Приборкання спільників: як світ карає путінських союзників

У своєму вечірньому відеозверненні в неділю, 13 жовтня, президент Володимир Зеленський особливо наголосив на тому, що союзництво між Росією та Північною Кореєю - «це вже не просто про передачу зброї, а про фактичну передачу людей військовим силам окупанта».

«Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки. Коли ми говоримо про більшу далекобійність для України та більш рішуче постачання наших сил – це не просто перелік військових засобів. Це про збільшення тиску на агресора, який буде для Росії сильнішим, ніж вони можуть витримати. І це про недопущення більшої війни. Справжній мир може бути досягнутий лише завдяки силі, і весь наступний тиждень буде присвячений роботі з нашими партнерами – заради такої сили, заради справжнього миру. Команди працюватимуть. Буде робота і з лідерами також. Дуже розраховуємо на те, що прийняття рішень не змусить на себе чекати», - підсумував нинішній господар Банкової.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Раніше джерела в ГУР повідомляли західній пресі, що найближчим часом кілька тисяч солдатів з Північної Кореї можуть відправити воювати в Україну. Наголошувалося, що цей військовий контингент рашисти можуть використати у прикордонних з Україною регіонах, щоб звільнити власний особовий склад для участі у бойових діях проти Києва. «Це могло б мати значний вплив. Особливо якщо ми говоримо про вивільнення резервів на території Російської Федерації», - прокоментував ситуацію Washington Post представник української розвідки.

А поки Київ б'є на сполох щодо залучення у війні «штиків» Кім Чен Іна, США та Європа відкрили іранський фронт. Зокрема про розширення санкцій проти Тегерана повідомив журналістам у Брюсселі неназваний високопоставлений представник ЄС. За його словами, до списку санкцій увійдуть як фізичні особи, так і компанії, відповідальні за передачу Москві балістичних ракет. Дипломат у Брюсселі наголосив, що ці санкції ніяк не пов'язані із ситуацією на Близькому Сході. Таким чином ЄС має намір послати сигнал про те, що головні європейські звинувачення Тегерану стосуються не його конфлікту з Ізраїлем, а військово-технічних зв'язків із Кремлем.

Москва та Тегеран категорично спростовують інформацію про постачання іранських озброєнь Росії для застосування в Україні. З роз'ясненнями з цього питання недавно виступили президент Ірану Масуд Пезешкіан і глава МЗС Аббас Арагчі. Окрему заяву, яка вказує на «брехливість подібних звинувачень», зробив і путінський спікер Пєсков, ціна слів якого, як, втім, і всіх кремлівських трубадурів – нуль без палички.

Зазначимо, що раніше затверджений режим санкцій ЄС проти Ірану за співпрацю з Росією, а також «за підтримку озброєних груп та організацій на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря» діє до 27 липня 2025 року. Цей режим, як і інші режими санкцій ЄС, регулярно переглядається і продовжується. Наразі під санкціями в рамках цього режиму перебуває понад двадцять фізичних осіб та організацій.

Тим часом тиск євроатлантичних союзників на Іран посилюється з обох боків. Під завісу минулого тижня глава Мінфіну США Джанет Йєллен підписала указ про запровадження санкцій проти всіх осіб, які працюють у нафтовому та нафтохімічному секторах економіки Ірану. "Сьогодні ми робимо кроки, щоб припинити потік доходів, який іранський режим використовує для фінансування своєї ядерної програми та розробки ракет", - пояснив сенс вжитих заходів держсекретар США Ентоні Блінкен. За його словами, Білий дім також прагне обмежити можливості Ірану у підтримці своїх проксі на Близькому Сході.

Очевидно, що тиск, що посилюється, на Тегеран, що йде одночасно з Брюсселя і Вашингтона, поставило у скрутне становище нового іранського президента-реформатора Масуда Пезешкіана, якому, судячи з усього, найближчим часом не вдасться реалізувати план примирення із Заходом. Пафосно виступивши нещодавно на 72-й сесії Генасамблеї ООН із закликом розпочати взаємодію у США та ЄС, президент Пезешкіан тепер змушений у пожежному режимі вносити корективи у свою позицію. «Ситуація у регіоні складна. Америка та Європа не хочуть, щоб ситуація нормалізувалася», - зазначив наприкінці минулого тижня Масуд Пезешкіан під час зустрічі з російським диктатором Путіним в Ашхабаді, попутно закликавши Москву до активної підтримки Тегерана у його конфлікті з Ізраїлем.

За словами президента Пезешкіана, Тегеран "дуже розраховує" на завершення процесу оформлення договору з Росією про стратегічне співробітництво, яке має відбутися під час саміту БРІКС у Казані, наміченого на 22-24 жовтня.

Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, «Ірану сьогодні, як повітря потрібна угода з Москвою, де має бути забезпечена безпека, але чи дасть її РФ в очікуваному обсязі - велике питання, оскільки Тегеран у кремлівському поїзді важливий, але не ключовий пасажир».

До речі, про пасажирів. У Євросоюзі недавно стався черговий бунт навколо прийому мігрантів. Цього разу у ролі обурювача спокою виступила Польща. Минулого вікенду тамтешній прем'єр Дональд Туск повідомив, що найближчими днями Варшава тимчасово призупинить право на притулок для тих, хто потрапляє в країну з сусідньої Білорусі. Своє рішення польська влада мотивує тим, що, як і три роки тому, Москва та Мінськ мають намір використати мігрантів у спробі дестабілізувати Євросоюз.

Положення про «пасажирів» з РБ увійде до нової міграційної стратегії, яку Туск має намір оприлюднити на засіданні уряду 15 жовтня, про що він заявив у минулі вихідні на з'їзді своєї партії «Громадянська платформа».

Нагадаємо, три роки тому на польсько-білоруському кордоні вже траплялася міграційна криза, коли за лише серпень 2021 року до Польщі з боку Білорусі спробували нелегально прорватися у вісім разів більше вихідців з Близького Сходу та Африки, ніж за весь 2020 рік. Тоді Варшава також звинуватила у цьому владу Росії та Білорусі.

Для запобігання прориву нелегалів до Польщі влада цієї країни у 2022-му звела на кордоні з Білоруссю 190-кілометровий металевий бар'єр, а у травні поточного року виділила €2,3 млрд для додаткового зміцнення кордону зі східним сусідом. Приплив нелегалів зменшився, проте не зійшов нанівець: за нинішній неповний рік у Польщі було зареєстровано вже понад 26 тисяч спроб нелегального проникнення з Білорусі. Але якщо раніше більшість із тих, кому вдалося перетнути кордон, прямували далі на Захід, найчастіше до Німеччини, то в останній рік все більше мігрантів почали шукати притулку у самій Польщі. За даними польського Управління у справах іноземців, станом на кінець вересня 12,3 тис. осіб подали заяви на здобуття міжнародного захисту у Польщі – для порівняння, за весь минулий рік таких набралося 9,5 тис. осіб.

Важливо наголосити, що Рада Європи частково підтримала висновки Варшави про причетність Мінська до перекидання нелегалів до Польщі. Нещодавно комісар РЄ з прав людини Майкл О'Флаерті попередив про «виклики, що створюються інструменталізацією міграції та дестабілізуючими діями білоруської влади на польсько-білоруському кордоні». Втім, при цьому він покритикував і польську владу, зазначивши, що заходи Варшави щодо потенційних претендентів на притулок «не дозволяють повною мірою дотримуватися міжнародних стандартів у галузі прав людини» і «піддають їх ризику серйозних порушень прав, що захищаються Європейською конвенцією з прав людини» .

Дональд Туск, коментуючи недавно ці сигнали з ЄС, недвозначно натякнув, що в цьому конкретному кейсі заради власної безпеки Варшава свідомо «заб'є» на тематичні європравила. При цьому таких настроїв у Євросоюзі дотримується не одна Варшава. Минулого тижня Чехія поряд із Польщею зажадала більш жорстких обмежень у сфері політики надання притулку, ніж ті, що передбачені у новому пакті ЄС. А Нідерланди та Угорщина взагалі заявили про намір домагатися винятків для своїх країн з дії цього пакту.

І хоча про українських мігрантів ні Туск, ні інші євролідери не говорять, вітчизняні експерти наразі звертають особливу увагу. Зокрема, політолог Олег Постернак констатує: «67% громадян Польщі виступають за відправку українців призовного віку в Україну. Це нове опитування центру CBOS. Отже, всі ті українці, що сидять у Польщі і насолоджуються європейським дозвіллям та безтурботним життям, знайте, що довго ваша радість не триватиме і настав час стати реалістами. Такий великий відсоток національного роздратування буде схильний конвертуватися у політичну стратегію польських партій, для яких створити образ ворога з українців – короткий шлях на виборах популярності. Так працює логіка електоральної боротьби та змагань. Є схильність населення до певних поглядів – є капіталізація його у гасла та дії. Не допоможе ні те, що ви відкрили бізнес і начебто «осіли» там, сподіваючись на індульгенцію, ні те, що Польща потребує дешевої некваліфікованої робочої сили для підтримки економічного зростання. Нічого не врятує, оскільки електоральний розрахунок завжди перемагає економічний».

На переконання експерта, виганяти українців із Польщі будуть «мітлою та тапками під гучний свист та приспів польського гімну».

Читайте також: Орбан погрожує заблокувати кредит для України

Читайте також: Північна Корея готує підрив доріг до Південної Кореї