Про міфічні 277 мільярдів доларів

Про міфічний план порятунку України на 277 млрд. дол.

Якщо не можеш реформувати систему - створюй свою. Паралельну. Правда, вона піде слідом за своїм творцем.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Україна не щастить на "антисистемщиків", коли приставка "анти" йде в позитивній конотації, а слово "система" в негативній.

Кучма створив порочну систему рентної корупційної економіки.

Ющенко нею просто користувався для комфортного перебування при владі.

Янукович, як не дивно, пішов далі. Він розпаралелив систему, взявши базовий алгоритм і додавши ручний блок управління.

Якщо хто пам'ятає, тоді при кожному голові районної податкової був "смотрящий" і паралельно з офіційним програмним комплексом існував "тіньовик", який відстежував всі фінпотоки суб'єктів господарювання, збираючи інформацію про тих, у кого було "багато грошей".

Зеленський йшов у владу як "антисистемщик".

Але в підсумку, він, як і Янукович - лише розпаралелить її.

Глава МЗС у нас майже нічого не знає про вектори зовнішньої політики, посол України в США не допускається на низку зустрічей у Вашингтоні, за ремонт доріг відповідає "людина" в Офісі президента.

Держбанки кредитують "по дзвінку".

В областях є свої смотрящі від "слуг".

Навіть створюються "трійки", не розуміючи яку конотацію це слово несе в Україні (це як якби хтось в Ізраїлі додумався створити в системі управління державою "зондеркоманди").

Точно така ж історія сталася і з горезвісним планом розвитку України на 277 млрд. дол., з яким Зеленський поїхав до Байдена.

З тим самим, де і політ на Місяць, і заміна ліхтарів на вулицях.

Ні в парламенті, ні в уряді, ні в офісі самого президента цього плану немає.

Тут "розпаралелювання" пішло надто глибоко: план є тільки у Милованова, який, до речі, є символом цього процесу (при нібито слабких позиціях в офіційній ієрархії, має роль мало не фаворита президента, свого роду Бірона, в неофіційній).

Ми вже не говоримо про те, що даний план не був представлений на відкрите обговорення і відповідно формувався без пропозицій експертного середовища.

Зате даний план розкрив секрет, чому Байден не заснув на зустрічі із Зеленським.

Дізнавшись про такий "план", американський президент, мабуть чекав, коли йому розкриють і канали збуту...

Будь-яка економіка має так звану структурну ємність, тобто засоби, які в змозі ефективно освоїти і трансформувати в економічне зростання.

Для цього потрібні ще якісні інститути розвитку, наприклад фондовий ринок і банківська система.

Коли Байден говорить про один трильйон доларів для його плану (без лапок), всі дивуються, але розуміють, що це реально.

Але коли Зеленський говорить про 277 млрд. дол. для України (всього лише в три рази менше, ніж заплановано Байдена), то тут ми маємо справу саме з "планом" (в лапках).

Так як Зеленський представляє країну, де прямі іноземні інвестиції в 2020-2021 знаходяться в негативній зоні (відтік) і де історично ніколи, крім 2007-2008 не було ПІІ (прямі іноземні інвестиції - ред) у розмірі понад 10 млрд. дол. на рік.

І де немає жодного якісного інституту розвитку.

Для порівняння, так званий "план відновлення Польщі" Моравецкого (ВВП цієї країни в в кілька разів більше, ніж у нас) прийнято в розмірі 76 мільярдів євро на період з 2021-го по 2027 рік, при чому, половина грошей - допомога ЄС.

До речі, за 14 років членства в ЄС (по 2018-й рік) Польща отримала від ЄС 148 млрд. євро, заплативши в європейський бюджет 48 млрд, тобто в сухому залишку - сотка.

Формування "гігантопланів" в Україні, виглядає ще більш смішно, враховуючи той факт, що уряд у нас працює взагалі без затвердженої парламентом програми.

При цьому, у нас монокоаліція і моноуряд (стерео поки немає).

У кулуарах "слуги" пояснювали мені цей факт по-незграбному просто: мовляв, не хочемо давати імунітет Шмигаля на один рік.

Але рік минув, за ним другий проходить, можна було вже десять раз відправити Шмигаля у відставку, але і відставки немає, і плану роботи Кабміну теж.

При цьому сам Шмигаль погожий на "містера Фікса" з його знаменитою фразою: "Чи є у мене план? Чи є у мене план? Та в мене цілих три плани!". При чому, до 2030-го року!

Позиція, звичайно зручна: якщо ти не знаєш куди йдеш, то й ніколи не заблукаєш.

Але в даному випадку на думку спадає інше: якщо один сліпий поведе за собою до обриву 40 млн.осіб зрячих - то всі впадуть у прірву.

І це я не про Шмигаля - він один з тих, хто стоять в ланцюзі, хоча, напевно, думає інакше.

Читайте також: Маятник Зеленського

Читайте також: Кремлівський «бенефіс»: що і кому хотів донести Медведєв у своїй статті про Україну