Про панамську офшорну фірму зняли фільм «Пральня», компанія образилася і подала в суд

Панамська компанія-реєстратор офшорних компаній Mossack Fonseca, що опинилася в центрі скандалу з «панамськими документами» (Panama Papers), подала в суд на потоковий сервіс Netflix за створення фільму «Пральня», пише The Guardian. 

Компанія стверджує, що зображена у фільмі як «група безжальних безтурботних юристів, які займаються відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків, хабарництвом та іншими злочинами». Mossack Fonseca вимагає в американському суді заборонити випуск фільму.

У відповідь Netflix звинуватив компанію в обмеженні свободи слова. У поясненнях, поданих до окружного суду Коннектикуту, сервіс пояснив, що незважаючи на реальність персонажів, фільм є «комедійною розповіддю про мораль системи, яка заохочує зловживання». 

«Не дивлячись на те, що фільм цікавий і в основному комедійний, він покликаний привернути увагу до зловживань з боку офшорних корпорацій і податкових гаваней», - йдеться в поясненнях Netflix. Сервіс також підкреслив, що репутація Mossack Fonseca була заплямована задовго до створення фільму про неї. 17 жовтня позов передали з суду Коннектикуту в штат Каліфорнія. Фільм повинен з'явитися на Netflix 18 жовтня.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Картину зняв Стівен Содерберг. У ній зіграли Меріл Стріп, Антоніо Бандерас і Гарі Олдман. В основі картини лежить книга журналіста Джека Бернштейна, присвячена «панамському скандалу» - справі про витік 11,5 млн секретних документів, які розкривають найбільші операції з відмивання грошей, до яких причетні високопоставлені чиновники, світові політичні лідери, спортсмени та громадські діячі.

Довідка Lenta.UA:

«Панамські папери» - це неформальна назва витоку конфіденційних документів панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, які стосувалися створення офшорів для ухилення від сплати податків. Документи отримала німецька газета Süddeutsche Zeitung в 2015 році від анонімного джерела. Протягом року група міжнародних журналістів досліджувала дані.

Серед тих, хто фігурує в документах, - екс-президент України Петро Порошенко, колишній прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, прем'єр-міністр Пакистану Наваз Шаріф, тепер уже колишній прем'єр Ісландії Сігмундюр, президент Аргентини, президент ОАЕ, король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул -Азіз Аль Сауд, члени сім'ї голови КНР Сі Цзіньпіна, родичі президента Азербайджану Ільхама Алієва, син колишнього президента Єгипту Хосні Мубарака, актор Джекі Чан, футболіст Ліонель Мессі та інші відомі особистості.

Відзначимо, що за даними Банку міжнародних розрахунків, c моменту зниження облікової ставки ФРС Аланом Грінспеном до 0% на початку 2000-х років офшорний доларовий борг за межами юрисдикції США збільшився з $2 трлн до $11 трлн. У таблиці наводяться дані з надходження прямих іноземних інвестицій в економіки країн за 2015 рік:

Як свідчить Tax Justice Network, з 139 низькодохідних країн світу за півтора десятка років були виведені від 7,3 до 9,3 трильйона доларів, причому масштаб реінвестування становив 75%, решта 25% вкладалися в купівлю яхт, островів, предметів розкоші, політичну корупцію.

Як писала Lenta.UA, за даними колишнього першого заступника глави Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова, прокуратура Панами не закривала справу проти Порошенка, яка стосується ухилення від сплати податків під час продажу телеканалу «Прямий» за 300 мільйонів гривень.

Нагадаємо, після фінансової кризи 2008 року кількість мільярдерів у світі зросла вдвічі.

Читайте також: Світова економіка впала в «летаргію» - звіт

Фото: worldpress