Політикаантирейтинг

Президент, за якого соромно. Рейтинг Зеленського впав до критичного мінімуму, – політолог

14:02 13 лис 2021. 556Читайте на: УКР РУС

Глава української держави стрімко втрачає підтримку.

Рейтинг президента Володимира Зеленського майже досяг дна, пише у блозі для "112-Україна" політолог Ігор Вальський. Згідно з даними опитування, проведеного ГО "Інститут соціології громадянського суспільства" у період з 8 по 10 листопада 2021 року на замовлення американської компанії WEST MARKET INDUSTRIAL LLC (США), рейтинг глави держави обвалився з 73% до 17,8%. І, за даними експертів, уже найближчими місяцями рівень симпатій українців до Зеленського досягне майже нуля.

Що цікаво, дані про падіння рейтингу президента публікували різні соціологічні агенції. Нагадаю, 21 квітня 2019 року, за даними Центрвиборчкому, після 2-го туру виборів кандидат у президенти України Володимир Зеленський набрав 73,22%. Через 2 роки рейтинг Зеленського, за даними КМІС, становив удвічі менше – 33%. Далі падіння стало ще стрімкішим: вже за місяць, у жовтні 2021 року, за даними КМІС, рівень довіри знизився до 24,7%. А згідно з соцопитуванням ІСГО, і того менше: лише 23,9%. Результати опитування листопада стали вироком Зеленському: за даними ІСГО, симпатиків президента в країні залишилося лише 17,8%.

Про що це каже? Про те, що нашим співгромадянам просто соромно за свого президента. Соромно за свої ошукані надії, за довіру, надану народом хлопцеві-друзяці, який з палаючими очима обіцяв усій нації краще життя.

У результаті ми отримали протилежний результат: ціни на комунальні послуги, газ та продукти харчування злетіли до небес. Країна вперше за багато років зіткнулася із реальною загрозою віялових відключень електрики через критичний брак газу. Голодна нація продовжує вмирати від коронавірусу, потихеньку замерзаючи у своїх будинках. А мирне небо над Донбасом так і лишилося гарною мрією у "відосіках" президента.

Замість виконання обіцянок Зеленський продовжує цинічно і цілеспрямовано вводити цензуру, закриваючи не тільки незалежні ЗМІ, а й ті, які більш-менш наважуються критикувати владу. А репресії проти опозиції та її лідера Віктора Медведчука перейшли вже всі межі розумного. Про що, до речі, відкрито говорять практично усі європейські політики.

У зв'язку з цим у мене виникає питання: скільки ми ще готові терпіти це? Скільки нам ще потрібно "прикручувати гайки", поки ми не наважимося заявити людині, яку ненавидить переважна більшість нації, що ми не хочемо бачити її біля керма держави. Питання, на жаль, риторичне.