Пролонгація в ім'я чого: навіщо у Зеленського хочуть продовжити «життя» закону про особливий статус ОРДЛО

У четвер, 10 грудня, на офіційному сайті Верховної Ради з'явився документ, що продовжує термін дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» до 31 грудня наступного року. У законі, написаному і затвердженому ВР ще при президенті Петра Порошенка в 2014 році, зміниться лише одна цифра: 2020 року - на 2021. Закон передбачає, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених в його статті 10-й, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

Автори нового проекту закону, якими виступили 53 депутати від СН на чолі з лідерами фракції і партії Арахамією і Корнієнком, сподіваються на те, що їх ініціатива буде сприяти «створенню додаткових можливостей для реалізації умов, спрямованих на мирне врегулювання на Донбасі за допомогою принципів і норм міжнародного права і Статуту ООН». Очевидно, що це чисто формальна аргументація, оскільки насправді пролонгація дії даного закону - одна з домовленостей учасників нормандського саміту, що відбувся за участю Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна 9 грудня 2019 року в Парижі. Слід окремо підкреслити, що в силу закон вступає тільки після виборів в ОРДЛО - і таким чином, за фактом є поки що «пустушкою», хоча в міжнародних переговорах різних форматів ця карта грає не останню роль.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Коротко про те, що, власне, передбачає закон. Серед іншого, то, що в «окремих районах» офіційний Київ буде сприяти використанню російської мови в усній і письмовій сфері в освіті, ЗМІ та роботі органів влади. Керівники прокуратури і судів повинні призначатися за участю органів місцевого самоврядування, а міністерства українського уряду зобов'язані будуть безпосередньо укладати договори про економічний розвиток регіону з тамтешніми органами влади. Крім цього, Україна зобов'язується надавати підтримку «особливим» районам і в держбюджеті повинні бути чітко прописані захищені видатки на їх утримання. Далі більше. Українська влада «повинна всіляко сприяти транскордонному співробітництву окремих районів з сусідніми регіонами Росії», а місцева влада може організовувати загони «народної міліції», які, правда, повинні набиратися тільки з громадян нашої країни, які постійно проживають в ОРДЛО.

Як ми вже відзначали, ще до проведення виборів з окремих районів необхідно вивести збройні формування, найманців і всю військову техніку, а до виборчих перегонів повинні допустити українські партії і забезпечити рівність агітації і доступ до медіа ресурсів. Документ, який збирається пролонгувати Зе-влада, також передбачає амністію для учасників збройних формувань та осіб, які працювали в органах влади «ДНР/ЛНР». Однак амністія не буде поширюватися на людей, яких підозрюють у скоєнні цілого ряду злочинів, а саме: умисне вбивство, диверсії, замаху на життя державного чи громадського діяча, нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, захопленні заручників з тяжкими наслідками, торгівлі людьми, згвалтуванні, розбої, контрабанді, здійсненні терористичного акту, нарузі над тілом померлого, військових злочинах. Окремо зазначено, що амністія не торкнеться підозрюваних в причетності до падіння 17 липня 2014 малайзійського літака рейсу MH-17.

Буквально з моменту прийняття закону Радою минулого скликання в 2014-му, Кремль, використовуючи всілякі переговорні майданчики, марно намагається змусити Київ закріпити норми вищевказаного документа з усіма його вибухонебезпечними з точки зору збереження суверенітету України статтями на конституційному рівні. На такий крок не пішов свого часу президент Порошенко і, як запевняють зараз на Банковій, ні за яких умов не піде Зеленський.

Разом з тим, в Офісі президента вважають, що пролонгація закону сьогодні є вкрай необхідною. «Так, до Мінських угод є маса питань, але це єдиний шлях, який сьогодні існує. Днями до Верховної Ради внесли законопроект про продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Цей процес щорічного продовження відбувається ще з 2014-го. Рішення потрібно, щоб наші представники на переговорах могли продовжити роботу. Україна продовжує наполягати на тому, що демократичні вибори місцевого самоврядування за стандартами ОБСЄ в ОРДЛО можливі тільки після повної деокупацію і забезпечення повноцінної діяльності органів влади України, політичних партій, ЗМІ та міжнародних спостерігачів на всій території Донбасу без обмежень», - написав вчора у себе на Facebook глава ОП Андрій Єрмак, зайвий раз підтвердивши відсутність у Зе-команди так званого плану «Б».

Вимушеною технічною необхідністю вважає пролонгацію закону про особливий статус ОРДЛО політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» Марія Золкіна: «Якщо не продовжити дію закону ще на рік, в нашу сторону полетять камені і звинувачення, що Україна, мовляв, робить кроки назад. Але справа в тому, що зрушень з боку Росії ніяких немає. Все, що залежало від України, зроблено: ми підготували КПВВ в Щастя, узгодили нові точки розведення і давно підготували списки на обмін. Росія ж у переговорах зараз займає вичікувальну позицію: чекає, коли українська сторона погодиться на політичні поступки. У цій ситуації нам не потрібно робити різкі рухи, щоб зайвий раз не провокувати розколи і дискусії в українському суспільстві - не потрібно нічого додавати до цього закону».

У закон, власне, ніхто нічого і не додає - там просто змінюється дата з 2020-го на 2021-й. Разом з тим, в «Слугу народу» сподіваються, що крига скресне куди раніше. «Основна розбіжність у нас з Росією полягає в тому, в який момент повинен бути переданий контроль над кордоном: до виборів в ОРДЛО або після. Якщо це питання буде вирішено, далі все піде набагато швидше і простіше - тоді будуть прийняті нові закони, які розробляються зараз в Міністерстві з реінтеграції тимчасово окупованих територій. І цей «пакет» буде обговорюватися не стільки в Мінському, скільки в розширеному Нормандському форматі, куди ми неодмінно запросимо Британію і США», - цитує BBC нардепа від «Слуги народу» Єгора Чернева.

Законопроект про продовження на рік дії спецзакону Донбасом, згідно з попереднім порядком денним роботи Верховної Ради, потрапить в сесійну залу в прийдешній вівторок, 15 грудня. В цей же день в сесійній залі ВР планують голосувати за держбюджет на 2021 рік у другому читанні, розглянути проект про повернення повноважень Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) і ще багато, скажімо так, не рядових питань. На такому значному законодавчому тлі, здавалося б, суто технічне продовження закону про особливий статус ОРДЛО може здатися непримітною піщинкою, однак насправді це не так. І справа тут не в дефіциті голосів у монобольшінства. Їх - голосів - по ідеї повинно вистачити з лишком. Нагадаємо, попередній раз, восени 2019 року документ продовжували зусиллями неприродного по суті своїй ситуативного союзу «Слуги народу», Євросолідарності, ОПЗЖ, а також примкнули до них депгрупа «Довіра» та «За майбутнє». «Голос» тоді виступив проти, а «Батьківщина» Юлії Тимошенко утрималася.

Аналогічні позиції ці фракції, які в загальному-то зовсім ніяк не впливають на ситуацію, займуть і на цей раз. «Закон про особливий статус ОРДЛО суперечить Конституції і законодавству і нічого не дає з точки зору наближення деокупації», - заявляє лідер фракції «Голос» Сергій Рахманін.

Він зазначає, що єдиним поясненням існування цього закону завжди був Мінськ і прив'язка санкцій проти Росії до його виконання (таким чином, і до закону про особливості самоврядування в ОРДЛО). Але цього можна уникнути, вважає Рахманін: «У президента був час продумати і впровадити інший механізм продовження санкцій проти Росії. Він цього не зробив. Ми не будемо робити за нього його роботу. Можна ж було, наприклад, прив'язати санкції до невиконання домовленості про припинення вогню, підписавши другий документ в рамках нормандської четвірки?».

В цілому ж, позиція критиків ідеї подальшої пролонгації «статусного» закону по ОРДЛО зводиться до того, що він надає окремим територіям особливий статус де-факто і де-юре і фактично є першим кроком до федералізації держави.

Незважаючи на явну відсутність голосового дефіциту, Зе-команда все ж намагається якомога швидше продовжити закон про статус окремих районів Донецької та Луганської областей. І в даному конкретному випадку тактика влади цілком зрозуміла. Прийдешня тиждень - останній пленарний в нинішньому році, і якщо закон не буде продовжений, це буде означати тільки одне: фактичний вихід офіційного Києва з Мінських угод. Такий розвиток подій зіграло б на руку Кремлю, який, звинувативши Україну «у всіх тяжких», неодмінно зажадав би від США і ЄС зняття санкцій і інших поступок. Зрозуміло, що Києву такий розклад, м'яко кажучи, не вигідний. До того ж, як розповів нам джерело в «Слугу народу», в президентському Офісі, який і лобіює пролонгацію закону в терміновому порядку, як і раніше дуже чутливі до соціології. А вона - електоральна картина - на даний момент виглядає наступним чином. 43,9% українців за станом на кінець жовтня вважали неприпустимим надання "особливого статусу" ОРДЛО, амністії бойовикам, які не вчинили тяжких злочинів і проведення виборів до встановлення контролю над кордоном. Тобто, саме межа, а, точніше, отримання контролю над нею ще до виборів - це ключове завдання, яке намагаються всіма можливими і неможливими шляхами вирішити у Зеленського.

Чи дозволить якось зрушити в цьому плані продовження закону про ОРДЛО? Очевидно, що ні. Разом з тим, це припинить наступальні дії РФ і надасть часовий люфт для виходу з ситуації за допомогою інших механізмів, насамперед, нормандського, де, крім «залізобетонної» в плані позиції РФ, присутні Франція і Німеччина. Як кажуть в дипломатичних колах, Ангела Меркель все частіше схиляється до того, що деякі норми Мінська, зокрема, що стосуються контролю над кордонами, слід міняти. І в цьому плані вона нібито повністю грає на боці України. Тому Банкова, щодня сподіваючись на зустріч «нормандського квартету», сподівається, що підтримка такого вагомого політгравця як канцлер ФРН, допоможе розрубати горезвісний вузол з контролем над кордоном, зав'язаний свого часу під пресингом РФ руками екс-президента Порошенка.

Наталія Ромашова

Читайте також: «Слуга народу» вказав на головний недолік карантину вихідного дня

Читайте також: «Амазонка», яка погрожувала Зеленському, зібралася на довибори в Раду