Прем'єри «на виданні»: що з себе представляють топ-кандидати на пост глави Кабміну

Для затвердження законів необхідний мінімум становить 226 голосів, які у «слуг» є, ще і з запасом. А в разі, якщо президент або представники правлячої більшості Ради ініціюватимуть ті чи інші зміни до Конституції (потрібно не менше 300 голосів), підтягти відсутні 46 «багнетів» не складе особливих труднощів. Незначний голосової дефіцит можна перекрити за рахунок мажоритарників і підтримки фракцій, які, найімовірніше, займуть нішу помірної опозиції - «Батьківщини» і «Голосу».

Про те, що в новообраній Раді буде діяти монобольшість на базі однієї фракції «Слуга народу» свідчить послідовна риторика найближчого оточення Володимира Зеленського. На Банковій відкрито говорять, що звичної коаліціади не буде і уряд сформується в найкоротші терміни. «Все буде дуже швидко, я в цьому впевнений. Новий Кабінет міністрів буде сформований буквально через кілька днів після початку роботи Верховної Ради IX скликання », - безапеляційно заявив учора представник президента в уряді Андрій Герус. 
«Кастинг» на посаду прем'єра триває вже досить тривалий час. Якраз після парламентських виборів президент Володимир Зеленський заявив, що прем'єр-міністром має бути професійний економіст, «який зможе говорити з іноземними інвесторами на англійській мові». Також він не повинен був очолювати в минулому уряд або керувати фракцією в парламенті. Одним словом - досить нове обличчя, яке не буде викликати несприйняття на Заході.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У приватних розмовах представники команди Зеленського найчастіше називають прізвища економістів Олексія Гончарука та Владислава Рашкована. При цьому перший вважається фаворитом прем'єрського кадрового «марафону». Але звучать і інші імена: Олександра Данилюка та Айварас Абромавичус, а також топ-менеджерів «Нафтогазу» Андрія Коболєва і Юрія Вітренка. Lenta.UA пропонує познайомитися ближче з персонами тих, хто претендує на пост глави виконавчої гілки влади.

Фаворитом в списку потенційних прем'єрів все частіше називають нинішнього заступника голови Офісу президента, 35-річного Олексія Гончарука.

З 2015 року він керував Офісом ефективного регулювання (BRDO) - аналітичного експертного центру, створеного за рахунок західних грантів. В офісі працюють більше 60 чоловік, які займаються «запровадженням ефективного державного регулювання і розвитку бізнесу». Центр створено за підтримки Євросоюзу колишнім міністром економіки Айваресом Абромавичусом.

На парламентських виборах кілька співробітників BRDO пройшли в парламент за списками «Слуги народу».

До 2015 року Олексій Гончарук деякий час був радником міністра екології в уряді Арсенія Яценюка - Ігоря Шевченка.

Політичну кар'єру Гончарук починав в партії «Сила людей». На парламентських виборах 2014 пан Гончарук був першим номером списку, але партія тоді набрала мізерні 0,11%.

На той момент він був керуючим партнером юридичної фірми «Констракт Лоерс».

Перед президентськими виборами 2019 Олексій Гончарук з деякими відомими в політколах постатями, такими як, наприклад, Сергій Гусовський і Максим Нефьедов, створили рух «Люди важливі». Вже весною 2019 рух повинен був стати партією і йти на парламентські вибори. Однак ці плани не здійснилися, а значна частина ініціаторів руху виявилася в команді нового президента Зеленського. Наприклад, той же Нефьедов зайняв пост глави Державної податкової служби.

Примітно, що саме Олексій Гончарук зараз супроводжує Володимира Зеленського у всіх регіональних поїздках.

Олексій Гончарук народився 7 липня 1984 на Чернігівщині. Вищу юридичну освіту здобув в Інституті права Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Згодом закінчив Академію державного управління при президентові України.

Починав кар'єру юриста Городнянському заводі продтоварів. У 2007 році отримав посвідчення адвоката і нарешті став засновником юридичної фірми «Констракт Лоерс», яка спеціалізується на послугах у сфері інвестицій та будівництва.

Гончарук вільно володіє англійською мовою.

Подейкують, що в команду президента Олексія Гончарука буквально кілька місяців тому привів глава ОП Андрій Богдан, хоча ряд джерел видання в Зе! Команді називають Гончарука креатурою Арсена Авакова.

Гончарук вже встиг заявити західним ЗМІ, що серед першочергових реформ нового уряду має бути введення ринку землі, приватизація державних банків, залізниці та «Укрпошти».

Ще одним, порівняно «новим обличчям», якого називають претендентом на пост голови уряду, є Владислав Рашкован.

Те, що він - серед претендентів, недавно публічно підтвердив глава Офісу президента Андрій Богдан.

41-річний Рашкован добре знає про тонкощі співпраці України і МВФ, адже з 2016 року є представником нашої країни у фонді.

У 2014 році Владислав Рашкован прийшов на роботу в Національний банк (НБУ), де два роки працював заступником голови. Потім він пішов з НБУ, але дуже швидко став представником України в МВФ.

Він народився в травні 1978 року в Одесі. У 2000 році закінчив Одеський державний економічний університет за спеціальністю «Фінанси і кредит».

Після навчання залишився в аспірантурі і викладав на кафедрі банківської справи. Кілька років аспірантури провів в університеті Генуї.

До роботи в Нацбанку до 2014 року Рашкован працював в групі «УніКредит». Спочатку був директором управління проектів і розвитку бізнесу, з 2010 року став членом правління «УніКредит Банк», а в 2013 році керував процесом приєднання ВАТ «УніКредит Банк» в ПАТ «Укрсоцбанк».

У 2011 році керував банківським комітетом Американської торгової палати, а також був членом ради директорів Київської школи економіки.

Цікаво, що в ніч виборів Рашкован був помічений в штабі партії «Голос» Святослава Вакарчука.

Владислав Рашкован володіє англійською та італійською мовами.

Наступний кандидат - 44-річний Олександр Данилюк прийшов в команду Володимира Зеленського незадовго до старту президентських виборів. У штабі кандидата «Зе» він відповідав за міжнародні відносини, економіку, фінансову і банківську політику. Нещодавно їздив до США на переговори щодо майбутнього візиту президента Зеленського і його зустрічі з Дональдом Трампом.

З 28 травня Данилюк працює секретарем Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Олександр Данилюк закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ) за спеціальністю інженер-електрик, а також Бізнес-школу Індіанського університету (США).

У 2000-х роках він працював в декількох інвестиційних фондах, в тому числі в Москві і Лондоні, був радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова і позаштатним радником Януковича.

Після обрання Петра Порошенка президентом пан Данилюк став його представником в уряді і заступником голови президентської адміністрації.

У квітні 2016 Верховна Рада призначила Олександра Данилюка міністром фінансів в уряді Володимира Гройсмана. На цій посаді він проводив переговори з МВФ про чергові транші кредитів. Згодом у нього виник конфлікт з прем'єром, який переріс в публічну площину.

У травні 2018 року уряд вп'яте відмовився призначити заступником міністра кандидатуру, яку подав Данилюк. Тому глава Мінфіну написав листа послам країн «Великої сімки», в якому поскаржився на прем'єра.

У червні 2018 Володимир Гройсман вніс до парламенту пропозицію звільнити Олександра Данилюка із займаної посади. Ініціатива прем'єра була підтримана депутатським корпусом.

Дружина і двоє синів Данилюка є громадянами Великобританії.

Данилюк вільно говорить англійською мовою.

Ще одним кандидатом на пост прем'єр-міністра називають екс-міністра економіки в другому уряді Арсенія Яценюка, 43-річного Айварас Абромавичус, який тільки в 2014 році отримав громадянство України.

На момент призначення в уряд був громадянином Литви, партнером відомої шведської інвестиційної компанії «East Capital», яка володіє, зокрема, акціями російського «Газпрому» і активно продовжує вкладати гроші в нафтогазову галузь РФ.

Він народився і виріс в Литві, в складі дитячої збірної якої в 1988 році став чемпіоном СРСР з баскетболу.

Вищу освіту здобув в приватному міжнародному університеті Concordia в столиці Естонії Талліні.

Деякий час працював в «Hansabank» і інвесткомпанії «Brunswick Emerging Markets», в 1999 році переїхав до Швеції.

Там перейшов на роботу в компанію «East Capital», яка спеціалізувалася на роботі в Східній Європі. Згодом він переїхав до її російський офіс.

З кінця 2000-х років Айварас Абромавичус очолив київський офіс компанії і переїхав з родиною жити в українську столицю. Його дружина українка.

Відставка Айварас Абромавичус на початку 2016 року викликав гучний політичний скандал.

Тоді він заявив, що керівництво держави блокує системні реформи в країні, а представники команди президента намагаються взяти під контроль державні підприємства і призначити в його міністерство «потрібних заступників». У цьому він звинувачував особисто заступник голови фракції БПП і близького соратника Петра Порошенка Ігоря Кононенко, правда реальних доказів проти нього за всі ці роки Абрамавічус так і не надав.

Айварас Абромавичус приєднався до команди Зеленського ще до старту президентських виборів.

Примітно, що сам він на своїй сторінці в Twitter активно поширює всі публікації, де вищезгаданого Олексія Гончарука називають найбільш імовірним кандидатом в прем'єри.

Серед можливих прем'єрів фігурує і діючий глава НАК «Нафтогаз України», 40-річний Андрій Коболєв.

Його як кращу кандидатуру на пост глави Кабміну неодноразово називав олігарх Ігор Коломойський.

На адресу Коболєва звучить багато критики через велику заробітної плати, а також премії в $ 8 млн. За перемогу «Нафтогазу» в Стокгольмському арбітражі над російським «Газпромом».

Андрій Коболєв народився в 1978 році в Києві, закінчив Київський інститут міжнародних відносин за спеціальністю «міжнародні економічні відносини».

Свого часу працював у міжнародній консалтинговій групі «PricewaterhouseCoopers» (PwC), потім на різних посадах в «Нафтогазі», а в 2010-2014 роках був співзасновником і партнером інвестиційно-банківської групи «AYA Capital».

Після Революції гідності 25 березня він очолив «Нафтогаз». Незважаючи на перманентні конфлікти з урядом, Коболєв, який за ці роки навчився лавірувати між інтересами багатьох політичних і бізнес груп, зумів зберегти посаду і до цього дня.

Навесні поточного року прем'єр Гройсман ініціював відставку Коболєва, але далі слів справа не пішла.

Серед ймовірних претендентів на посаду прем'єра іноді «спливає» ім'я головного комерційного директора «Нафтогазу», 42-річного Юрія Вітренка.

Він народився в Києві в 1976 році. Закінчив Київський національний економічний університет і Київський інститут міжнародних відносин. Кілька років навчався за кордоном. Його мати - відомий проросійський політик, яка багато років брала гроші на антиукраїнську діяльність від криміналітету з РФ, Наталя Вітренко.

Юрій Вітренко свого часу працював в відомої аудиторської компанії «PricewaterhouseCoopers», на різних посадах в «Нафтогазі» і лондонському відділенні банку «Merrill Lynch».

З 2010 року разом з Андрієм Коболєва створив компанію «AYA Capital».

Після Революції гідності повернувся на роботу в НАК «Нафтогаз України».

Наталія Ромашова