Пробудження Байдена та прогин Шольца: чим відзначилися союзники до «ювілею» великої війни

Президент США Джо Байден, до кінця повноважень якого залишається два місяці, дозволив Україні бити американськими далекобійними ракетами ATACMS у глиб території Росії. Про це повідомила газета The New York Times із посиланням на інформовані джерела. У публікації уточнюється, що на даному етапі йдеться про удари по Курській області, проте згодом вони можуть завдаватися й по іншим російським регіонам. Влада США цю інформацію поки що офіційно не підтверджує, але й не спростовує. Зазначимо, що в даному конкретному випадку йдеться про ракети ATACMS, які мають дальність дії близько 300 км. Рішення Джо Байдена, як зазначає NYT, характеризується як «серйозна зміна у політиці США».

За даними видання, цей крок викликав розбіжності серед радників господаря Овального кабінету. У публікації уточнюється, що Джо Байден пішов на нього "у відповідь на несподіване рішення Росії ввести в бій війська Північної Кореї". Зокрема, неназвані офіційні особи заявили: ця зміна політики має «дати зрозуміти північнокорейцям, що їхні сили вразливі та що їм не слід нарощувати їхню чисельність».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Агентство Reuters з посиланням на свої джерела повідомило, що Україна може завдати першого удару американськими далекобійними ракетами по території РФ «найближчими днями». А співрозмовники The New York Times наголошують, що надалі Джо Байден може дозволити ЗСУ використовувати ATACMS і проти цілей за межами Курської області. При цьому у статті йдеться: «Деякі американські чиновники побоюються, що застосування Україною ракет ATACMS по території Росії може спонукати Путіна вжити силових дій у відповідь проти США та їхніх партнерів по коаліції НАТО. Однак інші американські чиновники вважають ці побоювання надто перебільшеними».

Утім, сьогодні стало відомо про те, що вперше в історії ЗСУ завдали удару по військовому об'єкту на території Росії балістичними ракетами ATACMS виробництва США.

Реакція на «болотах» була негайною: Путін затвердив нову ядерну доктрину Росії, в якій вказується, що «агресія будь-якої держави зі складу військової коаліції проти Росії або її союзників розглядається як агресія цієї коаліції в цілому».

Інакше кажучи, можливі удари з боку Росії. У США офіційно підтвердили дозвіл Україні бити далекобійними ракетами по РФ. Помічник держсекретаря США у справах Західної півкулі Браян Ніколс на полях саміту G20 заявив: «Зброя, яку президент Байден дозволив Україні використати, дасть їй більше можливостей захистити себе і, сподіваємося, дозволить Російській Федерації зрозуміти, що застосування сили для захоплення української території не буде успішним. І, можливо, вона почне вести переговори про мир або, ще краще, просто піде з української території».

Сам Джо Байден відмовився відповідати на запитання журналістів, які супроводжували його на саміті G20 у Бразилії, про рішення схвалити удари далекобійною американською зброєю по території РФ. У свою чергу Володимир Зеленський не підтвердив отримання дозволу від Вашингтона, але зазначив, що «ракети самі за себе скажуть».

Як раніше заявляв Путін, завдавати ударів сучасними високоточними системами великої дальності західного виробництва українська армія не в змозі. “Вона не може цього робити. Це можливо тільки з використанням розвідданих із супутників, які Україна не має, це дані тільки... з натівських супутників. Це перше, – зазначив він. - Друге і дуже важливе, можливо ключове, полягає в тому, що польотні завдання в ці ракетні системи можуть, по суті, вносити тільки військовослужбовці країн НАТО. Українські військовослужбовці цього робити не можуть».

Саме тому, як зауважив далі кремлівський диктатор, «йдеться не про те, щоб дозволяти українському режиму завдавати ударів по Росії цією зброєю або не дозволяти». «Мова про те, щоб ухвалити рішення про те, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у військовому конфлікті чи ні, - наголосив він. - Якщо це рішення буде ухвалено, це означатиме не що інше, як пряма участь країн НАТО, Сполучених Штатів, європейських країн у війні в Україні».

За путінською оцінкою, це означатиме, що країни НАТО, США, європейські країни воюють з Росією. «А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми прийматимемо відповідні рішення, виходячи з тих загроз, які нам створюватимуться», - попередив кревлівський терорист. Як саме влада РФ має намір відповідати на удари НАТО по російській території – а судячи з путінської заяви, саме так вони класифікуватимуться – він, втім, не уточнив.

Натомість інші представники влади РФ моментально почали роздмухувати щоки. Зокрема перший заступник голови комітету Ради федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив: «Я думаю, що зненацька вони нас не застануть. Я в це вірю. Проте це безпрецедентний крок. Це дуже великий крок до початку третьої світової війни, і американці зроблять його руками старця, який нізащо вже не відповідатиме через два місяці… Дарма демократи, що йдуть, роблять таку брудну провокацію… по суті скорочуючи ступінь свободи Трампу. Удар у відповідь буде таким, що можуть бути знесені всі центри прийняття рішень в Україні та всі мости через Дніпро».

Тим часом, голова комітету Держдуми з міжнародних справ, лідер ЛДПР Леонід Слуцький зазначив наступне: «Удари американськими ракетами вглиб російських регіонів неминуче спричинять серйозну ескалацію, яка загрожує обернутися набагато серйознішими наслідками. І адміністрація Байдена не може не розуміти, що залишає команді Трампа проблему врегулювання не лише українського конфлікту, а ще гострішу – запобігання глобальному протистоянню».

Безпосередньо у Сполучених Штатах рішення Байдена також не всіма сприйняли позитивно. Наприклад, Дональд Трамп-молодший, син обраного президента США, звинуватив ВПК країни у прагненні до ескалації. «Військово-промисловий комплекс, схоже, хоче встигнути розпочати третю світову війну до того, як мій батько зможе добитися миру та врятувати життя. Треба ж забезпечити собі трильйонні прибутки. Життя людей? Їм байдуже! Імбецили», - написав він на своїй сторінці у соціальній мережі X (колишня Twitter). У свою чергу близький до Дональда Трампу американський підприємець Ілон Маск погодився з думкою одного з користувачів тієї ж соцмережі X, що «ліберали люблять війну», яка вигідна «великому уряду». "Це правда", - прокоментував він відповідну посаду.

При цьому представник перехідної адміністрації Дональда Трампа відмовився докладно коментувати CNN повідомлення про рішення Джо Байдена щодо ATACMS. «Як казав президент Трамп під час передвиборчої кампанії, він єдина людина, яка може посадити за стіл переговорів обидві сторони конфлікту, щоб домовитися про мир», - заявив телеканалу директор з комунікацій Дональда Трампа Стівен Чунг. Однак він не відповів на запитання, чи отримав Дональд Трамп чи його радники попереднє попередження від адміністрації Джо Байдена про рішення щодо ракет. «Обраний президент Дональд Трамп може думати, що він вміє говорити про мир, але він успадкує війну, ставки в якій щойно стали значно вищими», - наголошується в редакційному коментарі CNN.

«Загалом, звичайно, це було б добре та логічно – забезпечення нам реальної можливості завдавати нищівних ударів по ворожих військових об'єктах за 300 км від нашого кордону. Адже БПЛА все ж таки мають обмеження за вагою заряду. Однак важливий момент полягає в іншому: ймовірно, це і є практична підготовка до мирних угод. Причому і з одного боку, і з іншого (обстріл 17 листопада із застосуванням майже рекордної кількості ракет, у тому числі гіперзвукових, і заява Путіна «чи готове НАТО безпосередньо вступити у війну з Росією»). У сенсі спочатку жорстка ескалація, а потім деескалація в максимально короткі терміни. Бо після такої заяви і у разі реального застосування нами далекобійних ракет у Путіна залишиться лише два варіанти: або дійсно атакувати країни НАТО, або швидко та демонстративно погодитись на мир. Мовляв, «я не хочу руйнування планети, я мудріший за цей агресивний Захід». Якщо події розвиватимуться саме так – це і буде нашою «сильною позицією» на переговорах (про яку заявили чи не всі лідери держав-союзниць). Навіть без територіальних успіхів. Тому я чекаю на вирішення теми переговорів до кінця року. Щоб Трампу довелося так чи інакше відштовхуватися від існуючих рішень та реакцій Путіна: коли той або відмовиться йти на мир, або ініціює деескалацію. І тоді Трампу не залишиться нічого, як підтримувати Україну у війні або навіть збільшити підтримку», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

А поки що експерти моделюють ситуацію, деякі європейські союзники продовжують наводити комунікаційні мости з кремлівським диктатором. Зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що знову зателефонує Путіну. За словами Шольца, він обговорював цей крок «з багатьма людьми». Нагадаємо, 15 листопада Шольц та Путін зателефонували вперше з моменту старту путінської «спецоперації». Їхня розмова тривала близько години. Канцлер Німеччини назвав його докладним та зазначив, що погляди Путіна на конфлікт не змінилися, що, за його словами, погана новина. Після такого кроку на канцлера критика в Німеччині впала буквально з усіх боків, включаючи навіть «зелених», які залишаються єдиними союзниками соціал-демократів у правлячій коаліції. Опозиційні партії, звичайно, розкритикували цей дзвінок. Наприклад, експерт із зовнішньої політики фракції Християнсько-демократичного союзу в Бундестазі Юрген Хардт заявив, що часова бесіда Шольца є підтвердженням слабкості, а не сили канцлера. А його колега – заступник голови парламентської фракції ХДС – Йоханн Вадефуль заявив, мовляв, канцлер намагається розіграти цю карту миротворця у передвиборчій боротьбі, яка зараз розгортається у Німеччині.

На дзвінок Шольца Путіну відреагували й у сусідній Польщі. Прем’єр Дональд Туск заявив, що «телефонна дипломатія» не може зупинити Путіна в Україні. На його думку, масована атака на українські енергетичні об'єкти в ніч на 17 листопада це вкотре доводить. Крім того, пан Туск наголосив, що наступні тижні стануть ключовими для військових дій.

Дуже примітно, що президент Зеленський буквально відразу після того, як телефонна розмова німецького канцлера і російського диктатора стала доконаним фактом, заявив про те, що крок Шольца відкриває скриньку Пандори. Інакше кажучи, нинішній господар Банкової недвозначно натякав, що приклад німецького канцлера може стати заразливим та інші євролідери вважають за доречне повторити його «подвиг», ставлячи таким чином жирну точку в кількарічній ізоляції Путіна від цивілізованого світу. На жаль, Зеленський дивився як у воду, оскільки недавно Емманюель Макрон не виключив переговорів з Путіним. Французький президент зазначив, що це може статися, «коли дозволить контекст».

Контекст, мабуть, поки що не дозволяє, оскільки путінський спікер Пєсков заявив про те, що запит від Єлисейського палацу на діалог французького та російського лідерів «поки не надходило». Втім, сам собою факт готовності Макрона піти слідами Шольца, багато про що говорить. Тим часом, деякі експерти вважають, що згущувати фарби з приводу розмови Шольца і Путіна, що вже відбулася, не слід.

«На мій погляд, телефонна розмова між Шольцем і Путіним не матиме жодного впливу на майбутній переговорний процес щодо завершення війни між Росією та Україною. На чому ґрунтується такий мій висновок? По-перше, реальні переговори щодо умов завершення війни в Україні в Кремлі мають намір вести лише з Трампом та його повноважними представниками. Європейських лідерів Путін сприймає як «маріонеток США». Він про це прямо текстом сказав на нещодавньому Валдайському форумі. По-друге, треба враховувати, що Шольц допрацьовує на посаді канцлера ФРН останні місяці. Німеччина швидко крокує у напрямку дострокових парламентських виборів, після яких із дуже високою ймовірністю у ФРН буде новий уряд із новим канцлером. Це чудово розуміють і в Кремлі, тому не збираються вести якісь серйозні переговори із Шольцем», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Задавшись питанням про те, навіщо тоді в Кремлі погодилися на цю розмову, експерт резюмував: «Це зроблено для пропагандистського та певною мірою політичного ефекту. Пропагандистськи це демонстрація слабкого європейського лідера, який намагається домовлятися з Путіним про мир. На тлі Шольца Путіну легко виглядати потужним, жорстким та непоступливим. З політичної точки зору для Кремля це прелюдія до майбутніх мирних переговорів із Трампом чи його представниками, а також фіксація своєї початкової переговорної позиції. Так чи інакше, ця розмова не сприятиме миру в Україні. Швидше навпаки – своїми псевдо-миротворчими маневрами Шольц трохи підіграв Путіну. І, хоч як це парадоксально, саме в цьому я бачу єдиний позитивний ефект цієї розмови. Діалог між Шольцем і Путіним знову підтвердив, що російський диктатор не змінився, він не хоче мирних компромісів, прагне домовлятися на своїх умовах. До справжнього миру Путіна треба примушувати, а не вмовляти. І над цим має задуматися Трамп. Інакше він повторить помилки Шольца».

Читайте також: 1000 днів війни: ЗСУ звернулися до українців

Читайте також: 1000 днів війни: Росія запустила по Києву 2,5 тисяч ракет і дронів