Проблеми оборонного сектору: чи має Україна шляхи їх вирішення?

7 травня 2020 року відбулась он-лайн конференція Засідання робочої групи Комітету «Національної безпеки та оборони України» політичної партії «Національна платформа», де був присутній один з лідерів даної політичної сили, провідні юристи, економісти, експерти.

Не дивлячись на карантинні обмеження, партія «Національна платформа» працює, не збавляючи обертів, звісно, із дотриманням соціальної дистанції. Під час он-лайн конференції учасники жваво ділились своїми думками з приводу поставлених питань.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Конференція почав один з лідерів партії Юрій Гаврилечко, який сповістив новину: партія «Національна платформа» зібрала більше 14 000 підписів в більшій частині регіонів України і їх передали в Міністерство юстиції України. Зараз документи знаходяться на реєстрації і найближчим часом партія може отримати статус зареєстрованої. Гаврилечко наголосив, що «Національна платформа» – це перша партія, що створена з нуля, без ребрендінгу. Він пояснив, що обличчям партії будуть люди з досвідом, що вміють робити свою справу.

Основними питаннями зустрічі були проблеми в оборонному секторі і шляхи їх вирішення. Конференція була розділена на два кола, в першому експерти намагалися з’ясувати питання серед яких:що таке армія і які задачі вона  має виконувати; чи готова вітчизняна оборонна система до виконання своїх прямих функцій; позиція України в секторі розвитку оборонної сфери; прогалини в законодавстві; на які процеси впливає воєнна і економічна безпека; вплив ЗМІ на тему оборони держави; що таке воєнна доктрина і навіщо вона потрібна. Ці, та інші питання були винесені на обговорення.

Експерт в оборонному секторі Олексій Лапін зазначив, що для забезпечення надійної обороноздатності, в Україні варто розвивати систему територіальної оборони – саме це є запорукою надійного захисту країни.

За його словами, така модель оборони дозволяє вирішувати ряд питань не тільки військової сфери, а і цивільної. Він переконаний, що якби в Україні була налагоджена система територіальної оборони, боротись з епідемією коронавірусу було б значно ефективніше.

«Така система є доволі життєстійкою і дозволяє вирішувати будь-які критичні питання в межах територіальної одиниці», - сказав експерт.

Олексій Лапін додав, що при військовій загрозі, тил країни, тобто територаільні об’єднання, мають забезпечувати її захист, охорону, в той час як армія – це вже наступний етап, що вирішує спеціалізовані задачі.

Пан Лапін зазначив, що наразі у нас немає чіткої аналітики, відтак ми не можемо ідентифікувати виклики та загрози

Член партії, правозахисник Трач Юрій наголосив на тому, що оборона – це те, що дозволяє країні бути рівноправним гравцем на міжнародній арені, і має дві складові: економічну безпеку та оборонну. За його словами, держава має розглядати ці проблеми в комплексі. Під час своєї промови, він наголосив, що нині, в країні не впроваджуються і не фінансуються нові технології, що гальмує розвиток воєнної сфери, а це те, на чому варто зосереджувати свою увагу для побудови ефективного сектору безпеки.

Від зазначив, що зараз доводиться констатувати, що нинішнє військове керівництво країни у своїх діях продовжує чекати допомоги ззовні, замість того, щоб самостійно створювати ефективні Збройні Сили, опираючись, в пергу чергу, на власні сили та засоби.

Юрій Трач стверджує, що основним пріоритетом має бути не величезна за чисельністю армія, а висококваліфіковані та високо-технологічно оснащені мобільні військові з’єднання. Крім цього, на стратегічному рівні не достатньо приділяється увага комунікації з міжнародними партнерами. Окрім декларацій про намір інтегруватись в міжнародні військові альянси, ми не бачимо конкретних дій, в тому числі регулярних комунікацій які б вирішували це питання.

Експерт у сфері інноваційних технологій у військовій сфері Павло Барбул зазначив, що відсутність чіткої стратегії породжує незрозумілість у геополітичному позиціонуванню України на міжнародній арені. Це потрібно виправляти, міжнародній спільноті необхідно чітко вказувати наці цілі, шляхи вирішення, щоб вони бачили у нас надійних партнерів.

Радник прем’єр-міністра 2005 року, екс-голова підкомітету з питань глобальної безпеки і міжнародного співробітництва Євген Добряк погодився з попереднім спікером про те, що в Україні відсутня система державного стратегічного планування, яке необхідне хоча б, на 10-15 років, хоча в розвинених країнах, за його словами, таке планування здійснюється на 25-50 років.

Він зазначає, що Рада національної безпеки та оборони, як інституція має формувати таке планування.

Особливої уваги потребують розвідувальні служби, адже вони визначають потенційні загрози. А без цих загроз, ми не можемо формувати стратегічного планування. Євген Добряк резюмував, що для функціонування механізму, варто налагодити правильне функціонування державних інституцій.

Фахівець з оборонної техніки Олександр Кузьма підтримав попередніх спікерів щодо того, що Україні необхідно шукати нову власну стратегію, яка має стати єдиною військовою доктриною. Наразі, за словами пана Кузьми, технічно Україна не зможе наздогнати своїх суперників, а тому варто проводити поглиблену співпрацю з нашими партнерами.

Узагальнюючи позиції спікерів, варто сказати, що в ході дискусії експерти наголосили на тому, що Україна не має єдиної воєнної доктрини, крім цього, відсутня система стратегічного планування, а для цього мають працювати відповідні інституції. Також держава має заздалегідь готуватися до оборони, навчатися, готувати запас, тільки тоді воєнна система буде готовою виконувати свої завдання. А отже всі ці питання необхідно започатковувати, розвивати та втілювати.

В ході наступного кола конференції, експерти намагалися відповісти на те які є шляхи вирішення проблем в обороні України?

Учасники обговорення зазначили, що задля укріплення оборонної системи, економіку необхідно розвивати, потрібно навчати і мотивувати громадян, патріотично їх налаштовувати. Також збільшувати кількість робочих місць, оптимізувати економіку. Потрібна розробка сучасного озброєння тактичного захисту, впровадження і фінансування нових технологій.

Саме комплексний підхід зможе вирішити проблеми, які накопичились – погодились експерти.

Було внесено пропозицію, щоб кожна державна інституція виступила з запропонованою стратегією, кожен спеціаліст має висловити своє бачення.

Павло Барбул зазначив, що потрібно обирати сучасний, прагматичний бізнес-підхід до сектору оборони. Необхідно розвивати експорт, отримувати вигідні експорті контракти, бути надійним партнером для світового ринку. Україна має визначити основні точки економічного росту і конкурентні можливості. Мають бути впроваджені проєкти щодо поставки готових продуктів: бронетехніки, повітряні, морські, наземні платформи. Треба збільшувати валютні надходження в країну, покращувати технічну компетенцію працівників, повертати їх з-за кордону, впроваджувати воєнні технології та інновації, - додав пан Барбул.

Одностайно було зазначено, що державі обов‘язково потрібна система стратегічного планування, окрім цього, нормативно-правові акти мають набути системного підходу, знадобиться заповнення прогалин законодавства. Потрібно створити інституцію, що буде виявляти загрози для держави та шляхи їх вирішення, розвивати розвідку, формувати аналітичні центри.

В кінці зустрічі Юрій Гаврилечко підсумував, що Україні необхідно визначити цілі в оборонній сфері, мати «план Б» на випадок, якщо Україна не зможе скористатись допомогою союзників. Потрібно створити організаційну структуру, що спеціалізується на обороні, аналітичні центри. Необхідне законодавство, що регулює оборот зброї. «Головне - що кожен українець може бути захисником держави», - зазначив спікер.

Партія «Національна платформа» широко представлена в соціальних мережах  та позиціонує себе, як об’єднання експертів та фахівців у різних галузях. Керівники партії переконані, що час демагогів і популістів минув, зараз усім очевидно, що країною в умовах кризи та військової агресії мають керувати досвідчені фахівці, які знають як вирішувати критичні ситуації, а якій опинилась Україна.