ПолітикаВлада

Поява з підозрою: чим завершиться кримінальний трилер з Медведчуком у головній ролі

11:54 12 тра 2021.  1454Читайте на: УКРРУС

Ньюзмейкерами останніх днів став тандем топ-силовиків країни в особі глави СБУ Івана Баканова і генпрокурора Ірини Венедиктової, які публічно заявили про підписання підозри в скоєнні державної зради і замаху на розграбування національних ресурсів нардепам від ОПЗЖ Медведчуку і Козаку. Чи призведе ця гучна за формою історія до змістовного фіналу у вигляді ланцюжка: суд-вердикт, розбиралася Lenta.UA.

Інформаційна погода в країні вчора нагадувала поєднання непоєднуваного: на зміну громам і блискавкам у вигляді «підозр» путінському куму Медведчуку і його приятеля, нардепу Козаку прийшов повний штиль, що демонструє імпотентність правлячої владної команди.

В районі 15 годин дня вівторка, 11 травня, в інформ-агенціях пройшла новина про те, що в будинку одного з лідерів Опоплатформи проходять обшуки. Ключовим «героєм» обшукової програми виявився Віктор Медведчук, який не потребує особливого представлення. Обшуки проводила Служба безпеки України в будинку по вулиці Монтажників в Києві, де опальний парламентарій живе з сім'єю, поки в основному його будинку в Пущі-Водиці проводиться ремонт. Слідчі заходи тривали близько шести годин, проте що за підсумком було вилучено, та й чи було - таємниця за сімома печатками. Джерела Lenta.UA в одному з силових відомств країни стверджують, що скільки-небудь вагомих доказових матеріалів «орли» Баканова у путінського кума не знайшли, а «зібрали лише мелочевку, яку адвокати Медведчука або він сам, як досвідчений юрист, легко розіб'ють під час судових дебатів».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

А поки СБУ шукала «щось» в тимчасовій обителі Медведчука, в променях софітів купалися генпрокурор Венедиктова і глава СБУ Баканов. Цей дует скликав екстрений брифінг, під час якого повідав широкій аудиторії про те, за ким і чому з ОПЗЖ дзвонить кримінальний дзвін.

За словами правоохоронців, на даному етапі Медведчуку закидають три епізоди порушення чинного законодавства. Перша «справа Медведчука» стосується газового родовища «Глибока» на чорноморському шельфі поблизу Керчі. За словами Ірини Венедиктової, з 2001 року українська держава вело там розвідувальні роботи, а в 2012 році дозвіл на розробку родовища отримало українське підприємство «Нові проекти», пов'язане з Медведчуком. Незабаром після анексії Криму, розповіла Венедиктова, Медведчук передав ексклюзивні дані про ці родовища «окупаційній владі». Фактично Медведчук перереєстрував спочатку зареєстрована в Києві ТОВ «Нові проекти» на кримську юридичну адресу і відповідно до російського законодавства з тим, щоб в подальшому видобуток газу з «Глибокої» здійснювалася підприємством, яке має російську реєстрацію і яке платило б податки в російський бюджет.

Для того, щоб прискорити процес перереєстрації НП, стверджує слідство, Медведчук періодично розмовляв із тодішнім російським віце-прем'єром Дмитром Козаком, який нині займає пост заступника глави Адміністрації Путіна і очолює російську делегацію в тристоронньої контактній групі (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі.

Венедиктова і Баканов продемонстрували кілька фрагментів записів телефонних переговорів, в ході яких люди з голосами, схожими на голоси Медведчука і Дмитра Козака, обговорюють юридичні аспекти перереєстрації «Нових проектів».

Більш того, додала Ірина Венедиктова, пізніше виявилося, що повноцінну розробку «Глибокої» неможливо було почати через те, що кордони родовища перетинаються з територією полігону російських збройних сил в Криму. Генпрокурор продемонструвала фотографію листи з проханням змінити межі цього полігону, яке «Нові проекти» відправили на ім'я не кого-небудь, а персонально Путіна. За словами пані Венедиктової, почеркознавча експертиза встановила, що рукописні правки на цьому листі були внесені саме Віктором Медведчуком.

«Нові проекти», кажуть в СБУ і Офісі генпрокурора, претендували на два відсотки корисних копалин зі всього чорноморського шельфу, що завдало Україні збитків на мільярди гривень.

Другий епізод по Медведчуку датується серпнем 2020 го. Тоді, за версією українських правоохоронців, Медведчук направив Тарасу Козаку (нардеп від ОПЗЖ, якого в кулуарах називають зливним «гаманцем» Медведчука - ред.), який на той момент перебував на території Росії, якісь секретні дані про розташування неназваного «прихованого військового підрозділу, про його особистий склад і бойову підготовку». Баканов на вчорашньому брифінгу оцінив ці дії як нанесення шкоди обороноздатності України.

Ну, і, нарешті, третє «справа Медведчука» стосується якогось проекту «Промінь». В даному випадку мова йде про створення організації, яка опікувалася б українців, перш за все, трудових мігрантів, які виїжджають в РФ. «Але справжня мета - це створення інфраструктури впливу на користь Російської Федерації через трудових мігрантів, які їдуть з України в Росію. І вже через механізм цього проекту «Промінь» повинен був збирати персональні дані українців, вербувати їх, впливати на внутрішню політику нашої держави, поширюючи через них пропаганду РФ», - заявив Іван Баканов, додавши, що слідство розцінює це як відверто антиукраїнську діяльність. На брифінгу були продемонстровані документи, що стосуються концепції цього проекту, на яких, знову ж таки, як кажуть глави СБУ і Генпрокуратури, були правки, внесені рукою Віктора Медведчука.

По всіх перерахованих вище епізодах проходить також нардеп від ОПЗЖ Тарас Козак. Тим часом ні йому, ні Медведчуку підозри про злочин на даний момент так і не вручили. Козак, за даними СБУ, знаходиться в Росії і «не збирається повертатися», а Медведчук в Україні, але де саме - слідство не в курсі. У підсумку «підозра» вирушила до адресатів в поштовому режимі - по домівках і на Грушевського в Раду - за місцем роботи.

Через відверте профанство силовиків, які не спромоглися знайти Медведчука і вручити йому підозру соцмережі буквально вибухнули іронічними постами. Блогери та журналісти навперебій радили підопічним Баканова стежити за Instagram майданчиком подружжя Медведчука Оксани Марченко, яка, незважаючи на обшуки та інші «сюрпризи», постила фото про природу, детокс для душі прямо з сімейної яхти Royal Romance, яка за даними тематичного сайту marinetraffic, була пришвартований в Хорватії. Пізніше, мітку про місце дислокації додала в свої записи і сама телеведуча. Втім, Марченко цілком могла ловити кармічні та інші душевно-розслаблюючі хвилі і без чоловіка, який пізно увечері вівторка таки розродився письмовою заявою щодо всього, що відбувається.

«Виконуючи протизаконний наказ влади, Генпрокуратура, грубо порушуючи Конституцію та закони України, провела обшуки у мене вдома і в офісі. Справжньою метою проведення цих заходів було, в порушення встановленої процедури, вручити мені сфабриковану за наказом влади підозру в державній зраді», - йдеться в заяві Медведчука, оприлюдненому на партійному сайті ОПЗЖ.

Все, що відбувається, він розцінив як політичну розправу за його «принципову політичну позицію». «Заявляю, що перебуваю в Україні і не збираюся ховатися від правосуддя. Я і далі братиму участь в законних слідчих діях і домагатися справедливості як для себе, так і для всіх українських виборців, які довірили мені високе звання народного депутата України», - резюмував кум незмінного господаря Кремля.

Незважаючи на те, що крім помпезного брифінгу Венедиктової і Баканова, нічого, по суті, не відбулося, суспільство в переважній своїй більшості на ура сприйняло новину про «наїзд» на Медведчука/Козака. Але що бентежить в цій без перебільшення резонансній і нерядовій історії?

По-перше, відсутність в інкримінованих Медведчуку злочинах епізодів з недавно введеними в його відношенні рішенням РНБО санкціями. Нагадаємо, ще в лютому Радбез ввів санкції проти трьох телеканалів, афілійованих з Медведчуком. Приводом для цього стало те, що Тарас Козак, який є офіційним власником «кнопок», нібито курує поставки вугілля з «ЛДНР» в Україні через Росію. Незабаром після цього під прицілом Ради національної безпеки і оборони опинилася дружина Медведчука Марченко, а також на цивільна дружина Козака - Наталя Лавренюк. Низка фірм, оформлених на їх ім'я, діяльність яких вітчизняні силовики назвали «антидержавною і терористичною», зокрема, нафтопродуктопровід «ПрикарпатЗахідтранс» були заблоковані. Однак, як бачимо, не дивлячись на досить-таки серйозний «підкоп» РНБО, нічого спільного з нинішніми підозрами, що досить дивно, ці кейси не мають.

По-друге, не може не дивувати, м'яко кажучи, не дуже висока оперативність силовиків. На цей штрих в «справі Медведчука» звертає увагу і екс-секретар РНБО Олександр Данилюк: «80 днів - саме стільки українська влада дала Медведчуку, щоб підготуватися до порушення кримінальної справи проти нього. 19 лютого РНБО ввів санкції проти Медведчука «за фінансування тероризму» і вже це формулювання означає, що тоді повинні бути (і були) докази його державної зради. Згідно з українським законодавством, єдина особа, яка має право ініціювати розслідування відносно чинного народного депутата, яким є Медведчук, - Генеральний прокурор України. Я особисто неодноразово публічно звертався до пані Венедиктової під час телеефірів з вимогою негайно порушити справу проти державного зрадника Медведчука. Заява такого ж змісту ми направили в ГПУ від імені Центру національної стійкості і розвитку ще в березні. І ось, через 80 днів, генпрокурор підписала підозра про злочин. У мене всього два питання: навіщо ви дали Медведчуку стільки часу на підготовку і навіщо Медведчуку було потрібно так багато часу, щоб підготуватися?».

У цілому, експерти, аналізуючи історію з путінським кумом і його соратником Козаком, відзначають два значущих моменти: внутрішній і геополітичний. Якщо говорити про суто української політичної кухні, то очевидно, що Офіс президента, у вічній гонитві за рейтингами, просто вирішив хайпанути за допомогою декоративно-постановочного «наїзду» на відверто проросійського політика. Що ж стосується зовнішньополітичної точки зору, то тут досить точні акценти розставив відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников: «Рішення про вручення підозр Медведчуку і Козаку - це продовження боротьби з частиною проросійських сил в Україні і, зокрема, їх головним лобістом - кумом Путіна. Це додасть Зеленському симпатій патріотичного електорату і зменшить кількість прихильників в протилежному ідеологічному таборі. Але до виборів ще далеко, а от зовнішньополітичні наслідки цієї боротьби можуть проявитися вже протягом найближчих тижнів. Маю на увазі реакцію Кремля на те, що відбувається. Нам необхідно усвідомити: це не війна Володимира Зеленського з Віктором Медведчуком та іншими представники російських інтересів в Україні. Це - війна Володимира Зеленського з Володимиром Путіним. Тепер про зустріч українського та російського президентів, про яку активно говорили останнім часом, можна забути. Путін неодмінно відреагує. Коли проти Медведчука були введені санкції, ми спостерігали концентрацію військ на Донбасі. Зараз буде щось нове і головне, щоб різні варіанти вже зараз прораховували в Офісі українського президента».

В Офісі глави держави поки що зайняли очікувальну позицію. Єдина реакція, яка прозвучала зі стін Банкової - заява радника глави ОП Михайла Подоляка, що констатує: «Підхід Зеленського до оцінки реального місця і реальної деструктивної ролі того чи іншого персонажа у вітчизняній політиці вперше за багато років дозволив правоохоронним органам проаналізувати діяльність Медведчука в повній відповідності з законом. І зробити відповідні висновки у вигляді цілком конкретного підозри по важкій «зрадницькій» статті. Зеленський принципово відрізняється від тих, хто очолював державу раніше. Він не йде на «договорняки» і не розуміє, що таке кулуарні можливості для збагачення в олігархічному пулі, як це робили ті, хто керував країною раніше. До сьогоднішнього дня Медведчук легко адаптувався до різних влад. Він з усіма знаходив способи взаємовигідно співпрацювати, що і привело його в зовсім недавній період президентства Порошенко навіть до статусу ще одного олігарха. Вкрай впливового. Вкрай небезпечного з точки зору дозвільного впливу на нашу державність. Вкрай невразливого. Але сьогодні Медведчук нічого не варто без тих, хто був на Банковій раніше і зовсім недобірно «кришував» його діяльність».

Поки ж, можна констатувати: ті, хто дав «добро» на кримінальне обвинувачення Медведчука, разом з тим, не особливо-то і горіли бажанням, щоб він отримав відповідне підозра тут і зараз. І сьогодні ключове питання полягає в тому, що означає насправді подібного роду тактика: підвищення ставок в протистоянні з Кремлем або ситуативний політичний міжсобойчик?

Наталія Ромашова

Читайте також: Гарячий травень

Читайте також: Глава СБУ назвав кількість агентів Кремля, які працюють проти України

Крижак Дмитро

Найпопулярніше