595Читайте на: УКРРУС

Рішення РФ не відкривати вентиль на «Північному потоці» - провідному маршруті постачання російського газу до Європи – додало занепокоєння щодо наявності енергоносіїв цієї зими. "Газпром" заявив, що це пов'язано з "протічками" на газопроводі, які нібито виявили під час розпочатих днями профілактичних робіт. Тим часом низка світових лідерів звинувачують Кремль у газовому шантажі на тлі війни в Україні. Яку гру затіяла Москва і чи не "прогнутись" під газовим пресом наші іноземні союзники, розбиралася Lenta.UA.

Дефіцитні нині енергоресурси у ЄС заощаджували та зберігали. Зокрема постачальників, серед яких Росія, заздалегідь диверсифікували. Власне, завдяки економній політиці, впровадженій, щоб пережити зиму, європейські сховища сьогодні практично заповнені.

Песимістичні очікування Брюсселя Москва виправдала: минулої п'ятниці, 2 вересня, Росія повністю зупинила постачання «Північним потоком-1», пославшись на витік мастила і не уточнивши при цьому, скільки триватиме ремонт. У компанії, яка здійснює технічне обслуговування газопроводу, напередодні заявили, що зазвичай ці інциденти не зупиняли його експлуатацію, і їх можна усунути тут і зараз на місці. Тобто, спроба РФ роздмухати з технічної мухи проблемного слона – в наявності. При цьому у Москві заперечують, що «протікання» має політичний підтекст. Розуміють, що це далеко не так у ЄС, де закриття газового вентиля на невизначений термін уже назвали спробою Кремля натиснути на євроблок, який підтримав Україну після старту путінської спецоперації. Тепер Росія намагається Європу послабити та залякати – так ситуацію коментує і найвище керівництво нашої країни.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Цієї зими РФ готується до вирішального енергетичного удару по всіх європейцях. І ключовими відповідями на це має бути дві речі. Перше – наша єдність у захисті від держави-терориста. Друге – посилення нашого власного тиску на Росію – це посилення всіх рівнів санкцій, і обмеження нафтогазових доходів Росії», – заявив президент Володимир Зеленський.

Зазначимо, що відколи «визволителі» вторглися в Україну, ціни на енергоносії різко зросли, а обмеження поставок, яке країна-агресор почала активно практикувати на початку літа, підштовхнуло їх повзти ще більше вгору. Отже, по всій Європі тарифи на газ та опалення різко підхопили. На рівні ЄС ухвалено рішення про скорочення споживання газу на 15% до весни наступного року. Більшість європейських урядів вже запровадили програми економії, а також програми підтримки тих сімей, які не спроможні платити за тепло за новими цінами. Постійні перекриття вентиля на «Північному потоці-1», який після кардинального зменшення постачання газу українським маршрутом став головним шляхом постачання російського газу до Європи, змусив європейські уряди якнайшвидше заповнювати газові сховища. Вже до початку вересня більшість країн ЄС виконали плановий норматив у 80%, а деякі – як Німеччина та Франція – перевиконали його. Тому, незважаючи на чергову зупинку ПП-1 на нову «профілактику», ціни на газ у Європі минулого тижня не те, що не росли, а часто навіть трохи знижувалися. Втім, вартість блакитного палива все ще вища, ніж у минулому.

Глава Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що рішення Росії зупинити постачання газопроводом ПП-1 є «прикрою очікуваністю». «Використання газу як зброї не змінить рішень ЄС. Ми лише посилимо наші зусилля, спрямовані на енергетичну незалежність. Наш обов'язок – захист наших громадян та підтримка свободи України», – написав недавно європейський політик у своєму Twitter.

Дуже примітно, що про «протічку» Росія заявила незабаром після того, як країни Великої сімки – США, Британія, Канада, Німеччина, Франція, Італія та Японія – після місяців виснажливих рандеву таки домовилися про введення механізму обмеження цін на російську нафту. Домовленість передбачає, що країни, які приєднаються до угоди, купуватимуть російську нафту та нафтопродукти за ціною не вищою за узгоджені обмеження. За це для них діятиме довоєнний режим страхування, фінансування та фрахт судів. Для тих, хто не погодиться на обмеження цін, будуть логістичні заборони. Таким чином, західні країни хочуть уникнути зростання цін на енергоносії та одночасно обмежити доходи РФ, які йдуть на фінансування агресії проти України. У Росії вустами віце-прем'єра Олександра Новака заявили, що просто не продаватимуть нафту країнам, які погодяться на обмеження. Втім, очевидно, що це не більше, ніж спекуляції, оскільки якщо країна-агресор реально піде таким шляхом, то втратить значну частку платоспроможних клієнтів, особливо європейських.

Рішення G-7 набуде чинності у грудні, а конкретну граничну ціну оголосять дещо пізніше.

Як запевняє міністр фінансів США Дженет Йеллен, план обмеження цін на нафту "спеціально розроблений, щоб знизити доходи Росії та її здатність фінансувати свою агресивну війну". А також, за її словами, цей крок має підірвати можливість Росії «впливати на світові ціни на енергоносії, особливо для країн із низьким та середнім рівнем доходу», адже РФ зможе продавати свою нафту лише за встановленою ціною або ще дешевшою.

Чим цінова «стеля» краща за санкції та ембарго? Росія, як відомо, вже продає свою нафту зі знижкою, переважно до Китаю та Індії. Якщо до війни з нашою країною російська суміш Urals торгувалася з дисконтом у кілька доларів до еталонного сорту Brent, то із запровадженням західних санкцій цей дисконт збільшився до $30-40. І чим ближче європейське ембарго (набуде чинності 5 грудня), яке призведе до різкого штучного скорочення пропозиції нафти у світі та стрибка цін, тим менший цей дисконт. Однак Urals, як і раніше, коштує приблизно на 20 доларів дешевше за барель Brent, за який минулої п'ятниці давали 95 «зелених». Тобто, навіть якщо Індія та Китай не приєднаються до «цінової стелі», шлях російської нафти на ринок буде серйозно ускладнений із запровадженням європейських санкцій у грудні, оскільки Євросоюз, Швейцарія та Великобританія не лише заборонять своїм заводам та трейдерам купувати його, а й запровадять заборону страхування, фінансування та фрахт судів. Оскільки в танкерних перевезеннях домінує Греція, страхування зосереджено у Лондоні, а трейдинг – у Швейцарії, Росії доведеться шукати не лише нових покупців, а й з нуля будувати альтернативні ланцюжки поставок на світовий ринок.

Очевидно, що таке масштабне «перекроювання» світового нафтового ринку неможливе відразу. Вона, як прогнозують профільні експерти, загрожує різким падінням видобутку нафти в Росії і стрибком цін на нафтопродукти та сировину у світі, а «стелю цін» дозволить уникнути і того, і іншого. І що більше країн погодяться з цією ідеєю, то більше в неї шансів стати реальністю, оскільки ефективність картелю покупців прямо пропорційна кількості її учасників.

«Черговий цвях у труну російської військової економіки. Країни G7 оголосили про готовність терміново запроваджувати обмеження на ціну російської нафти та нафтопродуктів. Росія завжди була залежною від нафтодоларів. У другому кварталі цього року її нафтогазові доходи становили близько половини надходжень до бюджету. Цього року високі ціни на нафту мали російську скарбницю навіть незважаючи на зменшення обсягів продажів, проте вже зараз ця тенденція змінюється. Початок дії нафтового ембарго ЄС зменшить нафтогазові доходи Росії щонайменше на 40% у 2023 році. Це, у свою чергу, призведе до скорочення видобутку нафти приблизно на 20% вже на початку наступного року. Реалізація рішення щодо обмеження цін узгоджуватиметься з графіком чергового пакету санкцій Євросоюзу, який передбачає встановлення ембарго на нафту – з 5 грудня, на нафтопродукти – з 5 лютого. Солідарність світових лідерів, посилення санкційного тиску на Росію, позбавлення її традиційних доходів поступово гальмують російську військову машину. Беззастережне продовження та розширення обмежень на продаж російського викопного палива дозволить нарешті зупинити державу-терорист», - прокоментував рішення «великої сімки» міністр енергетики Герман Галущенко.

А екс-глава вітчизняного МЗС Павло Клімкін, у свою чергу, констатував: «Москва стає смішною – це супер. Коли сміються, то не боятимуться. Пояснення з Москви, чому не працюватиме «Північний потік-1», цьому дуже сприяє. Кремлю давно ніхто не вірить, але сказати, що насосна станція не працює через витік масла – це новий етап. У Москві розуміють, що залишити Європу без газу вже не вийде: там підготувалися. Але від розпачу починають грати на підвищення цін, навіть ціною зробити із себе посміховисько. Зима не буде простою, але якщо Європа вистоить, то це буде кінець російського енергетичного шантажу – назавжди. І дуже хочеться, щоб "велика сімка" остаточно добила Росію встановлення граничної ціни російської нафти. Захід нарешті серйозно за це взявся – з грудня жодних морських перевезень нафти з Росії. Енергетичну мафію потрібно зупинити та закрити російську бензоколонку – тоді це стане початком кінця для російського режиму. Та й небезпечно заправлятись на цій бензоколонці – працює ж як на старих Жигулях».

Встановлення країнами G7 граничної ціни на російську нафту означає, що умови диктуватимуть Росії, а не Росія, переконаний політолог Олександр Мусієнко.

«Станом на сьогодні основними покупцями російської нафти є Індія, Китай та деякі інші країни Азії. Розуміючи, що західні ринки продажу нафти для Росії закриваються, у Делі та Пекіні поставили Москві умови – продавати нафту на їхні ринки з великою знижкою. Росія продає, бо подітися нема куди. Але тепер у Азіатських країн з'являться додаткові аргументи для того, щоб вимагати від Росії ще більшої знижки на нафту, межі собівартості видобутку практично. На тлі санкцій це призведе до того, що Росія буде суттєво обмежена у можливостях вкладати кошти у розробку нових родовищ та збільшення видобутку у існуючих. Відповідно, права на освоєння цих родовищ можуть отримати майже за безцінь країни тієї ж Азії. А це, у свою чергу, неодмінно призведе до невдоволення у колі так званих кремлівських еліт та зростання конфліктних ситуацій. Заслужене покарання Росії. Ну і приклад стратегічних прорахунків Путіна та його оточення», - підсумовує експерт.

У Путіна, хоч і намагаються викаблучуватися, чудово розуміють, що газова «лафа» скоро закінчиться. Тому Кремль зараз намагається розіграти іншу картку – протестну. Нещодавно в Празі зібралася акція проросійських сил. За різними оцінками, до центру чеської столиці вийшли від 50 до 70 тисяч людей. Протестувальники зажадали від тамтешнього уряду скасувати санкції проти Росії, бо вони, мовляв, завдають шкоди чеським бізнесменам, а також негайно вийти на переговори з Кремлем щодо купівлі газу та нафти. Звідки ростуть ноги – зрозуміло. Досить масовий, хоча явно постановочний протест, напевно, «підгодований» кремлівськими нафторублями, вже прокоментував і чеський прем'єр. Петро Фіала заявив, що демонстрація «ініційована силами, які зазнали російської пропаганди і виступають проти інтересів країни».

Як свідчить соціологія, більшість чехів, які, до речі, відчинили двері своєї країни для понад 200 тисяч українців, які тікали від жахів війни, у протистоянні з путінською Росією однозначно займають наш бік. І навряд чи, незважаючи на масовість, що відбулася в Празі, акція, якось змінить громадську думку і, відповідно, тактику тамтешньої влади. Проте Кремль планує подібного роду «шоу» і в низці інших європейських столиць, які й так зі скрипом допомагають Україні, що воює. Чи має Банкова, яка є нині центром прийняття глобальних рішень, симетричний план дій – велике питання. Тому хочеться вірити, що більше дев'яти мільйонів українців, які саме після 24 лютого залишили межі держави, розсіявшись по всьому світу, не сидітимуть, склавши руки і дивитимуться, як за допомогою росіян і кремлівських маріонеток, що раніше виїхали з РФ і підтримували режим у Європі, Путін намагається максимально обеззброїти нашу з вами країну.

Читайте також: Країни Великої сімки обмежать ціни на російську нафту

Читайте також: ЄС розширив список санкцій проти Росії

Ромашова Наталя

Найпопулярніше